Блокування допомоги Україні є головною метою дій Росії в Європі, наголошують представники Бюро національної безпеки Польщі. З аналізу БНБ випливає, що ймовірною є ескалація російських військових дій проти України в осінньо-зимовий період.
Генерал дивізії Адам Жечковський, директор Департаменту нагляду за Збройними силами БНБ, повідомив, що від початку вересня спостерігаються агресивні дії російських спецслужб, спрямовані проти об’єктів, які використовуються в Європі для постачання допомоги Україні.
— Це, наприклад, залізниця, мости чи прикордонні переходи, — сказав він під час зустрічі з журналістами.
— Блокування можливості надавати допомогу Україні є головною метою дій Російської Федерації в Європі. Росії не вдалося домогтися відсікання України від фінансової підтримки, тому вона перейшла до спроб знищення інфраструктури, — зазначив генерал.
Полковник Маріуш Соліводзький, заступник директора Департаменту аналізу БНБ, наголосив, що в короткостроковій перспективі сценарій повномасштабної збройної агресії Росії проти держав НАТО видається малоймовірним. Водночас, як він застеріг, це за умови, що в оцінці Кремля такий крок означатиме високий ризик початку конфлікту з усім Північноатлантичним альянсом.
— Більш реалістичним залишається сценарій дедалі агресивніших дій Росії нижче так званого порогу війни, включно із застосуванням суто військових засобів, — додав він.
Полковник Соліводзький також повідомив, що «з аналізу БНБ випливає, що ймовірність проведення додаткової мобілізації в Росії після виборів до Державної думи залишається помірно високою».
Вибори до Державної думи, до яких не допустили жодної реальної опозиційної Кремлю партії, розпочалися в п’ятницю і триватимуть до неділі. Вони проходять в недемократичних умовах і вважаються формальністю.
— Питанням, на яке поки немає повної відповіді, є масштаб очікуваної мобілізації та те, наскільки суттєво вона змінить перебіг збройного конфлікту з Києвом. Однак імовірною видається ескалація російських військових дій проти України в осінньо-зимовий період, — сказав полковник Соліводзький.
За оцінкою Департаменту аналізу БНБ, Росія як система наразі не здатна до демократизації.
— Незалежно від того, хто буде «фронтменом» при владі, Кремль у доступній для прогнозування перспективі залишатиметься системою, нездатною проводити зовнішню політику, засновану на принципі win-win, — підкреслив полковник Соліводзький.
— Політика, яку проводить Російська Федерація, свідчить про збереження нею конфронтаційного курсу, відсутність готовності реально завершити війну в Україні та повернутися до дотримання міжнародних норм, — сказав він.
За його словами, Росія, прагнучи відновити імперський вплив, активно формує прогнозоване нею середовище поля бою.
— Вона систематично та системно прагне послабити потенційних противників у всіх сферах функціонування, підбираючи при цьому інструменти для окремих держав, зокрема й щодо Польщі, — пояснив він.
— Навіть можливе припинення вогню, замороження або навіть завершення війни в Україні не усуне довгострокової загрози з боку Російської Федерації для держав регіону, — підсумував полковник Соліводзький.
Про очікувану ескалацію дій Москви говорив у четвер, 17 вересня, у Сеймі прем’єр-міністр Дональд Туск. Глава уряду заявив, що найбільш імовірний сценарій на найближчі кілька місяців передбачає «серйозні події» та вимагає від усіх «психологічної готовності до складання складних іспитів».
Дональд Туск зазначив, що йдеться про найближчі місяці — до початку весни, «оскільки, за всіма джерелами, саме пізня осінь і зима будуть найбільш критичним моментом у нинішній російсько-українській війні».
За словами прем’єра, згідно з оцінкою розвідувальних служб, російський план також передбачає гібридні удари безпілотниками та ракетами по державах, які підтримують Україну, зокрема по Польщі.
Він додав, що «потенційні, можливі удари матимуть, так би мовити, випадковий характер, щоб паралізувати або принаймні послабити мотивацію держав НАТО застосовувати відповідні положення НАТО у випадку агресії проти будь-якої з країн-членів».
PAP/Опрацював Тарас Андрухович