Польський уряд знижує вартість пального на заправках у межах регулювання цін на тлі світового подорожчання нафти. Згідно з оприлюдненим міністром енергетики Мілошем Мотикою планом від вівторка, 31 березня, ПДВ на пальне має бути знижений з 23% до 8%, а акцизний податок — до мінімальної ставки, передбаченої за європейськими правилами.
Відтак, максимальна гранична ціна за літр бензину А-95 становитиме 6 злотих 16 грошей і 7 злотих 60 грошей — на дизельне пальне.
Ставки планують оновлювати щодня з урахуванням ринкових даних.
Нові правила стосуються приблизно 3,5 тисяч підприємців, які керують АЗС у Польщі. Продаж пального дорожче за встановлені межі вважатиметься порушенням закону та може призвести до штрафу у розмірі до одного мільйона злотих, який накладатиме Національна податкова адміністрація.
Водночас програма створює значні витрати для державного бюджету, понад 1,5 мільярди злотих щомісяця, і її подальше продовження може їх ще збільшити.
На тлі цього обговорюють можливе запровадження податку на надприбутки компаній паливного сектору, який мав би частково компенсувати державні витрати. Ціни на нафту на світових ринках залишаються нестабільними.
Money.pl / Rzeczpospolita
Іспанія відмовила США у використанні свого повітряної простору
Мадрид відмовив Вашингтону у використанні свого повітряної простору і військових баз для операцій, пов’язаних із ударами по Ірану, оскільки вважає їх такими, що не відповідають міжнародному праву. Як пише портал Wirtualna Polska з посиланням на іспанське видання El País, уряд Іспанії також заборонив американським літакам, що базуються у третіх країнах, зокрема у Великій Британії та Франції, використовувати свій повітряний простір для участі в операції. Водночас обмеження мають винятки: дозвіл на проліт або посадку можливий лише у надзвичайних ситуаціях. Також США можуть використовувати інфраструктуру баз у межах чинних двосторонніх домовленостей, зокрема для логістичних завдань.
Відмова ускладнила проведення операцій проти Ірану. У результаті маршрути стратегічних бомбардувальників США були скориговані й проходять в обхід Іспанії. Водночас через географічне розташування частина стратегічних маршрутів, зокрема над Середземним морем і Гібралтарською протокою, залишається доступною для американської авіації.
Wirtualna Polska
Дрифт і нелегальні перегони в Польщі тепер карають суворіше
У Польщі набули чинності нові правила, що суттєво посилюють відповідальність за порушення правил дорожнього руху. Як пише Gazeta.pl, йдеться про зміни, спрямовані на боротьбу з нелегальними перегонами, дрифтом і небезпечною поведінкою водіїв на дорогах.
Згідно з новими нормами Польська поліція посилює контроль, а за окремі порушення передбачено вже не лише штрафи, а й кримінальну відповідальність. Зокрема, організація або участь у нелегальних автомобільних перегонах тепер можуть карати позбавленням волі від трьох місяців до п’яти років, навіть у випадку, якщо аварії не сталося.
За так званий дрифт встановлено мінімальний штраф у 1500 злотих, крім того, поліція має право тимчасово вилучити водійське посвідчення на три місяці. Нові правила також вводять обов’язок узгоджувати масові автомобільні заходи (зібрання понад 10 транспортних засобів) з місцевою владою.
Окремо передбачено фінансову відповідальність у разі керування чужим транспортним засобом із порушенням заборони. Сума цього штрафу може становити від 5 тисяч до 500 тисяч злотих.
Gazeta.pl
Вчителі пропонують відокремити матуру від шкіл
Польські вчителі дедалі відкритіше критикують організацію випускних іспитів (матури), які, за їхніми словами, фактично «паралізують» роботу шкіл на кілька тижнів. Вони пропонують перенести проведення іспитів за межі навчальних закладів, про що читаємо на сайті газети Wyborcza.pl.
Цьогорічна сесія матури (письмова частина) триватиме з 4 до 21 травня, а усні іспити — до кінця місяця. У цей період більшість учителів залучені до екзаменаційних комісій, через що звичайні заняття скасовують або проводять формально. Молодші класи часто взагалі не мають уроків, а навчальну програму доводиться надолужувати в прискореному темпі перед виставленням оцінок.
Як прокоментували вчителі для видання Wyborcza.pl, загалом разом із пробними іспитами учні втрачають до трьох місяців повноцінного навчання. Проблему помічають і батьки, які скаржаться на прогалини в освіті дітей.
Серед пропозицій — створення окремих екзаменаційних центрів, де проводилися б іспити, або часткове винесення матури зі шкіл (наприклад, лише іспити поглибленого рівня). Також обговорюється можливість зміни термінів проведення, наприклад, перенесення іспитів на червень.
Нинішня система покладає основний організаційний тягар на директорів шкіл і вчителів, які змушені поєднувати проведення іспитів із навчальним процесом. Водночас залучення зовнішніх екзаменаторів і створення окремої інфраструктури потребувало б значних фінансових ресурсів.
Попри наявність ідей, зміни малоймовірні найближчим часом. Освітні фахівці вказують, що питання матури є політично чутливим і не належить до пріоритетів реформ, хоча проблема дезорганізації навчання повторюється щороку.
Wyborcza.pl
У Польщі дослідили упереджені ставлення
Відкриті упередження щодо бідних у Польщі декларують рідко, однак люди добре розпізнають соціально-економічний статус одне одного за мовою, поведінкою та зовнішнім виглядом. Про це пише Newsweek Polska. Видання пояснює, що про це свідчать результати досліджень польських психологів, які аналізували прояви соціального розшарування у 2013 — 2023 роках.
За словами дослідника Мацея Ґурського, середній рівень декларованих упереджень, пов’язаних із поділом на соціальні класи, у Польщі виявився несподівано низьким. Зокрема, лише близько 4% опитаних виступають проти шлюбу члена родини з людиною з «бідного» чи «заможного» середовища. Для порівняння, значно вищий рівень соціальної дистанції фіксується щодо інших груп, зокрема етнічних чи сексуальних меншин.
Експерти пояснюють це дією соціальних норм, адже у польському суспільстві відкрито зневажати бідність не прийнято, зокрема через вплив християнських цінностей і досвіду комуністичного минулого. Водночас це не означає відсутності прихованого поділу за соціальним статусом.
Дослідження показують, що люди інтуїтивно «зчитують» соціальне становище співрозмовника за непрямими ознаками. Також поширені стереотипи, що бідних частіше сприймають як менш компетентних, але більш «теплих», тоді як заможних — як ефективних, але егоїстичних.
Цікаво, що більш критичне ставлення до бідних можуть демонструвати не ті, хто виріс у заможних родинах, а люди, які самі досягли соціального підвищення. Дослідники пов’язують це з психологічною потребою пояснювати власний успіх особистими зусиллями.
Фахівці наголошують, що розшарування суспільства має не лише індивідуальний, а й системний вимір. Наприклад, нерівний доступ до медицини чи ресурсів. Водночас вивчення цього явища в Польщі лише розвивається, а наявні методи дослідження не завжди враховують локальні культурні особливості.
Newsweek Polska
У Польщі ширяться діпфейки: наслідки для жертв стають серйозними
У Польщі зростає кількість випадків використання діпфейків, як проти підлітків, так і проти публічних експертів. Фальшиві відео та зображення не лише псують репутацію, а й мають реальні психологічні наслідки, — читаємо на порталі Newsweek Polska.
Один із випадків стосується 16-річної школярки, однокласник якої створив підроблені матеріали з її участю. Після втручання школи хлопця відсторонили від навчання, а його батьки просили не звертатися до поліції, щоб «не зруйнувати йому майбутнє». Родина дівчини погодилася, однак наслідки для неї виявилися серйозними. Вона стала замкнутою, мала проблеми зі сном і почала боятися, що фальшиві матеріали досі поширюються мережею. Зрештою її записали на терапію.
Інший випадок стосується фармацевтки та популяризаторки знань про діабет у соцмережах. Невідомі використали її відео й створили діпфейк, у якому вона нібито рекламує сумнівні харчові добавки. Підроблені ролики поширювали на кількох платформах, і хоча ютуб видалив їх, інші сервіси не відреагували. Звернення до поліції також не дало результату, справу навіть не зареєстрували.
За даними компанії Sensity AI, ще у 2021 році до 90% діпфейків містили еротичний контент. Водночас, за інформацією агентства ООН з гендерної рівності, кількість таких відео в інтернеті зросла на 550% у 2019 — 2023 роках.
Психотерапевти наголошують, що для постраждалих не має значення, що матеріал підроблений, важливо, що інші можуть сприйняти його як справжній. Це викликає реакції, подібні до пережитого насильства, включно з симптомами депресії або навіть ПТСР.
Експерти з кібербезпеки додають, що для створення переконливого діпфейку достатньо навіть однієї фотографії. Серед ознак підробки — неприродні рухи губ, зміни тону голосу, розмиття зображення або надмірно емоційний зміст. Законодавство і реакція платформ не встигають за розвитком технологій, а ефективні механізми захисту поки що обмежені.
Newsweek Polska
Підготувала Христина Срібняк