X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Проблеми і загрози для України в прикордонних областях

20.02.2020 17:00
Виконавці проєкту "Паспорт безпеки України 2019: національний та регіональний виміри" аналізували ситуацію в  Миколаївській, Волинській, Сумській, Чернівецькій, Донецькій та Луганській областях і визначили фактори, що у кожній з них створюють найбільші ризики
Ілюстраційне фотоpxhere.com, CC0 Public Domain

Загрозливий вплив російської пропаганди на суспільні настрої в регіонах, економічні і екологічні проблеми, нерозвиненість інфраструктури і засилля зрослої із криміналітетом місцевої влади, слабкість впливу центрального уряду і трудова міграції за межі держави – такими є найбільші проблеми і загрози для України в цілій низці прикордонних областей. Це випливає з дослідження гуманітарної та безпекової ситуації у 5 прикордонних областях України, яке три роки поспіль провадили "Центр міжнародної безпеки" і Національний інститут стратегічних досліджень за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні за співпраці з Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.

 

Виконавці проєкту "Паспорт безпеки України 2019: національний та регіональний виміри" аналізували ситуацію в  Миколаївській, Волинській, Сумській, Чернівецькій, Донецькій та Луганській областях і визначили фактори, що у кожній з них створюють найбільші ризики. Експерти і урядовці відзначили важливість цих даних, оскільки і досі інформація з областей надходила за ще радянським звичаєм, коли місцеві можновладці намагалися подати до центру привабливу картинку змін, бо інакше їхня робота вважалася б незадовільною. Ще більшої актуальності це дослідження набуває в контексті анексії Росією Криму і війни, яку Росія провадить проти України на Донбасі, сказала головна спеціалістка департаменту Міністерства ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Аліна Масло:

 - Росія у гібридній війні буде використовувати усі слабкості України, тому нагальним завданням є розбудова національної системи стійкості. Зокрема, це стосується регіонів, тому що специфіка окремих з них відкриває перед Росією великі можливості для того, щоб застосовувати широкий інструментарій свого гібридного впливу. Тому дуже важливим є раннє виявлення викликів та загроз і реагування. Проєкт "Паспорт безпеки України" – скерований на виявлення специфічних хвороб на національному та регіональному рівнях та вироблення рекомендації з боротьби з ними.

 

В чому ж відмінність життя в різних прикордонних областях України? Згідно з результатами дослідження, у південній Миколаївській найбільшими проблемами є суспільно-політична та економічна ситуація і низький рівень довіри до місцевої влади та правоохоронних органів. Тут спостерігається занепад промислового виробництва і тенденція до трудової міграції в інші регіони й апатія населення в соціально-політичному житті. Найбільша екологічна проблема – критичне забруднення Південного Бугу. А от у північній Волинській області найбільшу напругу створює боротьба за право розпоряджатися майном церков між Православною церквою України та УПЦ Московського патріархату, а трудова міграція відбувається здебільшого до Євросоюзу. Найбільшою екологічною проблемою став незаконний видобуток бурштину і обміління Шацьких озер.

Строкатість проблем прикордонних регіонів виявив один з авторів дослідження, директор "Центру міжнародної безпеки" і старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Валерій Кравченко:

 - За рівнем довіри до правоохоронних органів Запоріжчина пасе задніх. Загалом в цьому виділяється цілий південь. Натомість Луганська і Донецька область мають більш позитивну динаміку і нормальні показники, бо там багато поліції і люди звикли до людини з рушницею. Така людина є запорукою їхнього спокою. На мапі релігійних конфліктів Рівне і Волинська область є найбільшою проблемою, а відсутність таких конфліктів на сході пояснюється тотальною монополією УПЦ Московського патріархату. Конфліктоґенність суспільства – тут Одеса пасе задніх. Так само, як і в етнічних питаннях разом із Чернівцями. Бо тут і кордон, і неконтрольованість кордону, контрабанда. Цікавий індекс ставлення до Росії – Луганська область наблизилась до "зеленої зони" і це незважаючи на війну. Найгірші показники також на західній Україні, а також Сумська і Чернігівська область. Готовність підтримати НАТО в регіонах з найгіршими показниками це знову Луганська область і Одеса.

 

Подібні проблеми зазвичай характерні там, де спостерігається певна закритість територій від комунікації із рештою частинами держави. Відсутність доріг та нерозвиненість інфраструктури, обмежений рух людей, товарів і капіталу створюють поживне середовище для місцевого криміналітету та владарювання зрослих із ним місцевих еліт, вважають дослідники. За приклад такого регіону, перший заступник директора "Центру міжнародної безпеки" Андрій Каракуц навів Сумщину:

 - Є такі феномени, як закриті зони, де місцеві клани повність контролюють життя міста, об'єдналися із правоохоронною системою і можуть не пускати великий бізнес, який хоче зайти з інвестиціями. В результаті середня зарплатня в Сумській області достатньо низька, немає перспектив розвитку і це спричиняється до масової міграції населення. І воно мігрує через наявність спільного кордону найчастіше до Росії. Інформаційна безпека – це відсутність українського мовлення на частині території і взагалі вплив російського середовища. Не секрет, що багато хто продовжує користуватися російськими соціальними мережами і використовує супутникові антени, що майже на 100 відсотків означає, що людина дивиться російське телебачення. За джерелами інформації, якраз найбільше популярні телебачення і соціальні мережі і в результаті показники прихильників відновлення вільного доступу до російського телебачення і соціальних мереж становлять більше 30 відсотків.

 

Ще одна область України, що відрізняється географічною ізольованістю – Чернівецька. Тут нерозвинене транспортне сполучення з іншими регіонами і це перешкоджає економічному розвитку. Немає також активного прикордонної співпраці зі сусідніми державами, а правоохоронні органи та прикордонники не можуть контролювати окремі ділянки кордону і цей регіон активно використовується контрабандистами, сказав Каракуц.  

Серед відірваних від решти України називається і Луганська область, де також занепадає промисловість, а деякий розвиток спостерігається лише в аграрному секторі. Найбільші виклики тут – наближеність до зони бойових дій та спільний кордон з Росією. У цьому регіоні 60 відсотків  мешканців вважають, що російську пресу та соцмережі не можна було забороняти, при тому, що найбільше луганчани довіряють таки національному телебаченню і соцмережам.

Спільними проблемами екології для обох областей Донбасу – Луганської та Донецької стало промислове забруднення, затоплення шахт, у тому числі на непідконтрольних територіях, а також тут найбільші проблеми внутрішньо переміщених осіб, через велику концентрацію переселенців, повідомив Валерій Кравченко:

 - Це на поверхні ми бачимо кордон, а під землею цього кордону немає і всі ці забруднені води ідуть на українську територію. За це, звичайно ж, несе відповідальність Росія. Тут є несприятливе інформаційне середовище, вплив російської пропаганди, військовий конфлікт а також певні аспекти, що пов'язані з криміногенною ситуацією. А також проблеми з внутрішньо переміщеними особами, які слід вирішувати. Це насамперед, житло, робота. Адже саме до слов'янська, краматорська та інших міст переїхало найбільше людей з окупованих територій. Але по Донецькій області динаміка позитивна, тоді як по Луганській є скоріше деградація через те, що системні проблеми не вирішуються. Донецька область рухається вперед, люди там змінюють бачення через те, що бачать навколо.

 

Своєю чергою, директорка Центру інформації та документації НАТО в Україні Барбара Маронкова вважає, що для вироблення ефективної безпекової політики слід розуміти настрої людей – що їх турбує, як вони оцінюють свою власну безпеку, безпеку на рівні родини і громади, а також чи довіряють вони інституціям, які мають цю безпеку гарантувати. В цілому, за цим проєктом за три роки зібрана інформація про 16 регіонів України. Вона демонструє не лише суттєві регіональні відмінності, але й  спільні для всіх територій риси – безробіття, впевненість у безпечному становищі своєї родини та довіра до місцевої влади.

 Вільгельм Смоляк

Побач більше на цю тему: політика Україна економіка