Польський президент Кароль Навроцький достроково перервав офіційний візит до Сенегалу і повернувся до Варшави в ніч проти 31 жовтня. Він особисто прибув до будівлі Конституційного трибуналу, де розгорнулося протистояння між прихильниками старого порядку на чолі з головою установи Богданом Свєнчковським та лояльними до нової коаліції суддями, які намагаються перебрати контроль над Трибуналом. Президент зайняв однозначну позицію: він назвав дії уряду силовим захопленням державного органу та заявив, що не визнає законними дії суддів, які перебрали керівництво Трибуналом.
Конституційний трибунал Польщі — інстанція, покликана бути найвищим арбітром країни та перевіряти дії влади на відповідність Основному Закону, — вже давно втратив статус незаангажованого арбітра. За вісім років правління партія «Право і справедливість» (PiS) Ярослава Качинського спромоглася взяти його під фактичний контроль. Коли термін повноважень частини суддів завершився, коаліція під проводом прем’єра Дональда Туска скористалася своїм парламентським правом і проголосувала за заповнення вакансій.
Проте президент Кароль Навроцький, який представляє інтереси табору Качинського, вирішив блокувати ці призначення. Мета проста: не допустити втрати контролю над Трибуналом. Відповідь урядового табору виявилася юридично контроверсійною. Напередодні, у п'ятницю ввечері, 30 жовтня, суддя Анна Корвін-Пйотровська оголосила про тимчасове відсторонення від виконання обов'язків голови Трибуналу Богдана Свєнчковського та його заступника Бартломея Соханського терміном до одного місяця, а не про звільнення з посад.
Посилаючись на норму про заступництво голови суддею з найдовшим суддівським стажем, Анна Корвін-Пйотровська оголосила про перебрання на себе управлінських функцій у Трибуналі.
Упродовж 3 робочих днів вона має направити клопотання до відповідного дисциплінарного суду, який протягом місяця має ухвалити рішення про продовження або скасування відсторонення Свєнчковського та Соханського. Її мета — знерухомити старе керівництво, усунути його через юридичні та дисциплінарні важелі та спробувати зібрати альтернативну більшість. Натомість інша сторона вважає її дії незаконними та кваліфікує їх як «державний переворот» і захоплення інституції, що перетворює її кроки на епіцентр юридичного і правоохоронного хаосу.
Приїзд президента до Трибуналу супроводжувався сутичками, а всередині пролунали взаємні звинувачення в узурпації повноважень і порушенні закону.
Віцепрем'єр-міністр і міністр закордонних справ Радослав Сікорський опублікував допис на платформі X. «Безвихідь навколо Конституційного трибуналу Польщі стосується відновлення верховенства права в інституції, яка була політизована популістським урядом, що втратив владу на виборах 2023 року», — написав він.
Політичні оцінки подій навколо Трибуналу різко відрізняються. Представник правлячої «Громадянської коаліції» Маріуш Вітчак вважає, що відповідальність за кризу лежить на Богдані Свєнчковському, якого він називає політиком PiS, а не незалежним суддею.
«Пан Свєнчковський, який нині виконує обов'язки голови Трибуналу, — дуже завзятий політик PiS, колишній депутат і радник. Тепер його відрядили на цю ділянку роботи, щоб він удавав із себе суддю Конституційного трибуналу», — заявив Вітчак в ефірі Польського радіо 24.
Він також звинуватив Свєнчковського у грубих порушеннях закону та заявив, що його депутатський імунітет став способом уникнути відповідальності.
Натомість депутат партії «Право і справедливість» Кароль Карський звинуватив виконавчу владу в спробі встановити контроль над Конституційним трибуналом.
«Ми й надалі спостерігаємо державний переворот, який триває. Виконавча влада незаконно намагається захопити контроль над Конституційним трибуналом», — заявив Карський в ефірі Третього каналу Польського радіо.
Ще жорсткіше висловився речник Конфедерації Войцех Махульський. Він порівняв дії нинішньої влади з силовим захопленням установи.
«Сьогодні вони заходять до Конституційного трибуналу з поліцейськими кийками й встановлюють там власний порядок. Ось такий у них спосіб відновлення верховенства права», — заявив він.
Міністр юстиції та генеральний прокурор Вальдемар Журек закликав знизити напругу. Він назвав поведінку президента та його соратників під час візиту до Трибуналу скандальною і заявив, що дії щодо суддів можуть містити ознаки злочину.
Jako Prokurator Generalny przekazałem dziś do Trybunału Konstytucyjnego 5 wniosków o uchylenie immunitetu. Wnioski są bardzo obszerne - liczą łącznie 224 strony. Cztery wnioski dotyczą wyrażenia zgody na pociągnięcie do odpowiedzialności karnej pełniącego obowiązki Prezesa TK Bogdana Świeczkowskiego. Piąty wniosek dotyczy uchylenia immunitetu wiceprezesa TK Bartłomieja Sochańskiego. Do Trybunału przekazane zostało także 50 tomów akt dotyczących przestępstw wskazanych we wnioskach. Wszystkie dokumenty zostały przekazane sędzi Trybunału Konstytucyjnego najstarszej stażem. Dalsze informacje w sprawie będą przekazywane przez Trybunał Konstytucyjny.
«Я сподіваюся, що держава продемонструє свою силу, а правоохоронні органи дадуть раду тим, хто порушує закон. Хочу наголосити, що прокуратура працює. Усі, хто порушує закон або вчиняє напади на представників державної влади, постануть перед судом і відповідатимуть за свої дії», — заявив Вальдемар Журек.
Міністр також повідомив про передачу п'яти клопотань щодо зняття імунітету з Богдана Свєнчковського та Бартломея Соханського.
31 жовтня Кароль Навроцький провів термінові консультації з представниками парламентських сил. Голова парламентського клубу Polska 2050 Шимон Головня після зустрічі заявив, що вихід із кризи потребує безпосередньої участі президента та прем'єр-міністра Дональда Туска.
«Президент Польщі та прем'єр-міністр нині мають сісти за стіл переговорів і обговорити, як розв'язати цю проблему. Чому? Тому що юристи не можуть дійти згоди між собою, і ми це дуже чітко бачимо», — сказав Шимон Головня.
За його словами, протистояння вже вийшло за межі юридичної суперечки та відображає глибокий поділ польського суспільства.
Професор Марек Хмай, фахівець із конституційного права, вважає, що президент своїми рішеннями поглибив кризу, не прийнявши присягу від усіх обраних суддів. На його думку, це дало Богдану Свєнчковському підстави не допускати їх до здійснення правосуддя.
«Складення присяги та невизнання статусу тих, хто її склав, дозволило б цим суддям розпочати роботу в Конституційному трибуналі. Але тоді Свєнчковський втратив би своє місце в Загальних зборах суддів Трибуналу, а ці збори могли б проголосувати за зняття з нього імунітету та надання згоди на його затримання», — пояснив Марек Хмай в ефірі Польського радіо 24.
Окрему загрозу в цій ситуації бачать фахівці з безпеки. Підполковник Мацей Мориць, колишній офіцер військової розвідки, попереджає, що внутрішнє протистояння може послабити здатність держави ухвалювати рішення.
«Якщо ми зосереджуватимемо свою політику на внутрішніх суперечках, то важливі питання, зокрема й ті, що стосуються нашої безпеки, поступово зникатимуть із поля зору. Саме такого результату й очікують наші противники. Вони прагнуть спровокувати ситуацію, за якої процес ухвалення рішень у країні буде паралізований», — заявив він.
Відтак подальший розвиток подій залежатиме від того, чи зможуть найвищі органи польської держави знайти політичне та правове рішення, яке дозволить відновити роботу Конституційного трибуналу та не допустити подальшого загострення конфлікту. Адже тривале протистояння навколо однієї з найважливіших державних інституцій впливає на стабільність усієї країни.
Аудіоверсія матеріалу — у прикріпленому файлі.
IAR/ PAP/ PR24/ PR3/ Опрацювала Вікторія Машталер