«Вранці 10 вересня, коли надійшла звістка про вторгнення російських безпілотників у польський повітряний простір, я подумала про іншу дату — 17 вересня 1939 року. Цього дня радянські війська увійшли до Польщі», — пише Ірина Щербакова в коментарі, опублікованому у вівторок, 7 жовтня.
«Польща, розірвана Сталіним і Гітлером, здавалося, була назавжди стерта з карти Європи», — наголосила російська германістка та історикиня, співзасновниця Асоціації «Меморіал». Авторка цитує фрагмент статті з Великої радянської енциклопедії 1940 року «Імперіалістична, реакційна Польща досягла свого історичного кінця».
Щербакова згадала спільні паради радянських та німецьких солдатів у 1939 році та масові репресії, зокрема депортації до Казахстану та Сибіру. У квітні 1940 року 20 000 польських офіцерів, яких вважали «ворогами радянської влади, нездатними до ресоціалізації», розстріляли у трьох місцях: під Смоленськом, під Харковом та під Твер'ю. «Катинь стала символом радянських злочинів», — пише Ірина Щербакова.
За словами Ірини Щербакової, одним із перших міжнародних проявів «перебудови» було визнання секретних протоколів до пакту Молотова — Ріббентропа. Польська влада отримала документи, які натякали на те, що винні радянські війська. Однак надії на те, що цей розділ можна буде закрити, виявилися марними.
«Коли (у Росії – ред.) почався період історичного ревізіонізму Путіна, Катинь знову стала яблуком розбрату», — пише історикиня. З одного боку, радянські злочини не ставилися під сумнів, але з іншого, обрана мова була такою, що їх применшували та релятивізували. Жертв не реабілітували, а документи закривали, — пише вона в «TAZ».
В останні роки з пам'ятних місць у Росії прибирали таблиці та польські прапори. У період «перебудови» здавалося, що росіяни винесли уроки з історії, але ці надії виявилися ілюзорними. «Російські безпілотники над Польщею та українські військовополонені, яких катували та морили голодом у російському полоні, є тому доказом», — пише на завершення російська правозахисниця.
PAP/Т.А.