Масовий наплив біженців з України після початку російської агресії міг бути підставою для тимчасового призупинення строків розгляду заяв іноземців на отримання дозволу на проживання у Польщі. Однак держава повинна довести, що доклала зусиль для подолання труднощів, а обмеження діяли лише стільки, скільки було необхідно. Про це йдеться у рішенні Суду Європейського Союзу.
Справа стосується польського законодавства, ухваленого у зв’язку з масовим прибуттям українських біженців після початку повномасштабного вторгнення Росії. Тоді Польща запровадила норми, які дозволяли відкладати початок відліку та призупиняти строки розгляду заяв іноземців на отримання дозволів на проживання. Крім того, заявники не могли оскаржувати бездіяльність органів влади, а адміністративні установи звільнялися від штрафів і виплат компенсацій за порушення встановлених термінів.
До Суду ЄС звернувся Воєводський адміністративний суд у Глівицях. Він розглядає скаргу громадянина третьої країни, який у квітні 2024 року подав до Сілезького воєводи заяву на тимчасове проживання з метою навчання. Оскільки рішення не було ухвалене навіть після подання скарги на затримку, іноземець оскаржив бездіяльність адміністрації.
Суд ЄС нагадав, що відповідно до директиви Євросоюзу від 2016 року заяви на отримання дозволу на проживання з метою навчання мають розглядатися якомога швидше, але не пізніше ніж за 90 днів після подання повного пакета документів.
Винятком можуть бути обставини непереборної сили — надзвичайні та непередбачувані події, незалежні від органів влади, наслідків яких неможливо було уникнути навіть за умови належної обачності.
Суд визнав, що масовий наплив біженців з України після російського вторгнення 24 лютого 2022 року міг відповідати таким критеріям. Водночас Польща повинна довести, що доклала всіх зусиль для виконання своїх зобов’язань за законодавством ЄС, а застосовані обмеження були необхідними та пропорційними.
Крім того, польська влада мала розглянути менш загальні рішення, наприклад змінити строки розгляду лише окремих категорій справ або надати певним заявам пріоритет.
Сумніви Суду ЄС викликало також продовження після 31 грудня 2022 року дії обмежень, які унеможливлювали оскарження бездіяльності адміністрації. Зокрема, їх продовжили до 30 вересня 2025 року, однак не було доведено, що такі заходи й надалі були необхідними.
Остаточно оцінити, чи відповідали польські правила вимогам законодавства Євросоюзу, має Воєводський адміністративний суд у Глівицях, який розглядає цю справу.
PAP/Опрацював Тарас Андрухович