Український оборонно-промисловий комплекс подекуди розглядають як конкурента для європейських виробників. Бо він може стати рушійною силою нових рішень та технологій, які здатні зміцнити обороноздатність усього континенту. Уже зараз є приклади співпраці: польські, німецькі та британські компанії разом з українськими створюють спільні виробництва та випускають високоякісну продукцію.
Однак, за словами заступника директора компанії-виробника засобів радіоелектронної боротьби, авіаційного експерта Анатолія Храпчинського, цього недостатньо: «Європі треба зрозуміти, що Україна та її виробники ОПК — це не конкуренти, а інтелектуальний поштовх для створення сучасних рішень. Саме тому потрібно розбудовувати не лише виробництва, а й R&D-хаби, які дадуть можливість обмінюватися технологіями та створювати більш складні й інноваційні продукти», — резюмує експерт.
За час війни ОПК України зріс із кількох десятків до сотень компаній, які не лише випускають готову продукцію, а й створюють необхідні комплектуючі. Це свідчить про поступову локалізацію виробництва та розвиток співпраці з європейськими партнерами. За словами Анатолія Храпчинського, співпраця, зокрема з польськими компаніями дозволяє розосередити українські виробничі потужності та зробити їх більш захищеними. Це критично важливо в умовах війни, яка не завершиться швидко.
На початку повномасштабного вторгнення в Україні працювало лише близько 20 компаній оборонно-промислового комплексу, і зраз ця цифра зросла майже у сорок разів — до 800. Більшість із них спеціалізуються не тільки на готовій продукції, а й на виробництві комплектуючих, що дозволяє поступово локалізувати виробничі потужності всередині країни.
«Найкраще, коли виробництво під боком. Це зменшує логістику та позбавляє зайвих проблем. Водночас українці мають розвивати співпрацю з Європою, зокрема з Польщею, яка територіально найближча й уже стала партнером України у розбудові спільних виробничих рішень», — наголошує експерт і підкреслює, що війна далеко від завершення, і тому необхідні швидкі та сміливі кроки.
Вікторія Машталер