X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Масштабні пожежі – хто відповідатиме?

09.04.2020 18:00
Лісові масштабні пожежі у Чорнобильській зоні тривають від 4 квітня, що спричинилося до задимлення Києва і загрози погіршення радіаційної ситуації
Аудіо
(zdjęcie ilustracyjne)
(zdjęcie ilustracyjne)shutterstock/Erin Donalson

До таких загроз національній безпеці України, як  війна на Донбасі та епідемія коронавірусу, останніми днями додалася загроза пожеж по всій території держави, а надто – в Чорнобильській зоні. Тут лісові масштабні пожежі тривають від 4 квітня, що спричинилося до задимлення Києва і загрози погіршення радіаційної ситуації.  

Виконувач обов'язків голови Державної екологічної інспекції України Єгор Фірсов на своїй сторінці у Facebook визнав, що пожежа в Чорнобильській зоні вже спричинилася до підвищення радіаційного фону в зоні відчуження. Головне управління Держслужби з надзвичайних ситуацій в Київській області на своєму сайті інформує, що радіаційний фон у Києві та області залишається в межах норми і не перевищує природних фонових значень. Натомість науковець і екскерівник Чорнобильського екологічного центру Олег Бондаренко вважає, що слід зважати на інші показники:

Взагалі, це неадекватна оцінка ситуації. В ДСНС радіаційних спеціалістів ніколи не було. Оцінювати небезпеку через фон зовнішнього опромінення непрофесійно. Фон зовнішнього опромінення створений радіацією, яка є в ґрунті і довколишніх предметах. Фон зовнішнього опромінення виникає завдяки цій радіації. Коли під час пожежі в повітря піднімають маси аерозолів, це призводить до підвищення їхньої концентрації в повітрі. Ця концентрація також нормується і слід відповідати на це питання, порівнюючи ступінь концентрації радіоаерозолів до і під час пожежі на різних відстанях. Тоді це буде адекватна відповідь. Має бути окремо фон зовнішнього опромінення, і окремо – концентрація радіоаерозолів в повітрі. Це два різні фактори. Фон зовнішнього опромінення – це опромінення всього тіла. А радіоаерозолі – це те, що людина вдихає, що попадає в легені і далі в кровообіг.

 

Глава головного управління ДСНС у Київській області Василь Слободяник назвав причиною однієї з пожеж у Чорнобильській зоні навмисний підпал сухої трави жителем прилеглого до зони відчуження села Рагівка:

Всюди – людський фактор. Біля села Рагівка було затримано людину, яка заради цікавості підпалила три осередки. Вогонь поширився швидко, бо був сильний вітер. В результаті згоріло п'ять гектарів лісу. Плюс вогонь перекинувся на верхіття. Довелося залучати авіацію, щоби збити цей вогонь. Майже кожного дня підрозділи поліції в зоні відчуження затримують людей, які з незрозумілих причин перебувають в зоні і від того виникають пожежі. Бо люди або кидають недопалки, або просто навмисно підпалюють. В суботу я їхав на пожежу і заїхав на іншу пожежу, поблизу села Лютіж. Я побачив, що там під сто авто з київськими номерами під час карантину виїхали смажити шашлики. В результаті, це призвело до пожежі. Рівень ґрунтових вод і води в річках в три-чотири рази менший, ніж на той самий період минулого року. Це свідчить, що й пожежна небезпека в три-чотири рази більша. Цього року фіксується збільшення на 31 процент кількості пожеж в екосистемах. Це 2 540 пожеж.

 

Зі свого боку, голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк зауважує, що упродовж останніх років пожежі регулярно виникають не лише в Чорнобильській зоні, а й по цілій Україні:

– Україна – це остання країна в Європі, де регулярно підпалюють все, що тільки можна спалити. Це насправді ментальна проблема. Зараз, коли всі бояться коронавірусу, ніхто не думає про те, що дим спричиняється до алергії і підриває імунітет кожного. Просто всі звикли, що батьки палили, діди палили. Хтось каже, що так для худоби буде молода трава. Це абсолютно ірраціонально, в цьому немає жодного сенсу, а екологічні результати – катастрофічні. Задимлені дороги – більше аварій. В містах доводиться раніше вмикати світло під час сильного задимлення. Є випадки серйозних аварій на електромережах, бо дим і вогонь – це напівпровідники. В більшості випадків, а цих підпалів тисячі, з'ясувати, чому люди це роблять – неможливо.

 

Виконувачка обов'язків голови Держаґенції з управління зоною відчуження Катерина Павлова сказала, що звичка палити сухостій завдає великої шкоди біосфері:

У зоні відчуження більшість території – це заповідний фонд. Там створено біорадіаційний заповідник. Дуже великий обсяг флори і фауни. Повернулися занесені до «Червоної книги» дерева, кущі і тварини. Ми б хотіли нагадати про трагедію в Австралії. Слід завжди пам'ятати, що ці пожежі спричиняються до великих наслідків для флори і фауни.

 

В парадоксальний спосіб, штрафи за паління сухостою в Україні в десятки разів менші, ніж за порушення санітарного режиму під час епідемії коронавірусу. Очільник державної екологічної інспекції Єгор Фірсов вважає, що депутати Верховної Ради мають на першому ж засіданні суттєво підняти штрафи за підпал трави, бо інакше масштабні пожежі будуть і надалі відбуватися кожної осені та весни. Натомість, еколог Олексій Василюк впевнений, що такий захід може дуже швидко отямити паліїв:

Гірше нікому не стане від того, що перестануть палити. Гірше стане лише першим порушникам, яких оштрафують і вони стануть прикладом для всіх інших. Саме не сміття, не щось інше, а саме підпали є перспективним, щоби їх побороти, бо цю боротьбу в законі розписано на поліцію. Більшість екологічних порушень у нас залишаються поширеними і непокараним бо державна екологічна інспекція взагалі не займається тим, щоби їздити і шукати порушників. Це врегульовано законодавством – їм заборонили їздити. Їх можна лише залучити до кримінальних справ, до судів. Виходить, що у випадку більшості екологічних порушень ловити порушників нікому. Але тільки не щодо спалювання трави. Ця стаття розписана на поліцію. А поліція, на відміну від інших контролюючих органів, їздить по території в пошуках порушників.

 

Тим часом, проєкти законів про збільшення штрафів за спалення сухої трави у Верховній Раді вже давно лежать без жодної уваги депутатів.

Вільгельм Смоляк

Побач більше на цю тему: політика Україна