X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Як Росія Африку використовує

28.10.2019 18:00
Говоримо про геополітичні, безпекові інтереси Кремля, російських найманців в Африці та бажання швидкого висмоктування грошей з африканського континенту 
Аудіо
  • O interesach i wpływach Rosji w Afryce, o działalności rosyjskich najemników w afrykańskich krajach - dr Jędrzej Czerep, analityk z Polskiego Instytutu Spraw Międzynarodowych oraz Grzegorz Kuczyński, ekspert od rosyjskich służb specjalnych
Ілюстраціяpixabay.com/Pixabay License

Минулого тижня кільканадцять лідерів африканських держав зібралися в російському Сочі, де пройшов перший в історії економічний саміт Росія-Африка. Сьогодні з польськими експертами поговоримо про російські впливи, інтереси та діяльність російських найманців у країнах Чорного континенту.

Саміт Росія-Африка пройшов під головуванням президентів Росії Путіна та Туреччини Ердогана. У зустрічі взяло участь понад 40 лідерів країн з африканського континенту.

На думку експерта з Польського інституту міжнародних справ доктора Єнджея Черепа, зокрема Центральноафриканська республіка є улюбленим місцем Росії, де Москва показує, що це добрий приклад співробітництва Москви з африканською державою.

«Саме у цій країні перебуває приблизно 500 російських найманців. Десь 300 з них відкрило свою базу на терені колишньої заміської резиденції Бокасса у Беренґо (Жан-Бедель Бокасса – колишній президент та самопроголошений імператор ЦАР – ред.). Росіяни є теж здебільшого на кордонні з Суданом, де видобувають алмази і золото. На всьому африканському континенті це число може складати приблизно 1 тис., зокрема теж у Лівії, Мозамбіку», - зазначив експерт.

Водночас польський експерт з питань російських спецслужб Ґжеґож Кучинський зауважив, що можна говорити лиш про приблизне число російських найманців в Африці. Здебільшого згадують про присутність так званої групи Ваґнера, але, за словами польського аналітика, в африканських країнах перебувають й інші російські приватні військові компанії, які відстоюють там не тільки бізнес інтереси, але й політичні цілі Кремля.

«До Африки приїжджають не тільки найманці з Росії, але також офіційно інструктори та військові радники з регулярної військової армії. Нагадаю також, що на африканському континенті росіяни мають контакти та впливи, що залишилися від часів холодної війни. Радянський Союз показував там себе силою, що підтримує африканські народи, котрі звільнилися від колоніального панування. Говорячи про прихильність до росіян в Африці, не можна також забути про освітній вимір радянського Університеті імені Патріса Лумумби (нині Російський університет дружби народів), який підготував багато нинішніх політиків з африканського континенту», - додав він.

За словами доктора Єнджея Черепа з Польського інституту міжнародних справ, Університет ім. Лумумби у Москві закінчило приблизно 30 тисяч африканських випускників. А нині, як сказав міністр закордонних справ РФ Лавров, у Росії перебуває приблизно 15 тисяч африканських студентів.

«Росія широко просуває кампанію із залучення африканських студентів, пропонуючи їм різні види стипендій. В африканських країнах можна натрапити на російськомовних людей майже на кожному кроці. Людей, які раніше навчалися в Радянському Союзі, нині активізують і „втягують” як ділових партнерів або перекладачів», - зауважив доктор Череп.

Водночас Ґжеґож Кучинський нагадав теж про загадкові обставини вбивства трьох незалежних російських журналістів, котрі поїхали туди, за словами ЗМІ, розслідувати присутність і діяльність найманців зі згаданої вже приватної військової компанії «Ваґнера», одним із спонсорів якої є близький до Путіна бізнесмен та ресторатор Євґєній Пріґожин:

«Це був сигнал для усіх журналістів, не тільки російських, але й західних, аби вони не пхали носа не у свої справи, и тобто у російські справи, у справи Пріґожина, чи то в ЦАР, чи в інших африканських країнах. Йдеться, зокрема, про пов’язані із цією історією копальні золота, охороною та експлуатацією яких займаються ці російські найманці».

Під час саміту Росія-Африка у Сочі Путін анонсував в одному з інтерв’ю списання боргів Ефіопії у розмірі майже 164 млн доларів. А Росія подарувала африканським країнам вже 20 млрд доларів. Доктор Єнджей Череп пояснив таку «щедрість» країни, яка й сама нині має чималі економічні проблеми:

«Дотеперішня стратегія Росії полягала у якомога швидшому вході в ті місця, куди ніхто інший не пхається, і покладанні рук на ті галузі промисловості, з яких якнайшвидше можна висмоктати гроші, і де, якщо треба, можна замкнути двері, згасити світло і виїхати протягом одного дня. Цьому, серед іншого, мало якраз і допомогти списування боргів».  

Аналітичний центр Warsaw Institute на своїй веб-сторінці опублікував велике дослідження про африкансько-російські відносини, у якому говориться також про те, що для Росії Африка – це також поле протистояння із Заходом, що може означати й більш довготривалу політику. Говорить Ґжеґож Кучинський:

«Не забуваймо, що Африка – це приклад політики Москви, яка зводиться до заповнення росіянами порожнечі, що залишається після відступу західних держав. З’являється геополітичний та безпековий контекст, бо Росія не приховує, що Африка стає черговим фронтом нової холодної війни, протистояння із Заходом. Заходи, як згаданий саміт, дозволяють Росії відчувати себе супердержавою, майже як у радянські часи, незалежно від того, скільки справжньої вигоди вона від цього отримає. Натомість є ще економічна складова, оскільки на цьому заробляє не сама російська держава, а конкретні компанії та бізнесмени, наближені до Кремля, який мусить дати їм десь заробити через західні санкції, введені проти них. Йдеться, зокрема, про Пріґожина, який є у санкційному списку. Отже, він має там можливість заробити швидко великі гроші, а водночас він фінансує найманців, які реалізують певні інтереси політики Росії. Варто теж згадати про фінансування так званої фабрики тролів, активність якої прослідковується теж на африканському континенті».

Ґжеґож Кучинський звернув також увагу на ще один важливий елемент присутності в Африці Росії, яка шукає там нові місця для розгортання своїх військових баз. За його словами, побудова таких баз на африканському континенті для Москви є черговим кроком у спробі підвищення свого статусу на шляху представлення себе супердержавною на глобальному рівні. Тому, за словами експертів, Африка стала ще одним вагомим полем боротьби за сфери впливів, і Захід, на їхній погляд, виразно втрачає свої позиції у тому регіоні. Москва витискає звідти західні країни. Африканський континент для Москви є сильним інструментом шантажу та тиску на Захід, - вважають експерти.

PR24/Т.А.