Переходити до наполегливих пропозицій офіційному Брюсселю про розгляд комплексу проблем з надання Україні перспективи членства в Євросоюзі – з таким закликом звернувся до українців депутат Європарламенту від Литви Андрюс Кубілюс. На його думку, для цього Україна має створити чітку стратегію набуття членства і пропагувати її у перемовинах із європейською стороною. Кубілюс визнав, що розробки такої стратегії навряд чи варто очікувати від політиків, як мислять короткотерміновими категоріями від виборів до виборів. Але експерти громадянського суспільства в Україні цілком спроможні розробити таку стратегію і озброїти нею політиків і можновладців. Це дало би друзям України в ЄС можливість порушувати питання про надання Україні такого собі «Плану Маршалла», як це було після розгрому нацизму і відбудови повоєнної Німеччини. Цю ідею підтримала екс-голова парламентського комітету у закордонних справах Ганна Гопко:
«Україна має заглядати не просто за 1 жовтня і дивитись, що буде з нею після саміту в Брюсселі, а мати стратегію хоча б на 10 років вперед і вибудовувати свої відносини з ЄС за прикладом західних Балкан, які зараз говорять вже про членство в Євросоюзі. Ми бачимо, який це дієвий інструмент на прикладі безвізу. Тоді уряд, парламент і громадянське суспільство об'єдналися задля досягнення цієї цілі. Україна має ідентифікувати себе як лідер Східного партнерства і бути на передовій захисту інтересів народу Білорусі. А спільно з Молдовою і Грузією, які мають угоди про асоціацію, безвіз і угоди про зону вільної торгівлі з ЄС, координувати свої зусилля на шляху до членства в Євросоюзі. Після місцевих виборів в Україні актуальна ідея візиту в Брюссель представників, в тому числі, й місцевого самоврядування, щоб ефективніше говорити про децентралізацію, інвестиції і співпрацю на місцях. Було би добре зробити турне з просування "Плану Маршалла" – Вашингтон-Брюссель, Берлін-Париж. Для цього варто відібрати державницьки налаштованих депутатів від різних політичних сил, а також групу лобістів підтримки України в Європарламенті, щоби нагадати провідним столицям, наскільки важливі європейські перспективи України як члена Євросоюзу».
Тим часом, наразі Україна демонструє сповільнення темпів євроінтеграції. Зокрема, Верховна Рада, від якої залежить ухвалення передбачених зобов'язаннями за угодою про асоціацію України з ЄС законів, робить це вдвічі менше, ніж торік, сказав член правління Мережі захисту національних інтересів "АНТС" Ярослав Сидорович. Він зазначив, що навіть виконання передвиборної програми партії "Слуга народу", яка сформувала в українському парламенті одноосібну більшість, наразі не перевищує 28 відсотків:
«Якщо подивитися по роках, ми бачимо сповільнення процесу через те, що збільшилася кількість завдань, а з іншого боку, накопичилися невиконані завдання з минулого року. Верховна Рада минулого року виконала лише 19 відсотків тих завдань, які мала зробити. Загалом, виконано тільки 42 відсотки, а цього року – 26 відсотків. Найприкріше, що Верховна Рада, яка має бути тією, хто задає темп, зараз відстає. А від ухвалення законів залежить ухвалення нормативних актів Кабінетом Міністрів і незалежними регуляторами. Тому закони мають ухвалюватися якнайскоріше, щоби ми могли подолати відставання. Зараз є 788 проєктів законів. Хочу нагадати, що за рік Верховна Рада, за умов "турборежиму" і монобільшості ухвалила 258 законів. Те, що вже можна виносити в зал – це 166 законів. Щоби доганяти ухвалення законів, які нам належить ухвалювати за угодою про асоціацію, ці закони повинні мати статус невідкладних. Такий статус надає їм президент. Я думаю, що Кабінету міністрів, Верховній Раді і депутатам слід звертатись до президента, щоби ті законопроєкти отримали статус невідкладних».
Найбільш помітного прогресу Україна домоглася у реформах енергетичного сектора. Від 2015 року Київ не купує газ в Росії. Це виявилося вигідніше, бо навіть Білорусі, якій Москва продає газ зі знижкою, ціна становить 137 доларів за тисячу кубометрів, тоді як на ринках Євросоюзу влітку газова ціна була втричі нижчою і досягала менше 50 доларів за тисячу кубів. Крім того, Україна має надлишок виробництва електроенергії і може налагодити виробництво водню, або інша назва – гідроген, для його транспортування в держави Євросоюзу за наявними магістральними газогонами, якими раніше постачався до ЄС російський природний газ, вважає президент Центру "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар:
«Слово "гідроген" – зараз є пароль для економічних відносин країни з ЄС. Щойно наші партнери чують це слово, як одразу просять пояснити докладніше. За їхніми словами, Україна може бути одним з виробників гідрогену в промислових масштабах і його транспортування до ЄС, бо ми є сусідами і маємо газотранспортну інфраструктуру. До цього мають інтерес такі країни, як Німеччина, Польща, Словаччина».
Проте зараз деякі українські політики та можновладці намагаються знешкодити антикорупційні органи України, що загрожує безвізовому режиму України з державами Євросоюзу і відкриває небезпеку повернення держави в орбіту політичного та економічного впливу Москви, попередила активістка Центру протидії корупції Галина Чижик:
«Зараз ставляться під сумнів рішення Артема Ситника як директора НАБУ. Ми бачимо намагання парламентських проросійських сил змінити керівництво НАБУ і поставити туди контрольовану людину. Це тому, що НАБУ є ефективною інституцією, яка порушила кримінальні справи проти топ-корупціонерів України. Найбільш загрозливим є розгляд у Конституційному Суді 5 подань, що загрожують антикорупційним органам і співпраці України з Євросоюзом. Ці подання хочуть підірвати національне антикорупційне бюро, електронне декларування, кримінальну відповідальність за неправдиве декларування і спеціальну конфіскацію як ефективний спосіб боротьби з корупцією. Ініціаторами цих подань є депутати від проросійських політичних сил і груп впливу Ігоря Коломойського, який зацікавлений підірвати співпрацю України із Заходом і отримати те, що він хоче. Конституційний Суд сьогодні складається у більшості з тих суддів, що призначалися ще за часів Януковича. Рішення цього суду дають серйозні підстави боятися підриву співпраці із Заходом».
Підтримка українцями курсу на євроінтеграцію наразі становить 65 відсотків. Тому експерти радять депутатам Верховної Ради прискорити розгляд євроінтеграційних законопроєктів перед самітом Україна-ЄС. А депутати з Європарламенту радять владі розбудувати коаліцію «друзів України в ЄС».
Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі
Вільгельм Смоляк