Польські волонтери з першого дня війни в Україні надають гуманітарну допомогу, допомагають пораненим військовослужбовцям і мирним жителям. Це люди різних професій і різного віку, але їх об’єднує бажання допомогти тим, хто постраждав від російської агресії.
Єжи Велічка організовує благодійні збори для України та в середньому двічі на місяць доставляє їх із півночі Польщі на фронт. Він везе найнеобхідніше — теплий одяг, електроніку, а також позашляховики для бійців: «Я відчуваю цю потребу, хтось має це робити. Окрім нас це роблять сотні людей, я не знаю, чи не тисячі. Необхідно допомагати. Те, що ми робимо, це незначна частина, це не геройство, герої — перебувають на фронті, а ми знаходимось за їхніми плечима. Коли нас запитують, чи ми боїмося, я вважаю, що боятися мають ті, хто в них під прицілом, а не ті, хто за їх плечима».
Польські волонтери, які працюють на сході України, перебувають у постійній небезпеці. Росіяни навіть платять за інформацію про їх місцеперебування чи маршрути подорожі. Як розповіла Альдона Гартвіньська, перебуваючи на Сході, слід звертати увагу на будь-яку підозрілу поведінку та постійно спостерігати за оточенням: «Наша робота стає складнішою, ми маємо бути обачними не лише тому, що ми можемо потрапити під обстріл, але й тому, що ми можемо бути ціллю цього обстрілу. Волонтери на прифронтових територіях розповідають, про прикрі ситуації, пов'язані з проросійськими жителями, ми дбаємо про себе навзаєм й фільтруємо, кому й що можемо розповідати».
Поляки також працюють на фронті санітарами. У Бахмуті діє постійний польський пункт медичної допомоги та евакуації поранених, яким керують члени фундації «W międzyczasie». Очільник фонду Даміан Дуда наголосив, що польські парамедики, ризикуючи життям, щодня допомагають навіть десяткам поранених: «Вони вивозять потерпілих з Бахмута, працюють з однією з груп спецпідрозділів. Це небезпечно, бо ризик обстрілів надзвичайно високий».
Важко оцінити кількість волонтерів, які постійно працюють в Україні. Проте, за оцінками представників польських фундацій, що діють у прифронтовій зоні, це може бути до кількох сотень людей.
IAR/А.Л.