X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Політолог: Білорусь – ключовий елемент марення Путіна про імперію

25.08.2020 19:00
За словами професора Пйотра Ґрохмальського, без Білорусі Росія буде беззахисною і буде змушена стати нормальною, цивілізованою державою
Ілюстраційне фотоPAP/EPA/SERGEI ILNITSKY

У Білорусі від виборів 9 серпня тривають протести суспільства проти Аляксандра Лукашенки. Спочатку демонстрації жорстоко придушували силові органи та міліція. Білоруси вимагали припинити репресії та провести нові вибори президента. Лукашенка від початку протестів декілька разів спілкувався з президентом Росії Путіном та просив його про допомогу.

За словами політолога професора Пйотра Ґрохмальського з Університету Міколая Коперніка, «сьогодні Білорусь є ключовим елементом для марення та амбіцій Путіна на тему відбудови російської імперії»:

«Від самого початку одним з головних напрямків експансії Московського князівства, або Московії, був захід. Те, що сталося унаслідок розпаду Радянського Союзу – це повернення на західному напрямку кордонів Росії до кордонів Московського князівства. Тобто це майже 400 років територіальної експансії на напрямку, який був найбільш амбітним та ключовим для Росії, що мав „вбити” Росію в Європу. Амбіції, змішані почуття Росії до Європи, захоплення і водночас культурна ненависть диктували постійну експансію. Одним з ключових елементів цієї експансії була Білорусь. Амбіції Путіна щодо відбудови російської імперії є дуже небезпечними. Бо цей проєкт послідовно здійснюється з моменту приходу до влади Путіна, а насправді – коли до влади прийшли спецслужби Російської Федерації, органи, що продовжують справу НКВС і КДБ. Ці служби вважали розпад Радянського Союзу своєрідним ляпасом. Цей розпад стався без війни, на їхню думку – без конкретних причин – Росія віддала величезні території на західному напрямку, втратила Білорусь. Потім протягом багатьох років вона намагалася повернути свій вплив. Росія була дуже активною у багатьох сферах, включно з культурою та економікою. Важливим елементом була теж військова інтеграція білоруських військ з російськими, це була ідея „твердого кулака”, спрямованого на Європу. Без Білорусі Росія є беззахисною. Бо головний простір з дуже великим економічним, політичним, культурним і геополітичним значенням навколо Москви стає майже відкритим і його неможливо захистити. У зв’язку з цим, за такої моделі держави, тобто без Білорусі, Росія змушена буде стати нормальною, цивілізованою державою, приреченою на добру співпрацю з іншими країнами. В іншому випадку ця держава не виживе. Тому Білорусь є питанням абсолютного виживання ілюзії Росії про відбудову великої совєтської чи царської імперії».

У свою чергу, польський політик, історик та публіцист Павел Коваль вважає, що ситуація в Білорусі – це сигнал, що подібне може бути й в Росії:

«Ще декілька місяців тому, якби хтось сказав, що так розвиватиметься ситуація у Білорусі, що відбудеться така велика мобілізація суспільства, багато західних експертів казало, що це скоріше неможливо. Так само думала влада у Москві. Якщо це сталося у Білорусі, то запитання – чи це не може трапитися у Росії? Це сьогодні запитують себе експерти в Кремлі, ті, хто пильнує збереження влади Путіном. Мобілізація та революція у Білорусі може призвести до посилення режиму в Росії і, можливо, на жаль, „закручування гайок”».  

Павел Коваль також прокоментував інформацію про отруєння російського опозиціонера Алєксєя Навального. На жаль, історія показує, що у ситуації, коли влада Росії причетна до усунення лідерів опозиції, намагаючись їх отруїти або вбити, то є привід для занепокоєння, – каже польський політик. Можна згадати, щонайменше, Помаранчеву революцію в Україні 2004 року і спробу отруєння Віктора Ющенка. А тому, чи можемо говорити, що у ситації біло-червоно-білої революції у Білорусі та пов’язаного у часі з нею отруєння Навального, Путін боїться подібного сценарію у Росії? За словами Коваля, господар Кремля у першу чергу боїться за свою владу:

«Усі авторитарні лідери мають подібні побоювання і страхи. Побоювання за власну і сімейну безпеку, за збереження влади, фінансові надходження. А якщо говорити про модель... Невдовзі ми святкуватимемо 40 років заснування „Солідарності”». Нагадаю, як сильно Брєжнєв боявся, аби в інших державах совєтського блоку люди не „інфікувалися Солідарністю”. Подібний механізм ми спостерігали у часи Помаранчевої революції – це був страх, аби люди в Росії не навчилися протестувати, претендувати на те, що й українці. А сьогодні, я думаю, є ще більший страх. Аби це саме не сталося з білорусами, аби росіяни собі не сказали: „якщо білоруси можуть, то чому ми не можемо?”. Ми звикли, що ситуація на сході – у Росії, Білорусі – є сталою і не змінюється. А тепер ми бачимо, що сусіпільна динаміка може бути величезною, може змушувати політиків до дій. Але це саме бачить теж Путін і його аналітики».  

На думку Павела Коваля, нині найбільш ймовірним сценарієм розвитку подій в Білорусі є такий, що політики в Європейському Союзі, Сполучених Штатах, а унаслідок теж Путін, будуть змушені прийняти до відома несподіваний факт – білоруси змусять їх до політичних кроків, вийшовши на вулиці. За його словами, це може призвести до втечі Лукашенки, введення якогось тимчасового уряду і проведення нових виборів. Однак Коваль теж не виключив ще однієї спроби кривавого придушення мітингів у випадку можливого послаблення протестів. Тому він вважає, що потрібно закликати західних політиків, аби вони постійно пильнували і показували режиму в Білорусі, що застосування сили буде мати дедалі серйозніші наслідки. Водночас політик теж не виключив третього сценарію, за якого Лукашенка не послухається нікого і тоді може відбутися кривава розправа всередині самого табору влади.

Але скільки ще протримають білоруські протести? Польські публіцисти та експерти вважають, що Лукашенка гратиме на те, аби протести продовжувалися, а він далі залишався президентом і показував, що все тримає під контролем. Тоді лідери та суспільство почне втомлюватися від ситуації. Гра на втому протестувальників буде тепер однією з головних стратегій режиму Лукашенки у боротьбі проти білоруського суспільства. Занепокоєння викликає теж те, насільки білоруський президент є насправді раціональною людиною, тим більше у ситуації диктаторського жадання утриматися при владі. 

PR1, PR24/Т.А.