X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

У Кракові провели акцію проти окупації Росією Білорусі

18.12.2019 17:00
Перед Генконсульством РФ у Кракові українці, білоруси і поляки провели демонстрацію «Це не інтеграція – це окупація!» на захист суверенітету і незалежності Білорусі
Аудіо
  • Rozmowa z Antony Czerepenko, organizatorem akcji w Krakowie „To nie jest integracja – to okupacja” przeciwko wchłonięciu Białorusi przez Rosję. Zagrożenie dla suwerenności i niepodległości Białorusi wskutek t.zw. głębokiej integracji
      -
Учасники акції протесту "Це не інтеграція - це окупація!" перед Генконсульством РФ у КраковіАнтон Черепенко

«Білорусь – не Росія», «Білорусь буде вільною», «Руки геть від Білорусі», «Диктатура – політика монстрів» і «Де Росія – там війна» - плакати, зокрема, з такими написами тримали у руках учасники протесту, що відбувся минулої неділі у Кракові. Приводом для проведення демонстрації є перемовини президентів Білорусі та Росії щодо так званої поглибленої інтеграції у контексті Союзної держави. На переконання організаторів акції у Кракові, подібна «інтеграція» з Росією загрожує суверенітету і незалежності Білорусі.

Від грудня 2018 року Москва відверто натискає на «поглиблену інтеграцію» з Білоруссю та обумовлює подальшу економічну підтримку цієї країни від реалізації положень угоди про створення так званої союзної держави від 1999 року, що передбачає, зокрема, створення спільних державних органів влади.

Білоруська влада запевняє, що під час нинішніх перемовин не йдеться про політичну інтеграцію, а про її економічну складову. А втім, зміст програми інтеграції дотепер не оприлюднено.

В акції протесту під назвою «Це не інтеграція – це окупація!» 15 грудня перед Генеральним консульством Російської Федерації у Кракові взяло участь приблизно 60 студентів з Білорусі, України, Польщі та Грузії. Демонстрацію вирішили провести у солідарності із учасниками протестів у Мінську та інших містах Білорусі.

Організатор акції, студент міжнародних відносин Краківського економічного університету Антон Черепенко Українській служба Польського радіо сказав, що ініціаторами проведення акції протесту «Це не інтеграція – це окупація!» перед консульством Росії у Кракові була група молодих людей, студентів, які не можуть залишатися осторонь тривожних подій, що відбуваються нині довкола Білорусі. За словами Черепенка, навіть якби у Кракові було консульство Республіки Білорусь, акцію протесту все одно провели би перед представництвом Росії, яка безпосередньо відповідальна за цей процес:

Учасники акції перед Генконсульством РФ у Кракові (фото: Антон Черепенко) Учасники акції перед Генконсульством РФ у Кракові (фото: Антон Черепенко)

«Ми вважаємо, що у цьому процесі винна Російська Федерація. Лукашенка сьогодні фактично є лялькою-маріонеткою у руках Путіна. Вся ця ситуація керується виключно політичною елітою Російської Федерації і тільки з їхньої вини все це відбувається, як і конфлікти в інших країнах. Цікаво, що коли під час акції ми почали виступати зі словами ганьби для уряду Росії, вигукувати „ні Росії” як країні-окупанту, то в консульстві вимкнули світло, замкнули штори, все зачинили, а напередодні акції з будівлі консульства зняли державний прапор».

Тож чи загрожує Білорусі «аншлюс» за кремлівським сценарієм? Як звертає увагу організатор акції протесту у Кракові Антон Черепенко, однією з причин спроби «поглинання» Росією свого сусіда є певні показові кроки за межами країни задля підняття рейтингу чинної влади, а також можливість для Путіна вчергове балотуватися на наступних виборах президента в Росії, а відповідно легально залишитися у владі:

Учасники акції перед Генконсульством РФ у Кракові (фото: Антон Черепенко) Учасники акції перед Генконсульством РФ у Кракові (фото: Антон Черепенко)

«Безпосередньо Путін та російська політична еліта постійно намагається за допомогою дій в інших країнах, за допомогою геополітики підняти свій виборчий рейтинг перед виборами. Зараз ми знаємо, що об’єктивний рейтинг Путіна є на найкритичнішому рівні за дуже тривалий період часу. Ми знаємо, що так само, як в 2014 році, коли його рейтинг теж був на той час найнижчим, анексія Криму дуже підняла його рейтинг. Так само може статися зараз з Білоруссю. По-друге, у разі поглибленої інтеграції буде об’єднана, зокрема, правова система Білорусі та Росії, що дозволить Путіну легально балотуватися на посаду президента, позаяк усі його попередні перебування на посту президента будуть анульовані у зв’язку з появою нової конституції. Для Путіна – це один зі способів, як легально залишитися у владі. Крім того, Білорусь є дуже вигідною точкою для посилення своєї військової присутності у нашій частині Європи. Адже дуже багато європейських країн мають спільний кордон з Білоруссю і так само, як анексія Криму допомогла підвищити присутність РФ на Чорному морі і фактично контролювати його, так само Білорусь може стати черговою країною, де Росія може розмістити свої опорні точки на противагу тому, що НАТО робить сьогодні, наприклад, у Польщі та країнах Балтії».

Учасники акції перед Генконсульством РФ у Кракові (фото: Антон Черепенко) Учасники акції перед Генконсульством РФ у Кракові (фото: Антон Черепенко)

Однак, як у самій у Білорусі сприймають можливу «поглиблену інтеграцію» з Росією? Та чи готові білоруси до великих протестів у зв’язку із можливою анексією їхньої країни? Є різні думки у зв'язку з цим, але слід нагадати про нещодавні, хоча й не масові, акції на підтримку незалежності Білорусі не тільки за кордоном, зокрема у Варшаві та Кракові, але й у Мінську та деяких інших містах Білорусі. Напевно, важко говорити про інтереси пересічних білорусів у цьому процесі «поглибленої інтеграції», адже, як написали у недавньому зверненні до росіян білоруські опозиціонери, «авторитарні лідери Білорусі та Росії підписали угоду про створення так званої Союзної держави у 1999 році виключно для своїх невідповідальних амбіцій». А втім про масовість можливих протестів білорусів наразі важко говорити, - вважає Антон Черепенко:

«Я нічого не хочу говорити проти білоруського народу. Я дуже його поважаю, і дуже поважаю тих людей, котрі, незважаючи на те, що в їхній країні зараз диктатура, незважаючи на страшні умови для організації будь-яких акцій у Білорусі, проводять їх. Навіть під час мітингу (у Кракові) були білоруси, які не дуже обізнані з політичною ситуацією, і які казали: „ну так, у всьому винен Путін, а Лукашенка ні в чому не винен, не треба проти нього протестувати”. Є певна горстка людей, які не розуміють повноти ситуації, які не розуміють, що поглиблена інтеграція – це не просто якісь нові домовленості, це безпосередня втрата суверенітету. Крім того, під час мітингу лунали теж байдужі думки. Дехто вважає, що нині все одно живе за кордоном, і цю людину не бентежить, що їй колись потрібно буде повертатися, і що вона приїде громадянином іншої країни, і буде жити за іншими правилами. Були й такі, які казали, що якщо цього хоче Лукашенка, то це означає, що цього хоче й увесь білоруський народ. Але, на щастя, таких думкою було мало. Більшість людей нас підтримувала. Але в цілому у білоруському суспільстві є розуміння, що поглиблена інтеграція несе в собі окупацію. Ступінь громадянської активності вищий у людей, які розуміють, що потрібно будувати свою незалежну країну, яка буде спиратися на засади демократії, а не правління тоталітарного режиму, через рішення якого буде залежати доля усього народу».

Учасники акції перед Генконсульством РФ у Кракові (фото: Антон Черепенко) Учасники акції перед Генконсульством РФ у Кракові (фото: Антон Черепенко)

Білоруська опозиція запланувала на 20-21 грудня наступні акції на захист суверенітету Білорусі, позаяк 20 грудня має пройти наступний раунд перемовин Лукашенка з Путіним у Санкт-Петербурзі. Антон Черепенко сказав, що у Кракові вже створили декілька джерел спілкування між активними білорусами та українцями, які є не байдужими до цієї проблеми. Він запевнив, що якщо майбутні переговори покажуть неминучість «поглибленої інтеграції», молодь у Кракові готова виходити на наступні акції протесту до консульства Росії, як це було під час агресії РФ проти України.

Підготував Тарас Андрухович