X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Нова Верховна Рада: прогнози аналітиків

25.07.2019 20:00
Новий склад Верховної Ради сформують 5 партій. Серед них одна – відверто проросійської орієнтації
Аудіо
pap wybory ukraina
pap wybory ukrainaPAP

Найбільша фракція може стати одноосібною більшістю і її вже називають «командою популістів». Двоє з переможців парламентських виборів привели до Ради цілу низку людей, що ніколи не були політиками. Якою буде політика нової Верховної Ради і чи збереже з нею Україна курс на євроінтеграцію?

Найбільш одіозною політичною силою в новій Верховній Раді вважається "Опозиційна платформа «За життя!». Один з її лідерів, Юрій Бойко, був ключовою фігурою в уряді за часів президента-втікача Віктора Януковича. А іншого, Віктора Медведчука, опоненти в Україні називають «кумом Путіна». Обоє останнім часом вчащали до Москви і озвучували плани примирення з агресором. Медведчук не приховує, що готовий на критичні поступки Росії в обмін на припинення війни на Донбасі і пропагує зміну стратегічного курсу України на зближення із Заходом.

- Тільки за столом переговорів можна домовитись, як принести мир і покінчити з бойовими діями і зробити це так, щоби це було гарантією неповернення до такої ситуації в майбутньому. Йдеться про зміну умов зони вільної торгівлі з ЄС, яка стала згубною і фактично зруйнувала нашу економіку, перегляд умов і відносин зі Всесвітньою торгівельною організацією, відновлення економічних відносин з Росією і державами СНД. Це ми називаємо радикальною зміною економічного курсу. Ми будемо голосувати за закони, які передбачені політичною частиною Мінських угод, - сказав Медведчук. 

Його політсила може провести в парламент понад 30 депутатів. Дещо більше депутатських місць посядуть партії «Батьківщина», «Голос» і «Європейська солідарність», очолювана екс-президентом Петром Порошенком. Всі вони відцуралися співпраці з партією Медведчука, а сам Порошенко заявив, що зробить все можливе для блокування промосковських ініціатив. 

- Кожні зміни, що їх сьогодні намагаються протиснути «Опозиційна платформа» чи «Опозиційний блок», це не український інтерес, це - інтерес Росії. Про що вони їздять домовлятися в Москву? Про вивід російського війська? Про звільнення заручників? Про те, щоби вона забрала свої озброєння і звільнила українську землю? Ні, вони їздять домовлятися про газ, найбільш корумпований товар! Ми очікуємо, що всі, хто проходить до Верховної Ради відмежуються від Бойка і Медведчука і засвідчать свою позицію щодо неприйнятності співпраці з 5 колоною. 

Але чи знайдуть проросійські депутати союзників серед прихильників партії «Слуга народу», що здобула вражаючу перемогу і є фактично партією нинішнього президента Володимира Зеленського? Раніше брат першого помічника Зеленського Борис Шефір відверто заявив, що виступає за скасування закону про українську державну мову, яку Кремль послідовно називає першим серед своїх передумов переговорів з Києвом. На думку Шефіра, це може стати першим кроком для мирних переговорів з Путіним, якого він назвав «розумною людиною». З іншого боку, лідер «Слуги народу» Дмитро Разумков заперечив блокування з партією Медведчука-Бойка. 

- Якщо ми говоримо про "Опозиційну платформу "За життя!", то ті методи передвиборчої боротьби, що вони їх використали, на мій погляд, не завжди відповідали інтересам держави і національної безпеки. Я, і більша частина нашої команди, слабо собі  уявляють такий формат об'єднання, - сказав Дмитро Разумков. 

Сам Володимир Зеленський, що здобув беззастережну підтримку в Верховній Раді, також відкинув блокування з «Опозиційною платформою «За життя!» і висловився за тісну співпрацю з партією «Голос» та її лідером В'ячеславом Вакарчуком. 

- Якщо наша ініціатива до пана Вакарчука від початку була моєю ініціативою ще президентської кампанії. Мені здається, що це питання – прем'єр Вакарчук, чи ні, це питання саме до Вакарчука. Бо це велика відповідальність і це має бути ґуру економіки і ми б хотіли, щоб така людина ніколи не була в політиці, - вважає Зеленський. 

Проте, як сказав депутат старого складу парламенту Микола Княжицький, це ще не означає гарантії проукраїнської політики нової парламентської більшості. 

 - Зайшли випадкові люди і їх буде багато. Наприклад, чоловік, що воює з Михайлом Бондарем йде від «Слуги народу», а його батько є партнером Тараса Козака, що від імені Медведчука купує телеканали. Хто ці люди, до чого тут Медведчук, якщо він нібито є ворогом Медведчука? Якщо Медведчук і Зеленський зійдуться, як ми бачимо на прикладі деяких кандидатів, протистояти буде складно і це точно об'єднає українське суспільство і опозицію. Якщо Медведчук і Зеленський будуть ворогами, а ми і таку риторику від Зеленського чули, то це буде зовсім інша історія. 

Відданість самого Зеленського проєвропейському курсу України також і досі піддають сумніву деякі політики і політологи. Експертка з міжнародних питань Ірина Верещук вважає, що такі кроки президента можуть бути ознакою його самостійності у стосунках із Заходом. 

- Ми є партнерами і, коли підписуємо Меморандум і угоди про надання кредиту, ми беремо певні зобов'язання – макрофінансові, мікро-фінансові, гарантії держави. Це все складає те, що ми називаємо партнерськими угодами. Але кожна партнерська угода містить низку зобов'язань. І якщо ти цього не робиш, тобі настають санкції. Це відсутність інвестицій, накладання санкцій на цілу державу, не тільки на сектори економіки. Ми маємо перебувати в тісному контакті з нашими зовнішніми партнерами, з нашими союзниками, якщо хочемо продовження санкцій проти Росії. Ми маємо радитись. Але ця рада не має превалювати. Зеленський вже продемонстрував, коли США не радили призначати пана Богдана, а він таки призначив, що він прислухатиметься, але має свою думку. І те, що добре для США і Брюсселю, може бути зовсім не добре для України. 

Натомість директор Інституту світової політики Євген Магда вважає, що нова Верховна Рада демонструватиме і опір радикальним змінам зовнішнього курсу України, і, одночасно, нехіть до прискорення євроінтеграції. 

- «Опозиційна платформа «За життя!» набрала десь 13 відсотків і проведе десь 35-40 депутатів, що є однією десятою частиною парламенту. Я не уявляю, як ця десята частина парламенту зможе ухвалити будь-які рішення. До того ж, будь-які проросійські реверанси будуть отримувати відсіч і від «Європейської солідарності» і від «Голосу», можливо, навіть від «Батьківщини» і здорової частини «Слуги народу». Тому в цьому сенсі, я б сказав, що заяви Медведчука – це блеф. Але і за умов збереження окремих комітетів у закордонних справах та з євроінтеграції, проблема європейської і євро-атлантичної інтеграції відійде на маргінес. Змінювати Конституцію, вичищати положення про вступ до НАТО і ЄС не стануть. Але і надто інтенсифікувати цей процес теж не будуть. 

Євген Магда зазначив, що депутати нової Верховної Ради добре розуміють, що євроінтеграція потребує, насамперед, підтвердження конкретними справами, але саме із цим, на думку експерта, будуть проблеми. Не тому, що українські політики погані, а просто вони ще не навчилися визначати пріоритети, - пояснив Магда. 

Вільгельм Смоляк