Україна визнає Волинський злочин, а підтвердженням цього є проведення пошукових робіт щодо останків загиблих поляків та видані дозволи на ексгумацію. Про це в інтерв’ю Польському агентству преси (PAP) заявив голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.
За його словами, дозволи на проведення ексгумацій надалі видаватимуться. Він наголосив, що протягом останніх півтора року у сфері пошуку та дослідження місць поховань було досягнуто найбільшого прогресу за багато років.
«Це є прямим доказом того, що українська сторона визнає існування Волинської трагедії», — зазначив Алфьоров.
Водночас він звернув увагу, що український і польський календарі історичної пам’яті відрізняються. За його словами, 11 липня, коли в Польщі відзначають Національний день пам’яті поляків жертв геноциду, скоєного ОУН та УПА на східних територіях Другої Речі Посполитої, не є окремою датою в українському календарі пам’яті.
Алфьоров повідомив, що в Україні традиційно відбуваються жалобні богослужіння за жертвами трагічних подій 1939–1947 років — як поляками, так і українцями. За його словами, цього року такі заходи пройдуть у православних, римо-католицьких та греко-католицьких храмах.
Голова УІНП зазначив, що Україна розглядає Волинський злочин у ширшому історичному контексті — як частину складного періоду Другої світової війни, боротьби двох тоталітарних режимів та наслідків протистояння між цивільним населенням і збройними формуваннями.
Він також наголосив, що Україна вшановує жертв Катинського злочину, акції «Вісла» та Волинського злочину 1943 року.
Коментуючи суперечки навколо постаті Степана Бандери та Національного пантеону України, Алфьоров заявив, що питання історії мають залишатися сферою роботи професійних істориків, а не політичних дискусій.
«Завдання істориків — досліджувати факти, джерела та представляти наукові висновки», — сказав він.
За словами голови УІНП, пошукові роботи в Україні вже проводили польські експедиції. Нині сторони очікують на початок ексгумаційних робіт.
Алфьоров підкреслив, що ексгумація для нього є не лише елементом історичного діалогу, а питанням людської гідності та честі. Він зазначив, що як військовий розуміє важливість повернення і гідного поховання загиблих.
«Незалежно від існуючих суперечок, ці роботи мають продовжуватися. Зупинка пошуків та ексгумацій не сприятиме ані діалогу, ані порозумінню між народами», — наголосив він.
Голова УІНП також висловив сподівання, що Україна зможе цього року розпочати пошукові, а можливо й ексгумаційні роботи у польських населених пунктах Сагринь або Ласків — після отримання відповідних дозволів польської сторони.
PAP/В.Г.