Росія сьогодні використовує ті самі інструменти й механізми, які Радянський Союз застосовував під час агресії проти Польщі у 1939 році. Про це заявив директор Музею пам’яті Сибіру у Білостоці, професор Войцех Слешинський.
За його словами, радянська влада вже в перший день вторгнення на східні території Другої Речі Посполитої називала напад Червоної армії «визволенням» та заперечувала факт окупації.
«Жителі колишніх східних земель Другої Речі Посполитої зіткнулися з цією пропагандою вже в перший день. Напад Червоної армії називали “визволенням”, окупацію заперечували», — зазначив Слешинський.
Історик проводить паралель із російською агресією проти України.
«Хіба це не нагадує сьогоднішню ситуацію в Україні? Росія називає агресію “спеціальною операцією”, а окупацію — нібито волею місцевого населення», — сказав він.
За словами професора, йдеться про той самий механізм легітимізації окупації: створення видимості підтримки з боку місцевого населення та використання організованих владою голосувань.
Слешинський також наголосив на проблемі того, як формуватиметься історична пам’ять про сучасну війну.
«Якщо, не дай Боже, Російська Федерація переможе у війні в Україні, саме вона писатиме історію. І тоді там не буде говоритися про агресію, а буде йтися про таке саме “визволення”, як у вересні 1939 року», — заявив історик.
Радянська влада називала свої дії «визволенням» населення Західної України та Західної Білорусі. Паралельно почалися арешти, репресії та підготовка до депортацій. У 1940–1941 роках сотні тисяч людей були примусово виселені до віддалених районів Радянського Союзу, зокрема до Казахстану та інших регіонів Центральної Азії.
Тисячі документів про поляків, депортованих радянською владою до Центральної Азії, стали доступними онлайн. Портал «З архівів Центральної Азії» презентували у польському Сеймі. У базі вже близько 3,5 тисячі документів з архівів Казахстану, Узбекистану та Киргизстану. Їх можна шукати польською та англійською мовами за допомогою штучного інтелекту. Портал створили Музей пам’яті Сибіру в Білостоці та Музей Другої світової війни у Гданську.
ПРдУ/Володимир Гарматюк