Понад половина іноземців у Польщі стикалася з насильством, а експерти пов’язують поширення агресії з мовою публічних дискусій. Особливе занепокоєння викликає використання антиукраїнських та антибіженських настроїв у політичній боротьбі.
Про це йдеться у звіті Фундації Ocalenie «(Не)видиме насильство», який презентували у Варшаві. Дослідження охопило 988 осіб, які користувалися підтримкою організації.
За результатами опитування, понад половина респондентів зазнала насильства протягом шести місяців перед дослідженням. 45% стикалися з образливими коментарями та лайкою, 34,4% — з образами в інтернеті, а кожен восьмий повідомив про фізичне насильство.
Заступниця речника з прав громадян Анна Блащак-Банасія звернула увагу, що агресія на вулицях може бути пов’язана з мовою публічної дискусії, яка нерідко ґрунтується на дегуманізації мігрантів.
«Польська публічна дискусія переноситься на те, що відбувається на вулиці. Як сказав би класик: слово повертається каменем», — зазначила вона.
За словами представниці омбудсмена, напередодні виборчої кампанії можуть активізуватися антиміграційні, антибіженські та антиукраїнські гасла, що, як свідчать дані дослідження, сприяє ескалації вуличного насильства.
Серед опитаних, які зазнали насильства, 61% вважають, що воно було мотивоване національними упередженнями, 15% пов’язують його з етнічними або расовими упередженнями, а майже 7% — з релігійною належністю.
Окремо у звіті згадуються конфлікти між самими іноземцями. Кілька десятків респондентів повідомили про агресивну поведінку з боку інших мігрантів. Найчастіше йшлося про напруженість між українцями та російськомовними мігрантами з Білорусі й Росії.
Водночас 72,5% учасників опитування заявили, що почуваються в Польщі безпечно.
Автори дослідження наголошують, що його результати не є статистично репрезентативними для всіх іноземців у Польщі. Опитування проводили з травня до серпня 2026 року. Близько двох третин респондентів походили з України та Білорусі, більшість проживала у Варшаві.
PAP/Опрацював Тарас Андрухович