X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Політичні та дипломатичні наслідки трощі українського літака в Ірані

16.01.2020 17:00
Україна опинилася на межі політичної кризи через закиди президентові Володимиру Зеленському і державній владі зволікання з офіційною реакцією на цю трощу літака
Жалоба після збиття літака МАУ в ІраніEPA/ABEDIN TAHERKENAREH

Ураження українського пасажирського літака іранською ракетою російського виробництва стало подією номер один в світовій пресі на другий день нового 2020 року. Загибель 180 пасажирів та екіпажу літака української авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України" (МАУ) іранська влада подає, як помилку своїх військових. Але в експертів є сумніви, що це спричиниться до визнання Іраном своєї відповідальності, як держави за цю трагедію. Тим часом Україна опинилася на межі політичної кризи через закиди президентові Володимиру Зеленському і державній владі зволікання з офіційною реакцією на цю трощу літака.

 

Попри те, що вже наступного дня після трагедії із трощею літака МАУ в Ірані західні лідери заявили про його збиття ракетою, як про головну версію цієї трагедії, офіційний Київ продовжував дотримуватись широкого тлумачення причин катастрофи. Ось як це висловив на третій день після трагедії міністр закордонних справ України Вадим Пристайко:

 - Ми як ніхто, як Україна, яка втратила наш літак, втратила екіпаж, втратила людей, ми несемо пряму відповідальність за кожне слово, сказане нами. Ми не відкидаємо жодної версії, ми не шукаємо більш простого, більш дипломатичного шляху. Ми зараз хочемо встановити істину і для цього хочемо створити міжнародну коаліцію, яка буде займатися розслідуванням.

 

Українські експерти відбули до Ірану, але затрималися там недовго через те, що не увійшли до складу міжнародної слідчої комісії. Проте за лічені дні огляду місця катастрофи вони вже змогли зробити вельми однозначні висновки, сказав щойно після повернення до Києва директор київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександр Рувін:

 - Наша група почала з різних напрямків, ми вияснили всі обставини падіння. 10 числа наша група виїхала на місце падіння літака. Ми оглянули це місце і знайшли різні предмети, які вказували нам на те, що літак був збитий відповідним зовнішнім фактором – ракетою.

 

Зрештою, 11 січня, майже одночасно із заявами Пристайка про багато версій трагедії, Іран визнав, що "ненавмисно" збив ракетою український літак. Українські правники один за одним почали висловлювати критику цієї заяви як такої, що має на меті уникнути державної відповідальності з боку офіційного Тегерана. Ось як це пояснив експерт з міжнародного авіаційного права Андрій Гук:

 - Іран визнав певні факти під певними обставинами. В першу чергу, повторюється слово "ненавмисно", всюди повторюється слово "помилково". І по-суті я бачу лише визнання того факту, що іранська ракета була запущена конкретною людиною внаслідок помилки. Якщо говорити про відповідальність конкретних людей, які натискали кнопку, то це одна частина проблеми. А якщо Іран у фінальному звіті назве причиною катастрофи помилку якоїсь конкретної людини, то це не означатиме, що держава візьме на себе відповідальність і провину. І тут основною причиною катастрофи є не якась людська помилка. Це є причина запуску ракет. А причина катастрофи основна, на мою думку, це було незакриття повітряного простору в умовах, коли Іран є конфліктуючою стороною, коли Іран планував і виконував атаку, коли цьому передувала чітка погроза атаки зі сторони Сполучених Штатів Америки. Це обов'язок держави – забезпечити безпеку польотів цивільної авіації, який не був виконаний. Це мав робити Іран.

 

Президент України Володимир Зеленський також зажадав від Ірану повного визнання вини за збиття літака МАУ, а також покарання винних та виплати компенсацій родичам і близьким загиблих. Про це він заявив по трьох днях після трагедії. А до того і він, і майже всі високопосадовці України виявилися відсутніми в державі і не поспішали повертатися для врегулювання кризи зі збитим літаком. Через це вони наразилися на нищівну критику опозиційних політиків. Зокрема, екс-віце-прем'єр України В'ячеслав Кириленко запідозрив президента Зеленського у підіграванні офіційній Москві, яка негативно відреагувала на визнання Іраном факту враження ракетою українського пасажирського літака:

 – Спочатку була відсутність президента в Україні, але відчувалася повна його безпорадність в цій ситуації. Не було жодних прозорих зрозумілих меседжів, вказівок, які би транслювалися до уряду, парламенту і його адміністрації. Потім ми побачили через тривалий час його фізичну присутність, але безпорадність все одно лишилася. Ми бачили, що уряд не встигає, або не може встигнути ухвалити вчасно будь-які рішення. Жоден з міністрів не був відкликаний з відпустки, не відбулося жодного екстреного засідання уряду. Це ж стосується і працівників офісу президента. І все це спричинилося до повної бездіяльності влади. Це деталі, які мали би бути предметом реакції уряду і парламенту, бо в президента за Конституцією небагато повноважень. Цього не сталося, Всі чекали на його рішення, а його немає. А якщо і є, то він їх не ухвалює. А якщо ухвалює, то з великим запізненням. Це запізнення, на мою думку, було пов'язане із тим, що Іран – союзник Росії. І було окреме прохання не поширювати напевно вже відому йому версію, а насправді це правда, що Іран збив український літак.

 

Верховна Рада України зібралася на своє перше засідання і ухвалила заяву щодо трагедії з трощею українського літака в Ірані аж 13 січня. Опозиційні депутати вимагали додати до тексту заяви парламенту заклик до президента і до всіх органів влади вчасно і повноцінно інформувати суспільство про відомі факти і перебіг розслідування, сказав голова фракції партії "Голос" Святослав Вакарчук:

 - Ти нічого не говориш – значить не говориш нічого дурного і тебе вважають дуже мудрим. І деколи це працює. Але в таких трагедіях, в таких речах, де кожне слово, кожна секунда, кожне правильно сформульоване речення на вагу золота, а все ж тільки починається, це ж тільки початок розслідування, то тут якраз важливо не мовчати, а професійно, чесно фахово і своєчасно реагувати.

 

Свою версію того, чому президент Зеленський під час кризи з авіакатастрофою в Ірані опинився в Омані, де перебував без супроводження українських дипломатів і затримався із поверненням в Україну без державної охорони висунув екс-представник України в Євросоюзі Костянтин Єлісєєв:

 - По-перше, з кондачка організовують якісь зустрічі з третьосортними особами Омана, показуються на телебаченні усміхнені обличчя, ніби повирішували купу проблем. А в цей час султан Омана вже кілька років як тяжко хворів і зустрічі із ним апріорі не могло бути. В той же час повідомляється про обговорення проблем бізнес-клімату і обміну бізнес-делегаціями, але в складі делегації аж дві особи: президент і його помічник. Навіть в складі делегації не було посла. Але ж завжди, коли десь їде президент, його супроводжує посол. Тому на мій погляд це були якісь фейкові зустрічі, щоби замилити нам очі. Але народ України має знати, за які кошти він літав, хто його охороняв і за які кошти, за які кошти наймався чартер, яким він повернувся, із ким він зустрічався. Я скажу чесно – мої американські колеги були дещо озадачені цим візитом. Однією з мотивацій дзвінка держсекретаря США Помпео до президента під час його перебування в Омані, було з'ясувати, що власне він там робить. Бо в цей час була ескалація напруженості на Близькому Сході, в Ірані, Іраку і Сирії, поруч з ними – Оман. І тут несподівано президент воюючої країни в різдвяні свята їде туди із так званим візитом, коли там головна особа хворіє. В американців навіть розвідки збилася зі пантелику і втекла звідти, а Україна – в Омані! Мені соромно, як дипломату і я розумію моїх колег з МЗС, які в авральному порядку намагалися хоч якісь зустрічі підготувати і хоч якісь документи. Про якісь домовленості вже навіть не йшлося.

 

Одна з останніх версій про причини катастрофи українського літака в Ірані була висунута в арабському сегменті інтернету блогером, що має пседво Наісса Q. Згідно з нею, командувач елітного підрозділу іранської армії - Корпусу вартових ісламської революції - Амір-Алі Хаджі-заде дізнався про одного з пасажирів літака, що прямував до Києва. Ним нібито був високопосадовий військовий Ірану, який поінформував Сполучені Штати про ракетну атаку Ірану на американські бази в Іраку і сприяв вбивству американцями радикального лідера Ірану Касема Сулеймані. За словами арабського блогера, це і стало причиною того, що іранський командувач віддав наказ збити український літак.

Вільгельм Смоляк

Побач більше на цю тему: політика Іран авіакатастрофа