Під час засідання Комітету Сенату з прав людини та верховенства права, на якому розглядалася інформація про діяльність Інституту національної пам'яті, сенатор Марек Коморовський (ПіС) запитав заступника голови Інституту національної пам'яті про його оцінку дій української влади щодо польських зусиль з ексгумації жертв Волинської трагедії.
«Іноді це подається як прорив. Дозвольте мені бути скептичним. Прорив передбачав би щось інше: системне регулювання пошуку жертв злочинів, скоєних українськими націоналістами», — сказав він.
Він нагадав, що Інститут національної пам'яті подав 26 запитів на ексгумацію, з яких було розглянуто лише один, що стосується робіт у Львові-Збоїщах, пов'язаних з останками солдатів Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року, захищаючи Львів.
Він зазначив, що згода української сторони на ексгумаційні роботи в Пужниках, яка була надана на прохання польського фонду «Свобода та демократія», була «лише частковою, для однієї могили». «І ми знаємо, що є друга могила з подібною кількістю жертв», — додав він.
Говорячи про дозвіл на проведення пошукових робіт у селі Угли на Волині, він зазначив, що його було надано львівській компанії «Доля». «Я не бачив жодного документа, в якому б зазначалося, що це було (...) для польської організації», — заявив він.
«Я дуже обережно стверджую, що тут [в ексгумаціях жертв Волинської трагедії – ред.] відбувся якийсь прорив. На мою думку, його не було», — сказав заступник голови Інституту національної пам’яті. «Ми радше намагаємося досягти рішень, які б задовольнили обидві сторони. Але ми в Інституті національної пам’яті точно не зможемо погодитися на симетрію у ставленні до жертв. Тут немає симетрії. Згідно з нашими висновками (...), заснованими на джерелах, кількість жертв на Волині та у південно-східних воєводствах Другої Польської Республіки перевищує 130 000», — сказав Кароль Полейовський.
«Я хотів би прориву, я хотів би, щоб це нарешті було системно врегульовано. (…) Але мені прикро констатувати, що, попри деякі ознаки, прориву не було. Я чекаю на нього», — зазначив Кароль Полейовський.
Нагадаємо, речник Міністерства культури та національної спадщини Пьотр Єнджейовський заявив у понеділок, 13 жовтня, що «конструктивний діалог між обома сторонами триває, а розроблені стандарти дають результати». Він наголосив, що «2025 рік — це рік значного прогресу в історичному діалозі між Польщею та Україною».
PAP/Т.А.