X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Україна-Туреччина: стратегічний чи ситуативний партнер?

06.02.2020 18:00
Чи може Анкара найближчим часом відіграти важливу роль на користь України? 
Аудіо
  • Podsumowanie wizyty prezydenta Turcji Erdogana do Kijowa. Strategiczny czy sytuacyjny partner?
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган з президентом України Володимиром Зеленським у КиєвіPAP/EPA/SERGEY DOLZHENKO

3 лютого президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган відвідав Україну із робочим візитом на чолі з представницькою урядовою делегацією. Саме цього дня 1992 року Київ та Анкара встановили дипломатичні зв’язки. А за останні півроку це вже друга зустріч Ердогана та новообраного президента України Володимира Зеленського. І хоча цей візит на став історичним, аналітики відзначають важливу роль, яку Туреччина може відіграти на користь України найближчим часом.

19 розкішних авто у складі кортежу президента Туреччини Ердогана вразили навіть звиклих до пересування офіційних делегацій столичними вулицями киян. Сам Ердоган ще раз вразив українців тим, що під час огляду почесної варти, вишикуваної на його честь у подвір'ї Маріїнського палацу, звернувся до вояків із гаслом "Слава Україні!". Але його візит не обмежився тільки зовнішніми ефектами. Зустріч Ердогана із його українським колегою Зеленським, а потім і засідання Стратегічної ради двох держав, затяглися на майже дві з половиною години довше, ніж передбачалося протоколом.

Президенти нарешті з'явилися на людях, вони виглядали дещо стомленими, хоча і намагалися усміхатись та демонструвати ознаки люб'язності. Свої промови після підписання урядових документів обидва очільники держав старанно зачитували з папірців і лише на два дозволених журналістам запитання відповідали, дивлячись присутнім в очі. Президенти повідомили, що підписали спільну заяву за підсумками засідання Стратегічної ради високого рівня. Одними з важливих Володимир Зеленський назвав домовленості щодо безпекової співпраці:

- Сьогодні ухвалено важливу угоду про військово-фінансову співпрацю, за якою українське військо отримає фінансову допомогу від турецьких партнерів. Ми також домовилися з паном Ердоганом надати імпульс співпраці в авіаційній галузі, зокрема щодо будівництва та постачання літаків АН-178. Окрему увагу приділили посиленню безпеки в Чорноморському регіоні. Наші держави будуть взаємодіяти у сфері пошуково-рятувальних робіт.

На сьогодні між країнами запущено близько 50 проектів в безпековій сфері. За новою угодою Туреччина має надати Збройним силам України 200 мільйонів турецьких лір, або близько 36 мільйонів доларів для придбання турецьких товарів військового та подвійного призначення. Раніше військові експерти зазначали, що це можуть бути засоби зв'язку та радіоелектронної боротьби, а також бойові та розвідувальні безпілотні апарати.

У своїй промові Ердоган ще раз заявив про невизнання анексії Криму Росією та про підтримку суверенітету і територіальної цілісності України. Він занепокоєний ситуацією з правами людини на півострові та висловив намір забезпечити житлом близько 500 родин кримських татар. Зеленський заявив про очікування від Ердогана допомоги у звільненні українських полонених в Криму та в Росії:

- Почалась робота. Я впевнений, що найближчим часом будуть дати і суспільство побачить списки. Ми, вся команда, дуже над цим важко, але таки працюємо. Більшість цих полонених, про яких ми говоримо, це кримські татари.

Ердоган не став відкрито заявляти про свою підтримку цієї ініціативи, хоча двома роками раніше саме він переконав президента Росії Путіна звільнити з-під варти лідерів кримськотатарського визвольного руху Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова. Схоже, що турецького президента більше цікавила економічна співпраця з Україною, про що він говорив на брифінгу для журналістів чи не найбільше:

- Ми, як два стратегічні партнери, маємо підписати угоду про вільну торгівлю. Ми підтвердили наші наміри, підписавши сьогодні меморандум. 2019 року наш товарообіг становив чотири мільярди доларів. А завдяки цій угоді вже наступного року він може сягнути 10 мільярдів. Ми пропонуємо створити в березні двосторонню комісію з торгівельноекономічної співпраці.

Проте говорити про якісь терміни створення зони вільної торгівлі України з Туреччиною наразі немає жодних підстав. Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, торгівельний представник України Тарас Качка на свій сторінці у Facebook написав, що зараз щодо цього є два питання і обидва вони недоречні. Він мав на увазі питання "коли буде завершено переговори" та "який обсяг вже узгоджений". Відповідь, на думку Тараса Качки, тут проста – "переговори будуть завершені якнайскоріше і тільки в разі досягнення взаємовигідного результату". Експерт з міжнародної політики та Близького Сходу "Українського інституту майбутнього" Ілія Куса вважає, що Туреччині зона вільної торгівлі з Україною дуже потрібна. Адже ця держава зацікавлена продавати українцям вироби своєї легкої промисловості, овочі, фрукти та інші харчі, а це загрожує конкуренцією українським виробникам. Тому все залежатиме від умов договору про зону вільної торгівлі. Адже вигода Туреччини очевидна, а Україні з нею торгувати фактично нічим і це ставить Київ в позицію слабкого переговорника. Втім, Зеленський намагався намацати прагматизм в галузі транспортної та енергетичної співпраці:

- Сьогодні нами знайдені шляхи активізації співпраці в транспортній сфері. Це стосується зокрема, поромних перевезень. Україна та Туреччина мають відігравати ключову роль у транспортних потоках, що з'єднають Східну та Північну Європу з Близьким Сходом та Центральною Азією. Важливим для нас є і диверсифікація джерел енергопостачання. Ми обговорили можливість транспортування каспійського газу газогоном TANAP через відповідні інтерконектори до України.

Аналітики відзначають, що тема транспортних коридорів з Європи до Близького Сходу через Україну та Туреччину була порушена вперше і вважають це дуже перспективним напрямком співпраці двох держав. А переговори про каспійський газ набувають додаткової важливості після запуску восьмого січня російського газогону "Турецький потік", що з’єднав Росію із європейською частиною Туреччини і далі до кордону з Грецією. Якщо росіянам вдасться запустити ще й другу нитку цього газогону, а також "Північний поітк-2" до Німеччини, Україна ризикує втратити транзит російського газу через свою територію.

Через ці та інші перспективи подальшої співпраці Туреччини і України серед експертів розгорілися суперечки про те, ким тепер є для Києва офіційна Анкара: стратегічним партнером, як про це заявляє Реджеп Ердоган, чи партнером ситуативним, з яким Київ мусить мати справу через цілу низку незалежних від України обставин. Але президент Української асоціації зовнішньої політики Володимир Хандогій вважає такі суперечки безглуздими:

- Вся історія дипломатії і міжнародних відносин це ситуативність. Не буває вічних союзників, як не буває вічних ворогів. Тобто, взагалі правильно говориться про ситуативність на даному етапі. Але мине час і з'явиться інша ситуація. Нам треба відстоювати свої національні інтереси - і це головне. З точки зору енергетичної безпеки Туреччина є важливим фактором, але сподіватися, що вона нам її зміцнить, мабуть не доводиться.

Хандогій вважає, що Анкарі і далі буде вигідно розвивати енергетичну співпрацю з Росією. А Україні, на думку дипломата, перспективніше зміцнювати енергетичні союзи з Європою і Сполученими Штатами Америки.

Вільгельм Смоляк