Кшиштоф Гавковський наголосив, що деякі приклади дезінформації були особливо обурливими. Зокрема, поширювалися твердження про те, що теракт нібито організував польський уряд за підтримки Європейського Союзу. Інша версія полягала в тому, що дії терористів начебто підтримували державні служби, аби створити підстави для скасування Маршу незалежності. Ще одна неправдива інформація стверджувала, що поліція виїхала з Кракова та вирушила до Варшави.
«Усе це набрало сотні тисяч і мільйони переглядів завдяки тому, що ці повідомлення просували політики. Ми мали органічні охоплення, більші, ніж у подібних ситуаціях, які ми моніторимо щодня», — зазначив віцепрем’єр.
Він додав, що поширені неправдиві повідомлення використовувала російська пропаганда.
«До поширення неправдивої інформації, яку публікували польські політики або псевдожурналісти, долучилися російські боти та тролі. Вони безпосередньо поширювали ці повідомлення або цитували їх у себе як правдиві. Це показує, наскільки важливо зберігати пильність у таких ситуаціях і до якої критичної ситуації це може призвести», — сказав Гавковський.
Віцепрем’єр також звернув увагу на те, що творці фейкових новин дедалі частіше використовують штучний інтелект. Одним із прикладів стало зображення міністра внутрішніх справ та адміністрації Польщі Марціна Кєрвінського разом із нападником, яке було створене за допомогою ШІ.
За інформацією Міністерства цифровізації Польщі, команда NASK передала платформам соціальних мереж на модерацію понад 2000 облікових записів, які поширювали неправдиві повідомлення. Серед них були автоматизовані боти, що публікували контент польською, англійською, французькою та нідерландською мовами. Також аналітики виявили кілька десятків акаунтів, які безпосередньо використовували російську мову або містили в назвах чи описах кирилицю чи згадки про Російську Федерацію.
Серед найпоширеніших фейків були твердження про те, що теракт організував польський уряд за участю Європейського Союзу, а також нібито для скасування Маршу незалежності. Крім того, поширювалися неправдиві повідомлення про те, що нападник був військовослужбовцем, а стрілянина пов’язана з протестами біля Конституційного трибуналу. Окремо в мережі просували версію про причетність України до теракту та твердження, що нападник був українцем, а після її спростування з’явилися спроби поширити інформацію про його нібито участь у бойових діях на боці української армії як найманця. Ще одним фейком стали твердження, що напад був інсценований за участю статистів.
За даними польського відомства, сукупне охоплення найпопулярніших дезінформаційних наративів у суботу перевищило 200 мільйонів переглядів. Найбільша активність спостерігалася близько 18:00 7 листопада, після чого кількість згадок і охоплення почали зменшуватися.
IAR, PAP/Опрацював Тарас Андрухович