X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Польські вибори 2020: демократичний вибір чи зіткнення цивілізацій?

15.07.2020 19:00
Говоримо про перемогу Анджея Дуди на виборах президента Польщі 2020 і незначну різницю у голосах із Рафалом Тшасковським 
Аудіо
  • Wybory prezydenta Polski: wybór demokratyczny czy konflikt cywilizacji?
Державна виборча комісія Польщі оголошує остаточні результати виборів президентаPAP/Mateusz Marek

На президентських виборах переміг чинний президент Анджей Дуда, але, як вказували експерти, він здобув лише на приблизно 500 тисяч голосів більше, ніж кандидат опозиції Рафал Тшасковський. Політологи та соціологи наголошують, що зміцнити свою політичну позицію на сцені буде здатний той лідер, котрий зуміє переконати електорат опонента, що після виборчої кампанії настає час спільних зусиль задля економічного та соціального прогресу держави.

Відповідаючи на запитання Польського радіо, чому результат виборів показав майже однакові результати, політолог Варшавського універистету професор Ева Марціняк пояснила:

«По-перше, кандидати володіли, як виявилося, величезною політичною силою, що здатна активізувати громадян. Дуже довго результати опитувань показували паритет. У неділю результати теж показали нічию і перемога у два відсотки у політичному сенсі також показує своєрідну нічию. Можна сказати, що кандидати спромоглися активізувати своїх прихильників, але не тільки, бо на боці Рафала Тшасковського були не лише його прихильники, але також люди, які не хотіли голосувати за Анджея Дуду. Крім того, у цих виборах віддзеркалений політичний та суспільний поділ – це видно, якщо подивитися на виборчу географію або демографічні дані. Треба робити висновок – такими ми є. Проте ключове запитання: що далі?».

У ході кампанії деякі політики, а за ними експерти стверджували, що рішення громадян 12 липня - це вибір між християнською цивілізацією життя та пермисивізмом, або іншаке – цивілізацією смерті, між демократією та диктатурою. Професор соціології Польської академії наук Генрик Доманський не погоджується з такими заявами:

«Ні, це не протистояння цивілізацій, бо ми - у єдиній цивілізації і, гадаю, виборчі штаби дуже добре це усвідомлювали, а ми своїх політичних опонентів, бо кожен має свої політичні погляди, не сприймаємо як представників чужої цивілізації. Такі заклики радше були гаслами, які люблять люди. На мою думку, подібний результат у президентських виборах, де є другий тур – це у цілому нормальне явище. Наприклад, з 2000 року у США Альберт Ґор мабуть до нині не вірить, що програв вибори, а в найновіших виборах Гілларі Клінтон насправді отримала найбільшу кількість голосів. Тому невелика різниця у результатах мене не дивує. Результат виборів показує, що підтримка політики Права і справедливості, яку представляє президент Дуда, саме на рівні приблизно 50-ти відсотків. Запеклих противників Права і справедливості – приблизно 30-ть відсотків, а кільканадцять відсотків просто пішло голосувати проти Дуди, як менше зло. Пересічний громадянин щораз більше бачить, що його рішення можуть впливати на рішення влади. Президентські та парламентські вибори - це єдиний момент, коли пересічна людина може контролювати владу. Іншої такої події немає».

Оглядачі звертають увагу на дуже вискоий рівень явки на виборах – близько сімдесяти відсотків. Чимало з них запитує - невже такі показники є доказом глибокого поділу польського суспільства? Професор Ева Марціняк вказує на емоції громадян:

«Явка - це доказ, що нас активізували глибокі емоції. Фактором, який сприяє активності громадян не є знання про політику, не наслідування поведінки когось, а саме емоції. Якщо поглянути на формування позиції виборців, то виявиться, що емоційний фактор, на якому наголошували обидва кандидати, саме через ці гасла, які інколи здавалися дуже однозначними, виконував ключову роль. Явка ставновить вагомий сигнал, образ демократичної позиції. Якщо нас переконали, що один голос може вплинути на зміну або продовження влади, то це важливо. Явка на виборах висока також тому, що президентські вибори дуже персоналізовані. Ми трохі голосуємо за візії Польщі, за стиль президентства, а трохи голосуємо за політичні особистості. Прошу звернути увагу на те, наскільки обидва кандидати представляли себе як особистості, як наголошували на своїх принадах, на політичних рисах. Це значною мірою полегшує вибір, бо не треба настілки аналізувати, як, наприклад, на парламентських виборах, де треба задуматися, які концепції мають політичні партії».

Професор соціології Генрик Доманський вказує, що виборці голосують за того, хто відстоюватиме їхні інтереси:

«Якщо посилатися на теорію раціонального вибору, то люди роблять баланс вигоди та витрат. Перевага – піти на вибори. Крім цього, люди дедалі ліпше розуміються у політиці, ліпше розуміють механізми і розуміють, що їм вигідно. Зате витрати дуже низькі – лише знання. Досі люди, зокрема автохтони, соромилися йти на вибори, бо не знали за кого голосувати. Звичайно, соромилися перед самим собою, не перед сусідами».

Відтак науковий світ не погоджується з думкою, що президентські вибори в Польщі були зіткненням, або протистоянням двох різних цивілізації. Виборці брали до уваги насамперед свої інтереси і вибрали кандидата, який, на їхню думку, найбільш ефективно їх захищає.

У зовнішній політиці успіх Дуди означає продовження дотеперішніх напрямків. Варшава надалі намагатиметься збільшити активність США у Європі. З Вашингтона передає кореспондент Польського радіо Марек Валькуський:

«Я вітаю пана президента Дуду з історичним переобранням, – написав у Твіттері президент Дональд Трамп. Американський лідер додав, що розраховує на, як висловився, продовження співробітництва у багатьох галузях, зокрема в: обороні, торгівлі, енергетиці та безпеці телекомунікацій. Повідомляючи про результат виборів у Польщі, американські ЗМІ називають президента Дуду "союзником Трампа". Сам американський лідер під час найновішого візиту глави польської держави до Білого дому, публічно висловив сподівання, шо він переможе у боротьбі за переобрання на пост президента. На запитання, чи візит до Вашингтона президента Дуди означає його підтримку на виборах, Дональд Трамп відповів, що президентові Дуді підтримка з його боку не потрібна».

Міжнародні оглядачі успіх Анджея Дуди вважають продовженням зусиль Варшави для зміцнення співробітництва в межах проєкту Трьох морів та зміцнення опору відродженню неоімперських впливів Москви в регіоні Центрально-Східної Європи.

Андрій Рибалт