Супутники американської системи супутникової навігації GPS обертаються на середній навколоземній орбіті, близько 20 200 км над поверхнею планети. Те саме стосується їхніх європейських аналогів: супутників Galileo, які знаходяться на висоті приблизно 23 200 км, та EGNOS на геостаціонарній висоті 36 000 км. Російські супутники ГЛОНАСС обертаються на висоті приблизно 19 100 км, а китайські супутники BeoiDou — на висоті близько 21 500 км, але також на геостаціонарних орбітах (приблизно 36 000 км). Європейське космічне агентство хоче перевірити роботу своєї системи супутникової навігації із супутниками на низькій навколоземній орбіті. Ближче до Землі означатиме сильніші сигнали та використання нових частот.
У суботу, 28 березня, о 10:14 ранку за центральним східним часом з Нової Зеландії було запущено два супутники Celeste. Вони обертатимуться навколо Землі на висоті 510 км.
Один супутник був побудований іспанською компанією, а інший — французько-італійською. Вони протестують ключові технології та нові частоти сигналів у L- та S-діапазонах. Наступні запуски заплановані на 2027 рік.
Супутники Celeste не перші навігаційні супутники на низькій навколоземній орбіті (LEO) в історії, але вони є вирішальним кроком до європейської незалежності в системах супутникової навігації.
РАР/С.Ч.