У Німеччині тривають суперечки щодо подальшої підтримки України. Правопопулістська «Альтернатива для Німеччини» (AfD) розкритикувала канцлера Фрідріха Мерца після його візиту до Києва та заяв про продовження допомоги Україні. Водночас представники ХДС наголошують, що підтримка України безпосередньо пов’язана з безпекою самої Німеччини.
Співголова AfD Аліс Вайдель звинуватила канцлера у «роздаванні грошей німецьких платників податків». За її словами, AfD виступає проти подальшої військової допомоги Україні та не хоче, щоб Німеччина ставала стороною війни.
На це представник ХДС, депутат Бундестагу Родеріх Кізеветтер відповів, що допомога Україні «не є милостинею», а служить безпеці Німеччини. За його словами, Берлін надто довго виходив із припущення, що Росія зацікавлена в переговорах, тоді як Кремль, на його думку, прагне продовження війни.
Журналіст і аналітик Deutsche Welle Константин Еггерт вважає, що традиційні політичні сили Німеччини намагаються знайти відповідь на зростання популярності правопопулістів. Водночас, за його оцінкою, це не означає неминучої зміни курсу Берліна щодо України чи Росії.
Навпаки, Німеччина поступово переходить до більш реалістичного сприйняття загроз зі сходу. Еггерт звертає увагу на масштабні зміни в німецькій оборонній політиці та посилення присутності країни на східному фланзі НАТО.
«Я думаю, що наприкінці 2027 року станеться історична подія, коли 45-та німецька мотопіхотна бригада буде розгорнута в Литві. Фактично вона буде розміщена за кілька десятків кілометрів від білоруського кордону. Тож це величезний зсув у німецькому баченні безпеки та оборони», — зазначив Еггерт.
За його словами, нинішня німецька влада намагається поступово вивести суспільство з повоєнного, а особливо постхолодновоєнного пацифізму до значно реалістичнішого сприйняття загроз зі сходу.
Берлін збільшує військові можливості, переглядає оборонну політику та посилює співпрацю з країнами східного флангу НАТО. Одним із найбільш помітних символів цієї зміни є майбутнє розгортання німецької бригади в Литві.
На думку Еггерта, повернення Німеччини до колишньої політики тісних відносин із Росією не відбудеться. Водночас перед німецькою владою стоїть складне внутрішньополітичне завдання — пояснити суспільству, чому підтримка України та посилення власної оборони відповідають інтересам самої Німеччини.
Ця дискусія особливо актуальна на тлі зростання підтримки AfD, яка виступає проти подальшої військової допомоги Україні. Канцлер Мерц, своєю чергою, продовжує пов’язувати підтримку Києва з європейською та німецькою безпекою.
Під час останнього візиту до Києва Мерц зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським. Україна та Німеччина підписали 14 документів про співпрацю у сферах оборони, енергетики, виробництва безпілотних систем та розвитку оборонної промисловості.
PAP/ПРдУ/Опрацював Володимир Гарматюк