X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

«Подолати облаву Лукашенки»

02.09.2020 19:00
Польські політики, оглядачі та громадські діячі часто вказують на аналогії між зривом поляків у 1980 році та нинішніми протестами білорусів
Аудіо
  • Jak wydostać się z Obławy Łukaszenki w kontekście 40. rocznicy Solidarności
Білоруські студенти під час протестів у МінськуPAP/EPA/STRINGER

Перші слова пісні, яку ви почули у виконанні Павела Кукіза «Облава, облава, на молодих вовків облава» у комуністичній Польщі 1980 років стали символом терпіння молодих бунтарів, які хотіли повалити тоталітарну систему, влаштовану на території післявоєнної Польщі московським НКВС. Композиція «Облава» у виконанні барда «Солідарності» Яцека Качмарського стала однією із трьох пісень, що нині вважають гімном найбільшого, 10-мільйонного підпільного громадянського руху в комуністичному таборі 1980 років. Якраз із початком серпневих демонстрацій білорусів проти диктатора Лукашенки, у Польщі почали святкувати 40-ліття заснування «Солідарності». Коментуючи нинішній вибух білоруського громадянського суспільства, польські політики, оглядачі та громадські діячі часто вказують на аналогії між зривом поляків у 1980 році та нинішнім подвигом білорусів.

«Є несподівано багато подібних явищ між сьогоднішньою ситуацією у Білорусі та подіями у Польщі у 1980 році», – сказав посол Польщі при Європейському Союзі Анджей Садось. Посол наголосив, що мирний зрив у Білорусі заслуговує на підтримку Європи, залучаючи до цього фінансову та експертну допомогу. Статтю під назвою «Білорусь – уроки польської Солідарності» опублікував сайт Euroactiv у 40 річницю підписання Серпневих угод між тодішньою комуністичною владою та протестуючими робітниками. З Брюселля повідомляє кореспондентка Польського радіо Беата Пломецька:

«Посол Республіки Польща при Європейському Союзі нагадав, що заснування „Солідарності” сорок років тому започаткувало процес, який дозволив перемогти комунізм, але не скрізь у Європі. Він додав, що нині теж у Білорусі мирні демонстранти вимагають того, що було метою „Солідарності”. Анджей Садось написав також, що білорусам, які борються з одним з останніх режимів у Європі, потрібна допомога. Якщо ЄС хоче зберегти впливи у світі, він мусить уміти реагувати на кризи у своєму безпосередньому сусідстві”, – читаємо у статті. Посол написав також, що Брюссель повинен підтримати пропозицію Польщі – збільшити фонди для білоруського громадянського суспільства та незалежних ЗМІ, а також підготувати план фінансової допомоги для потенційного нового уряду в Мінську. Посол Садось завершив статтю реченням про те, що „Солідарність” 40 років тому була польською відповіддю, яка може виявитися європейським розв’язанням проблеми для ряду теперішніх викликів».

Білоруси не мають наміру припиняти протестів. У неділю, у день народження диктатора Лукашенки, вони знову вийшли на вулиці міст.

Боґдан Борусєвич – один із лідерів страйкарів у Ґданській верфі у серпні 1980 – того ж року, а опісля, вже за часів воєнного стану хунти Ярузельського, лідер підпільної «Солідарності», нині намагається передати білоруським колегам досвід ефективної боротьби з тоталітарним режимом:

«Те, що відбувається у Білорусі, є також елементом дискусії про роль лідерів. Наш „Серпень” мав лідерів, їх вдалося сформувати. Без лідерів той „Серпень” виглядав би інакше. Щоб у Білорусі цей „Серпень” завершився успіхом – вони мусять вибрати лідерів, які перебуватимуть в країні», – каже в інтерв’ю Польському радіо легенда «Солідарності» Боґдан Борусєвич.

Впливовий польський євродепутат, відомий також в Україні з часів Помаранчевої революції та Революції Гідності Яцек Саріуш-Вольський, критично оцінив попередньо незначну допомогу ЄС білорусам. На його думку, наразі Брюссель здійснює лише символічні кроки. Яцек Саріуш-Вольський        вважає, що в Білорусі відбувається гібридне російське втручання. «ЄС залишається за два кроки позаду», – ствердив польський євродепутат:

«Реакція - повільна та скромна. Європейський Союз робить те, що потрібно, але робить не те, що найбільше потрібно, тобто не загрожує Росії санкціями за втручання в Білорусь. Іншими словами, мова йде про меч, а не про руку, яка володіє цим мечем і програє битву за наратив, бо на саміті ЄС не пригрозила санкціями за втручання, тому Росія обігнала його та взяла на себе ініціативу наративу».

У протистоянні інтригам Москви помітні також позитивні явища солідарності між поляками та білорусами і навіть віросповіданнями. Речник Білоруської православної церкви висловив підтримку католицькій спільноті після того, як КДБ Лукашенки не впустила на територію Білорусі главу Католицької церкви в Білорусі Тадеуша Кондрусєвича. Офіційно Білоруська православна церква не коментує інциденту. Проте її речник висловився з цього питання у соцмережі від свого імені. З Мінська повідомляє кореспондент Польського радіо Влодзімєж Пац:

«Православний священик Сєрґєй Лєпін написав, що особисто йому залишається висловити братню підтримку для усієї католицької спільноти Білорусі та віру у щасливе закінчення дивної ситуації. Духовна особа надіється також на швидку зустріч із своїм пастиром. „Хай все добре завершиться”, – написав Сєрґєй Лєпін. Речник Білоруської православної церкви закликав також уникати загострення відносин між віросповіданнями у Білорусі. „Не дозваляйте провокаторам відкрити ще й цей фронт”, - цитує його сайт видання „Наша ніва”. У Білорусі минулого тижня відбулася зміна глави Церкви і новий митрополит Веніямін саме починає свою службу».

Польські політики намагаються привернути увагу до подій у Білорусі також своїх партнерів у Європарламенті. Зокрема євродепутатка Анна Фотиґа переконує західноєвропейських колег, що боротьба білорусів за демократію повинна стати пріоритетом усієї Європейської спільноти.

Андрій Рибалт