X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Що може принести Україні зустріч у "нормандському форматі"

14.11.2019 17:00
Один з авторів "Української доктрини безпеки та миру", екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко зазначив, що прагнення миру Володимиром Зеленським має ґрунтуватися на основі національних інтересів
Аудіо
окупований Донецьк PAP/EPA/DAVE MUSTAINE

Офіційні особи в Києві заявляють про відкриття можливості для проведення зустрічі з проблем війни на Донбасі в норманському форматі, до якого входять Україна, Росія, Франція і Німеччина. Остання перешкода для цієї зустрічі – відведення українського війська з позиції на лінії розмежування в ключових населених пунктах подолана цього тижня. Влада подає це як велику перемогу, але чимало опозиційних політиків і експертів висловлюють поважні сумніви в доцільності такого кроку і не впевнені в ефективності самої норманської зустрічі.

  

Зустріч з російським президентом Володимиром Путіним була для президента України Володимира Зеленського чи не найбажанішою від самого початку його каденції на посаді глави української держави. Ще під час своє виборчої кампанії Зеленський заявляв, що хоче припинити війну на Донбасі і готовий для цього зустрітися з Путіним. А на запитання про те, що він йому скаже, тодішній кандидат в президенти України заявив, що він спробує розсмішити свого російського співрозмовника. Коли стало очевидним небажання Путіна зустрічатися із Зеленським віч-на віч, Зеленський став змагатися за зустріч в більш широкому колі за участі президента Франції і канцлерки Німеччини. Самий факт такої зустрічі подається владою, як велике досягнення і ледве не саму перемогу над агресором. Ось що сказав про підготовку цього форуму міністр закордонних справ України Вадим Пристайко:

- Є чотири дати, які я зараз не можу повідомити, бо всі чотири сторони мають погодити час в графіках своїх лідерів. Але ці дати і конкретні числа є. Як радники президентів, ми визначили дуже короткий документ, який пропонується подати лідерам. Цей документ перелічує лише те, що планується досягнути під час цієї розмови. Лідери зустрілися такого-то числа, лідери відзначили прогрес в напрямку розведення і застосування формули Штайнмаєра, лідери відчитають цей шлях і доручають своїм представникам просуватися на означених напрямках. Це той документ що був обговорений. Нічого більше ми з ними не погоджували. Єдиний план, який даний нам – це мінські домовленості. Вони були підписані під великим тиском, але це єдиний план, який є і який підтримують наші закордонні партнери.

 

Представники парламентської опозиції не схильні оцінювати норманську зустріч, як перемогу чи взагалі велике досягнення. Лідер фракції Верховної Ради від партії "Голос" Святослав Вакарчук застеріг від цілої низки негативних наслідків такої зустрічі:

 - В мінських угодах написано, що ви маєте взяти той Донбас, який він зараз є, інкорпорувати його, провести там неконтрольовано вибори і фактично пустити цю територію, яку ми 5 років не контролювали ані політично, ані економічно, ані юридично, в Україну. Це може спричинитися сьогодні до втрати суверенітету держави. А давайте ми не будемо іти за нав'язаними Росією умовами, давайте не будемо спішити і включати турборежим в дипломатії, а будем підсилювати українську армію, економіку, щодня нарощувати м'язи і будемо в будь-який момент повернути всі наші окуповані території. Я підкреслюю: і Донбас, і Крим. Тому що в тій ситуації, яку нам нав'язують в Мінську, про Крим не йдеться взагалі. Саме цей варіант Україна може собі дозволити. Ми розуміємо, що міжнародні угоди – це важливо. Але Мінськ не є повноцінною міжнародною угодою. Ми не пропонуємо, щоби сказати, що цих мінських угод не існує. Ми пропонуємо, щоби влада взяла на себе відповідальність і сказала нашим міжнародним партнерам: те, куди ви нас затягуєте, це пастка, ми туди не підем. І ми дуже не хочемо щоби просто заради зустрічі в норманському форматі, яка справді принесе гарне групове фото і більше нічого, ми стали заручниками обставин, з яких не зможемо потім вийти.

 

Генерал українського війська, а нині – депутат від фракції Європейська солідарність Михайло Забродський, який має досвід участі у війні на Донбасі,  вважає, що зустріч чотирьох лідерів у норманському форматі вже занадто дорого обійшлася Україні. Адже однією з умов Кремля до проведення такої зустрічі, було відведення військ від лінії розмежування на Донбасі, яке виконала, на думку депутата, лише сама Україна: 

 - Нема дати – значить нема зустрічі. Як я розумію, змісту і переліку питань зустрічі теж нема. Ми навіть не знаємо, про що будемо розмовляти. Ми знаємо, який має народитися документ, з якими пунктами, але не знаємо, про що розмовляти. Сам факт відведення військ вже неприємний для будь-якого військового і громадянина. Це якійсь дії, які вжила тільки Україна. Підтвердження про такі дії з того боку, за винятком рапортів ОБСЄ, а чого варті рапорти ОБСЄ ми добре знаємо, більше ніякого нема.

 

Тим часом гурт відомих політиків, експертів і моральних авторитетів української нації виступив із альтернативною ініціативою. Після цілої низки масових протестів проти міжнародної політики Зеленського, що прокотилася містами України в жовтні, стратегічна рада "Руху опору капітуляції", який очолив ці протести, висунула "Українську доктрину безпеки та миру". Цей документ містить обґрунтування нікчемності мінських угод, принципи встановлення справедливого миру, пропозиції з підготовки консолідованої претензії до Росії та санкційної політики, а також перелік ключових стратегій внутрішньої і зовнішньої політики з гарантій національної безпеки. Один з членів стратегічної ради Йосип Зісельс також скритикував поступки Москві у вигляді відведення українського війська на Донбасі:

 - Перед зимою наших військових відводять на позиції, що не готові до зими і до стратегічної оборони. Тобто, не готові до того, щоб зупинити російські війська, які наплюють, як вони завжди плюють, на всі домовленості, захоплять буферну зону і просунуться далі. Є нав'язлива ідея зустрічі в норманському форматі і щось там запропонувати Путіну. Але йому нічого не потрібно від нас. Йому лише потрібно виснажувати Україну, пити з нас кров роками і десятиліттями. Йому не потрібна, можливо, навіть капітуляція України. Йому потрібно, щоби України не було, як суверенної незалежної держави.

 

Один з авторів "Української доктрини безпеки та миру", екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко зазначив, що прагнення миру Володимиром Зеленським має ґрунтуватися на основі національних інтересів, а не прагненні зупинити війну будь-якою ціною:

 Ми забуваємо, що будь-який мир може бути миром лише на справедливій основі. Будь-який мир, що укладається під тиском, є початком підготовки нової війни. Ми не можемо ставити обидві країни на одні шальки терезів. Бо є країна агресор, і є країни – жертва цієї агресії. Коли нам розповідають, що обидві сторни зобов'язані, то це нонсенс з точки хору міжнарожного права і здорового глузду. Далі, про нікчемність мінських домовленостей… Це справді так, бо вона була укладена під тиском і укладена попереднім керівництвом. І це було абсолютно правильною бо давало шанс уникнути гарячої фази війни. А іншого боку, ці домовленості мали чіткі термін дії – до 31 грудня 2015 року. Коли нам розказують, що нема міжнародного права, крім мінських домовленостей, не вірте, бо є Статут ООН, є двосторонній угоди і міжнародні договори. Росія за весь цей час не вирішила жодного питання мінських угод, починаючи від першого пункту про припинення вогню.

 

На майбутній зустрічі лідерів у "нормандському форматі" українська сторона, за офіційними повідомленнями,  хоче не лише досягти прогресу з проблеми встановлення миру, а й домовитись про обмін полоненими з Росією. Натомість з Москви  останніми днями лунають нові вимоги і передумови для норманської зустрічі. "Схоже, російська сторона не очікувала, що Україна зможе завершити ці складні кроки, і намагається взяти паузу щоб краще підготуватись до майбутніх кроків", – так відреагував на це міністр закордонних справ України Вадим Пристайко.

Вільгельм Смоляк

Побач більше на цю тему: політика війна на Донбасі