Боротьба за бюджет Європейського Союзу стане головною темою першого дня саміту ЄС, який розпочинається у Брюсселі. Очікується гостре протистояння представників двох таборів.
Це перша можливість для європейських лідерів обговорити новий проєкт бюджету, підготовлений Ірландією, яка головує в Раді ЄС.
З одного боку — країни, які виступають за скорочення видатків і яких називають «ощадливими», зокрема Німеччина, Нідерланди та Швеція. З іншого — понад десять держав, серед яких Польща, що виступають проти скорочень і прагнуть зберегти фінансування розвитку регіонів та сільського господарства.
Польща спільно з Чехією також виступає проти перерахування до бюджету ЄС частини надходжень від системи торгівлі квотами на викиди вуглекислого газу (ETS).
Перед початком саміту прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш назвав пропозицію щодо ETS абсолютно неприйнятною.
Польща також не погоджується з цією пропозицією. Варшава аргументує свою позицію тим, що використовує ці кошти для енергетичної трансформації, а також для заходів, які можуть допомогти знизити високі ціни на енергоносії. За попередніми оцінками, йдеться про щорічні внески в розмірі одного мільярда євро. Водночас Польща має отримати 123 мільярди євро та стати найбільшим отримувачем коштів із бюджету Європейського Союзу.
Однак країни, які виступають за бюджетну економію, вже вимагають скорочення видатків, зокрема на сільське господарство та розвиток регіонів. Новий проєкт бюджету, підготовлений ірландським головуванням, ще до початку саміту розкритикував прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон.
«Він надто великий. Це навіть не відправна точка для дискусії», — заявив шведський прем’єр.
Його позицію підтримав прем’єр-міністр Нідерландів Роб Єттен, який висловив сумнів, що за такого бюджетного проєкту вдасться досягти домовленості до кінця року.
Натомість президент Литви попередив, що подальше скорочення видатків призведе до того, що Європейський Союз не зможе реалізувати свої пріоритети.
IAR/Опрацювала Данута Наугольник