X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Україна потребує переозброєння

05.03.2020 16:00
Такими стали головні висновки експертної дискусії "Ключові акценти у розвитку оборонного потенціалу України", яка відбулася в Києві за ініціативи Українського інституту безпекових досліджень
Аудіо
Сергій ЗгурецьФото: Вільгельм Смоляк/УСПР

Протистояти збройній агресії Росії Україна зможе лише за умов переозброєння армії новітніми зразками зброї, бойової техніки та ударних систем вважають провідні українські військові експерти. На їхню думку, за роки війни на Донбасі в державі так і не з'явилася ефективна система керування і планування переозброєнням війська і це негативно впливає на боєздатність армії та розвиток військово-промислового комплексу. Такими стали головні висновки експертної дискусії "Ключові акценти у розвитку оборонного потенціалу України", яка відбулася в Києві за ініціативи Українського інституту безпекових досліджень.

Для зменшення кількості та глибини больових точок у секторі безпеки України слід зосередитись на вирішенні трьох проблем: переглянути існуючу модель управління оборонно-промисловим комплексом і взаємовідносинами зі замовниками, зосередитись на проблемі якості і технологічності переозброєння, створити на базі офісу президента України чи Ради нацбезпеки та оборони майданчик для комунікації влади, експертного середовища й виробників. Такі завдання, як вважають військові експерти, стоять зараз перед українським сектором оборони. Адже, на їхню думку, в Україні і досі, на сьомому році війни з Росією немає системи планування розвитку війська і оборонного замовлення. Зокрема ексзаступник начальника Генерального штабу Збройних сил України Ігор Колесник заявив про постійні суперечки між Генштабом і Міноборони? що спричиняє хаос і плутанину в підприємствах військово-промислового комплексу і не дозволяють їм планувати свої видатки, прибутки й послідовну і прогнозовану роботу: 

-           Є розбіжності в поглядах між Генеральним штабом і міністерством оброни. Цілком зрозуміло, що Генштаб, який відповідає за актуальний стан Збройних сил, віддає пріоритет тому, що необхідно для виконання бойових завдань просто зараз. А от те, що необхідно для розвитку, для того, яким має бути майбутнє війська, має цілком бути віддане міністерству оборони України. Ми бачимо, що розбіжності між Генштабом і Міноборони України спричиняються до конфліктних ситуацій, до непорозумінь і від цього потерпають підприємства ВПК. Бо державне оборонне замовлення постійно переглядається в той чи інший бік.

Щоби уникнути цих проблем, в Україні має з'явитись міністерство та профільний віцепрем'єр з питань оборонно-промислового комплексу, переконаний голова Наглядової ради Українського інституту безпекових досліджень Володимир Горбулін. Він запропонував створити майданчик для комунікації влади, експертного середовища та виробників озброєння і військової техніки при офісі президента України. Горбулін також нагадав, що тільки цього року під час складення річного оборонного замовлення, мало не була зірвана ракетна програма України, що є основою для побудови сучасної оборонної системи держави:

-           Якщо ракетні програми не є ключовими для держави, яка наполегливо буду свій ракетний щит стримування, то в нас щось не так із пріоритетами. Я безумовно вважаю, що бронетехніка нашій державі необхідна, бо це наш щоденний передній край. Але маємо жити з тим, щоби мати ракетне озброєння, яке може і зупинити  супротивника, і захистити наш повітряний простір, який є незахищений, і захистити наші морські кордони, які також незахищені. В України є ракети ближньої дії виробництва конструкторського бюро "Луч" Я думаю, що сьогодні є конкуренція між КБ "Південне" і КБ "Луч" і це обнадійлива ситуація. Можу сказати, що тільки тому, що за радянських часів була серйозна конкуренція між КБ "Південне", КБ Сергія Корольова і московським КБ, зуміли вийти на 1986 рік на баланс зі США і це дозволило зупинити гонку озброєнь і це спричинилося до цілої низки мирних кроків.

Погодитись із тим, що бронетехніка є пріоритетом у вирішенні актуальних бойових завдань для українського війська можна лише частково, зазначив своєю чергою директор київського Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак. Він вважає, що в контексті переозброєння Україна має зосередитись на новітніх технологіях і створенні бойових роботів:

-           Ми щодня чуємо про наші втрати наших вояків. Треба не наздоганяти інші країни у питанні переозброєння, а зробити гіперстрибок, і для цього акцент зробити на нові технології. Наприклад, багато казали ми про можливості ударних безпілотних авіаційних комплексів і ударних наземних і морських комплексів, тобто бойових роботів. І це не такі великі ресурси. Це реально можна зробити і такі підрозділи можуть суттєво посилити наші Збройні сили. В порівнянні з іншими країнами, Україна сьогодні найменш технологічно переозброюється. Наприклад, Естонія залучила європейську компанію, за допомогою якої на бойовий робот встановила ракетне озброєння. Росія вже кілька років в Сирії випробовує “Уран”, який також має ракетне озброєння. Білорусь отримала за останні роки надсучасні літаки СУ-35, 16 дивізіонів ЗРК С-300 і п'ять батарей ТОР-М2Е. При цьому Білорусь просунулась в розробці власних безпілотних авіаційних та наземних систем та нещодавно презентувала ударний безпілотний гелікоптер, який може вражати цілі до 2 км. Це серйозні приклади, які змушують Україну думати про нові технології. В Україні є 4-5 компаній, які можуть розробляти безпілотну авіаційну техніку. Так само є компанії, які виробляють бойових роботів. Якщо створювати державно-приватні консорціуми, вітчизняні виробники можуть створити ударні комплекси менше, ніж за рік. Я не безпідставно завжди акцентую увагу на можливостях авіаційної наземної ударної техніки. Бо якщо Україна не має можливості закупити F-16 чи "Єврофайтери", то ударна безпілотна техніка може серйозно змінити ситуацію на полі бою.

Щоб адекватно протистояти зовнішнім загрозам, Україна має витрачати на устаткування армії сучасними зразками техніки і зброї 235 мільярдів гривень на рік впродовж десяти років, сказав директор інформаційно-консалтинґової компанії Defense Express Сергій Згурець. Він нагадав, що цього року на ці потреби передбачено лише 21 мільярд гривень. Частково це пояснюється тим, що Україні слід виплатити 2020 року чи не найбільші відсотки за схемою обслуговування зовнішнього боргу.

-           По пріоритетах це виходило так, що 20 відсотків – це ракетне озброєння, 20 відсотків – бронетанкова техніка, 10 відсотків – автомобільна техніка, а якщо ми згадаємо про пріоритети Генштабу щодо автоматизації і системи радіоелектронної боротьби, то в системі Міноборони на це виділяється один відсоток. Тобто те, що генштаб виділив, як базовий пріоритет, Міноборони визначило лише в обсязі один відсоток. Це говорить про те, що не збігаються суттєві підходи.

Виходом із цієї пастки військові аналітики вважають визначення не тільки таких головних критеріїв для зразків озброєння при формуванні державного оборонного замовлення, як кількість, вартість і цінність, а й те, наскільки все це спроможне підвищити боєздатність українських військових підрозділів.

Вільгельм Смоляк