X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Чи воєнні злочинці будуть покарані?

13.02.2020 16:15
Закон про воєнних злочинців український парламент мав ухвалити ще рік тому
Аудіо
    ( )
Проросійські сепаратисти на Донбасі (ілюстраційне фото)Yevgen Nasadyuk (Євген Насадюк) [CC BY-SA 3.0 (https://creativecommons.org/licenses/by-sa/3.0)]

На шостому році війни з Росією Україна не має закону про воєнних злочинців і про переслідування злочинів проти людяності. За активного тиску правозахисників проєкт такого закону був рекомендований ухвалити Верховній Раді парламентським комітетом з правоохоронної діяльності. Він має узгодити українське кримінальне законодавство з нормами міжнародного кримінального і гуманітарного права і дозволити належну правову кваліфікацію злочинів, скоєних у зоні бойових дій і на окупованих територіях, а також унеможливити амністію осіб, які скоїли такі дії.

В Кримінальному кодексі України не виписаний склад воєнних злочинів та злочинів проти людяності, стверджує начальник Департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту Юрій Рудь.

- Збройна агресія Росії триває від 20 лютого 2014 року. За цей час встановлені тисячі фактів порушення норм міжнародного гуманітарного права. На цей час Кримінальний кодекс надає право слідчим та прокурорам працювати лише за однією статтею. Тому лише в 132 кримінальних провадженнях внесені відомості про такий злочин, 42 особам повідомлено про підозру, стосовно 9 осіб обвинувальні акти скеровані до суду і лише один вирок є на сьогодні.

Це означає, що в правоохоронних органів та прокурорів майже немає правових інструментів, щоб належним чином кваліфікувати такі злочини, скоєні під час російської збройної агресії на Донбасі та в Криму, зазначив доцент кафедри кримінального права та кримінології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Костянтин Задоя:

- Наприклад, переслідування кримських татар у Криму. Переслідування – це окремий різновид злочинів проти людяності, але у Кримінальному кодексі переслідування не виписане як злочин. Навіть якщо знайти іншу норму і переслідувати діяння, яке є злочином за міжнародним правом, як загально кримінальний злочин – це не буде враховувати контексту організованого насильства. Злочини проти людяності це не просто вбивства і катування, а такі вбивства і катування, що вчиняються під час систематичного нападу на цивільне населення. Це не поодинокі акти насильства, а насильство, що вкладається в загальну політику держави чи певної організації.

Проєкт закону, який розроблений за участі громадських експертів, передбачає перелік всіх воєнних злочинів і злочинів проти людяності, що містяться в міжнародному законодавстві. Експертка Українського інституту майбутнього Вікторія Мозгова пояснила, що до них відносяться чотири головні групи злочинів:

- Перший міжнародний злочин, це злочин агресії. Інші – це воєнні злочини, які у нас були частково прописані, але дуже поверхнево. Вони не охоплювали всіх тих злочинів, що вчиняються на окупованих територіях. І ще – злочини проти людяності, яких взагалі в Кримінальному кодексі не було. Наша задача була дати можливість слідчим, прокурорам і суддям належним чином викривати ці дії, кваліфікувати їх, доводити їх до суду і притягувати винних до відповідальності. Обов'язковою умовою є те, що на ці злочини не розповсюджується термін давності. Незалежно від того, коли особа вчинила такий злочин і переховувалася від слідства, все одно терміни давності не діють і людина має понести покарання, незалежно від того, коли вона вчинила злочин.

Ще одним важливим моментом є те, що за ці категорії злочинів неможлива амністія, відзначила голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, яка тривалий час є однією з активісток, що просуває ухвалення такого закону:

- Це абсолютно критично для України у контексті Мінських домовленостей, де пункт про амністію виписаний у досить розпливчатих формулюваннях. Тільки відданість міжнародному праву може покласти край будь-яким спробам тиску Росії на Україну з тим, щоб Україна була змушена амністувати воєнних злочинців, що перекреслює всі можливі імперативи, які має міжнародне гуманітарне і кримінальне право.

Один з іноземних консультантів розробки законопроекту про воєнних злочинців - керуючий партнер міжнародної групи Global Rights Compliance Скотт Мартін. Він вважає, що цей закон не лише відповідає нормам міжнародного права, а й має високу гуманну місію для потерпілих від воєнних злочинів і злочинів проти людяності:

- Цей законопроект гарантує справедливість для жертв міжнародних злочинів. Ми задоволені якістю цього законопроекту та тим, наскільки високо він відповідає нормам міжнародного права, - сказав Мартін.

Його думка знайшла своє підтвердження у свідченнях звільненого з полону терористів в Луганську, лікаря-ветеринара Олександра Грищенка. Він також був одним з адвокатів ухвалення цього закону і один з небагатьох колишніх ув'язнених, який спроможний подолати пережитий жах і розповісти про злочини, скоєні проти нього особисто та проти інших людей, свідком яких він був, у перетвореного на буцегарню підвалі гуртожитку луганського Східноукраїнського національного університету ім. Даля.

- Те, що я там побачив і пережив здавалося жахливим сном, який чомусь ніяк не закінчувався. В мене не вкладалося у голові, як можна схопити людину, яка не вчинила жодних протиправних дій, бездоказово її звинуватити і піддати тортурам. Важко описати свої враження від вигляду людської плоті в ранах від укусів натренованих вівчарок, знущання над пораненими від катувань, використання в'язнів, як боксерської груші, зламані ребра, синці та гематоми… Я був свідком, як людей катували і кидали до цієї в’язниці за найменшу підозру у лояльності до України чи допомоги Збройним силам. Часто приводом слугували телефонні повідомлення про громадянську позицію якоїсь людини. Перевіркою таких повідомлень ніхто себе не утруднював. Приводом для ув'язнення іноді ставало навіть те, що двійко чоловіків просто перейшли дорогу перед автівкою командира незаконного збройного формування. Йому це не сподобалося, він наказав схопити цих чоловіків, покласти обличчям на асфальт і жорстоко покарати. Я бачив, як молоду жінку вночі регулярно виводили начебто на допит, але всі знали, що її просто ґвалтували в сусідній кімнаті. Я бачив, як неповнолітню дівчину неодноразово вивозили на бойові позиції в якості подарунка бойовикам для задоволення сексуальних потреб. 

Закон про воєнних злочинців український парламент мав ухвалити ще рік тому, зазначив голова комітету Верховної Ради з правоохоронної діяльності Денис Монастирський. За його прогнозами, є велика вірогідність, що документ незабаром буде ухвалений в першому  і другом читанні і набуде чинності вже за цієї сесії парламенту.

Вільгельм Смоляк