X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

День перемоги очима українців

07.05.2020 16:55
В українському суспільстві спостерігається поступовий відхід від міфів радянської і російської пропаганди і щораз глибше усвідомлення власної ролі, яку відіграли українці в тих подіях
Аудіо
   . :  ,  ,  . :  . . ,  ,  ,  ., . . ,  ,  ,  ,  ,  ,   ()
Підписання капітуляції в Реймсі. Спиною: Ганс Фрідебург, Альфред Йодль, Вільгельм Оксеніус. Обличчям: сер Ф. Е. Морган, Франсуа Севез, Гарольд Берроу, Гаррі С.Батчелл, У. Б. Сміт, Конрад Стронг, Іван Черняєв, Іван Суслопаров, Карл Спаатс, Джон Робб, Іван Зенковіч (збоку)Автон невідомий - musée de la reddition de Reims, Wikipedia - CC BY-SA 3.0

Напередодні відзначення 75-ліття перемоги над нацизмом у Другій світовій війні в українському суспільстві спостерігається поступовий відхід від міфів радянської і російської пропаганди і щораз глибше усвідомлення власної ролі, яку відіграли українці в тих подіях. Такими стали головні підсумки опитування громадської думки, яке в квітні здійснив Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Міжнародним інститутом соціології.

Більше як половина українців вважають Радянський Союз разом із Німеччиною відповідальними за початок Другої світової війни, понад 60 відсотків громадян України не підтримують ідею участі українських політиків у заходах до Дня перемоги в Москві, майже 40 відсотків виступають за відзначення і Дня пам’яті та примирення 8 травня, і Дня перемоги 9 травня, а ще третина підтримує заборону тоталітарної символіки, якою стала «георгіївська стрічка». Під час оприлюднення цих результатів опитування громадської думки науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань зробив висновок про великі зрушення в суспільній свідомості українців. Водночас, він зазначив, що українці і досі остаточно не позбулися впливу радянських міфів та підривної пропаганди Москви:

– Ми дійсно бачимо дуже багато позитивних речей, в тому числі й на Сході. Я думаю, це варто наголосити. Бо неможливо було уявити ще 10-20 років тому, що буде схвалення визнання бійців Української повстанської армії борцями за незалежність України 30 відсотками, що більшість буде вважати СРСР відповідальним за початок Другої світової війни і підтримувати відмову від поїздки на парад до Москви українських політиків. Про цей позитив ми маємо говорити. В деяких речах ми побачили типову для українців компромісність. Наприклад, коли пропонується відповісти, чи варто відзначати восьмого, чи дев'ятого травня, люди типово по-українські відповідають – і восьмого, і дев'ятого. На жаль, є питання, де ми ще бачимо вплив радянської пропаганди. Після Революції Гідності і російської агресії багато проблем стали більш зрозумілі українцям. Якщо раніше для них слова «російська агресія» були чимось абстрактним, то тепер це стало абсолютно конкретним. Люди пов'язують сьогодення і минуле і їм легше стало усвідомлювати минуле. Тоді це сприяло колосальному прориву в історичній пам'яті українців. А зараз ми бачимо дещо іншу атмосферу, принаймні на найвищих щаблях влади. Коли постійно говориться «какая разніца», то це певною мірою дезорієнтує частину суспільства.

Але навіть ті, хто лишається в полоні радянських міфів, демонструють ознаки опритомлення і далеко не завжди є агентами впливу Кремля, зазначив голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович. На його думку, вплив чинної влади на свідомість українців наразі обмежений тим, що вони на власні очі бачать події, що розгортаються внаслідок російської агресії проти України та масових вбивств українців:

– Україна знаходить свою власну мову і свій власний погляд в культурі пам'ятання. Ми не можемо відмовитися від наративу перемоги, хоча це не має бути така помпезність, як в росіян, які намагаються з цього зробити якісь скрєпи. Це має бути чесне визнання українського внеску. Але це має бути відповідальний день пам'ятання під гаслом «Ніколи знову!». Цю війну слід пам'ятати перш за все тому, що вона мала стільки жахів і стільки наслідків, що ми не можемо про неї забувати, щоби вона не повторилася. Щодо «Безсмертного полку»: те, що більшість українців про нього не знає, це ознака, що більшість українців не сприймає чужинські культурні практики, які потрапляють до нас з-за «парєбріка». Я нещодавно мав палку дискусію з окремими представниками партії «Слуга народу», які мене переконували в тому, що тотальна більшість тих, хто підтримував чинного президента та його партію, це прихильники ностальгічної моделі і більше сприймають радянські моделі. Це опитування цілком руйнує ці гіпотези. Навіть серед тих, хто найбільше сприймає оцю скрєпу про Велику вітчизняну війну, «дєди воєвалі» і т. ін. лише 15 відсотків пов'язують майбутні інтеграційні устремління з Росією. Настільки очевидні злочини, настільки очевидна агресія, що навіть ті люди, що є симпатиками певних культурних кодів, дають чіткий сигнал – нам не по путі. 

Загалом, за останні роки в масовій свідомості більшості українців почалися зміни, що докорінно змінюють їхнє ставлення до уроків і наслідків Другої світової війни. Третина українців вважає, що 9 травня відзначається День перемоги антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та внесок у неї українського народу. Заборона тоталітарної символіки у вигляді «георгіївської стрічки» була запроваджена від 2017 року і третина опитаних оцінює це позитивно, третина засуджує це рішення і ще чверть опитаних сказали, що їм це байдуже. Керівниця програм Центру досліджень визвольного руху Ярина Ясиневич  вважає, що це свідчить про злам в національній свідомості і відкриває перспективу для остаточного розриву з міфами радянської і російської пропаганди:

– 2013 року понад 80 відсотків українців вважали 9 травня великим святом – Днем перемоги. Ми бачимо, що думка змінилася і два головних чинники цього – нинішня війна і російська агресія, яка так чи інакше корелюється з побєдобєсієм і нападом на Україну і це багато людей змусило задуматися і поставити під сумнів очевидні для них речі. Другий чинник – це зміна політики пам'яті, що почалася 2014 року, з тим, щоби не втратити сенсу і внеску українців в історію перемоги над нацизмом, запровадження 8 травня як свята на урядовому рівні і пояснення, чому власне 8 травня, що капітуляція Німеччини була саме 8 травня, а не дев'ятого, що для багатьох людей також було новиною. А також заміна в законі терміну «Велика вітчизняна війна» на «Друга світова війна». Тут йшлося про додаткові території, додаткових людей і додаткові періоди. В історії Великої вітчизняної війни, яка почалася 1941 року і закінчилася 9 травня 1945 року не було участі українців з першого дня Другої світової війни 1939 року. Більше того, були відкинуті червоноармійці та українці, які воювали на фронтах після весни 1945 року. Кажуть, що наступна велика війна починається тоді, коли помирає останній свідок попередньої великої війни. Те, що Росія напала на Україну, показало багатьом людям, що не можна ставитися до великої перемоги букетно-цукерково. Всі ці феєрверки, салюти і яскраві стрічки – це не свято. Це вшанування великої людської трагедії.

Загальнонаціональне опитування українців Фонд «Демократичні ініціативи» здійснив з 17 по 22 квітня в усіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Вільгельм Смоляк