Дональд Трамп, Володимир Путін і Сі Цзіньпін планують зустрітися в четвер у китайському місті Шеньчжень наприкінці саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС). Це буде перша подібна зустріч лідерів трьох найбільших ядерних держав світу.
Агентство Reuters оцінює шанси на прорив у переговорах як незначні, оскільки кожен із учасників переслідує власні цілі. Путін прагне завершення війни в Україні на умовах, вигідних Москві. Трамп, послаблений поразкою республіканців на виборах до Конгресу, шукає історичного дипломатичного успіху, насамперед домовленості про контроль над ядерними озброєннями. Для Сі Цзіньпіна ж така зустріч пов'язана з ризиками, зазначає Reuters.
Китай не хоче вести переговори про обмеження власного ядерного арсеналу, який значно менший за американський і російський. «Китайці ненавидять цю тему», — заявив Reuters Едгар Каган із Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS). За його словами, Пекін не має наміру брати на себе такі самі обмеження, як дві інші ядерні держави.
Associated Press звертає увагу, що для Путіна сама участь у зустрічі вже є успіхом, адже вона дозволяє представити Росію як наддержаву, рівну за статусом США та Китаю. Сі Цзіньпін, своєю чергою, може використати переговори для демонстрації зростання могутності Китаю. Водночас участь у форматі трьох великих держав суперечить китайській риториці про захист багатостороннього світового порядку та інтересів менших країн.
«Це показує, хто має значення у світі: ми, Китай і Захід», — заявив цього тижня в ефірі радіо Sputnik російський націоналістичний ідеолог Олександр Дугін. Як зазначає AP, він назвав зустріч символічним підтвердженням багатополярного світового порядку.
Раян Гасс із американського Інституту Брукінгса вважає, що Путін уже отримає політичний успіх завдяки самій участі в зустрічі. Натомість ризики для Трампа значно вищі: його можуть перехитрити краще підготовлені співрозмовники, а сама зустріч може викликати занепокоєння американських союзників.
Ще одну слабкість американського президента — обмеженість часу — відзначає Джонатан Цзін із Інституту Брукінгса. Трампу залишилося трохи більше ніж два роки перебування на посаді, тоді як Путін і Сі можуть планувати свою політику на десятиліття вперед. На думку експерта, обидва лідери можуть вирішити, що не варто укладати домовленості з Трампом, оскільки його наступник потенційно зможе запропонувати їм більше.
Британська газета The Guardian нагадує, що Путін давно мріє повторити Ялтинську конференцію 1945 року, під час якої лідери США, Великої Британії та СРСР визначали повоєнний устрій Європи. За оцінкою видання, російський президент хотів би, щоб зустріч у Шеньчжені започаткувала серію переговорів між великими державами про новий порядок безпеки, заснований на сферах впливу, а не на ліберальних цінностях.
Водночас видання зауважує, що Китай не обов'язково поділяє російські амбіції. Пекін не хоче зраджувати Путіна, але й не прагне підтримувати домовленості щодо України без згоди Європи, з якою намагається покращити відносини. Крім того, Китай може допомогти Трампу завершити війну з Іраном, оскільки зацікавлений у безпеці маршрутів постачання нафти.
«Війна Росії проти України — це стратегічна помилка російського президента. Війна з Іраном — стратегічна помилка президента Трампа. Китай займається наслідками цих конфліктів», — заявив професор Фуданьського університету Мінхао Чжао, якого цитує The Guardian.
Японське видання Nikkei Asia вважає, що найбільше від зустрічі може виграти саме Сі Цзіньпін, навіть якщо вона не завершиться жодними домовленостями. На думку журналістів, китайський лідер прагне зберегти стабільні відносини з Трампом напередодні наступного з'їзду Комуністичної партії Китаю, на якому він домагатиметься переобрання на новий термін.
Навіть спільна фотографія, на якій Сі як господар зустрічі стоятиме між Трампом і Путіним, може створити враження, що світ обертається навколо китайського лідера, зазначає Nikkei Asia. Пекін також може використати зустріч, щоб посилити відчуття зобов'язаності Трампа перед Китаєм. Додатковою перевагою для китайської сторони стане можливість виступити посередником у майбутніх переговорах Трампа з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином.
Тим часом побоювання щодо можливої «нової Ялти» висловлюють Україна, країни Східної Європи та Тайвань. Президент України Володимир Зеленський застеріг від повторного поділу світу на сфери впливу за спиною менших держав.
Водночас не всі експерти вважають переговори великих держав загрозою. Чарльз Купчан із Ради з міжнародних відносин США у коментарі для The Guardian переконує, що Захід має навчитися співпрацювати з авторитарними режимами, оскільки демократичні союзники США вже не домінують у світі.
Він визнає, що Трамп теоретично може пожертвувати інтересами України та Тайваню, однак вважає такий сценарій малоймовірним. На його думку, переговори великих держав необхідні, а Трамп заслуговує на визнання за їхню ініціацію.
PAP/Опрацював Тарас Андрухович