X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Правозахисники документують військові злочини РФ на Донбасі

12.10.2020 08:00
Українська Гельсінська спілка з прав людини оприлюднила свідчення очевидців транзиту російської зброї через Довжанськ, Луганської області (до декомунізації 2016 року – Свердловськ), терор проти місцевого населення, злочинну брехню російської пропаганди та голод на непідконтрольній Україні території Донбасу
Аудіо
   . 14  2014
Російські окупанти у Слов'янську. 14 квітня 2014 рокуYevgen Nasadyuk (Євген Насадюк) - Creative Commons Attribution-Share Alike 3.0 Unported (Wikipedia)

Українська Гельсінська спілка з прав людини оприлюднила свідчення очевидців транзиту російської зброї через Довжанськ, Луганської області (до декомунізації 2016 року – Свердловськ), терор проти місцевого населення, злочинну брехню російської пропаганди та голод на непідконтрольній Україні території Донбасу. Правозахисникам вдалося задокументувати випадки обстрілів цивільних об'єктів, катування та позасудових страт місцевого населення та провокації гуманітарної катастрофи на окупованих територіях. Згідно зі свідченнями жителів прикордонного з Росією міста, воно перетворене на транзитний пункт для перекидання військової техніки Росії вглиб окупованих територій. У звіті наведені факти позбавлення цивільних життя заради збагачення бойовиків та інші порушення норм міжнародного гуманітарного права.

Окуповані Росією населені пункти Луганської області контролюють російські громадяни, які є представниками ФСБ, або ГРУ Росії, у підпорядкуванні яких перебувають місцеві збройні формування. Про це повідомив координатор Центру документування Української Гельсінської спілки Олексій Біда. Черговий звіт правозахисників стосується міста Довжанськ, яке до декомунізації мало назву Свердловськ і зараз перетворене на зону постачання російських озброєнь та боєприпасів для створених Москвою терористичних угрупувань і переслідування цивільного населення. Дослідникам ситуації на цих територіях вдалося зв'язатися з місцевими мешканцями і на основі їхніх свідчень підготувати звіт про те, що там відбувається від початку окупації і дотепер:

- Людина, яка зіграла першу роль у цих подіях, була і представником козацтва, і Комуністичної партії України, довго збирала якихось прихильників, з яких потім створювалися його батальйон. Саме я кажу про Гайдеу Олександра Петровича, позивний якого був "Рим". І з такою ж назвою існував його батальйон. В кожному місті був свій куратор. Що стосується Свердловська, це людина з позивним "Ельбрус", на прізвище Єгоров Ігор Анатолійович. Він в званні заснований полковника ФСБ контролював цю територію і всі події відбувалися під його наглядом.

За словами свідків, перекидання через Свердловськ російської військової техніки почалося 12 червня 2014 року, щойно по двох днях після захоплення бойовиками батальйону "Палестина" контрольно-пропускного пункту через українсько-російський кордон Довжанський. Свідок подій літа того року, місцевий мешканець, шахтар Роман Романов розповів, що бачив на власні очі:

- Я гадаю, що будь-який місцевий житель може розповісти про переміщення, яке достатньо часто відбувалися просто по центральних дорогах ввечері. Я часто бачив це ввечері, бо я працював у нічні зміни, тому все бачив. З боку пункту пропуску в сторону міста Ровеньки пересувалися колони. При чому, не тільки камуфльовані КРАЗи, а ще й САУ, БМП та інша броньована техніка.

Технологія окупації тодішнього Свердловська, як і більшості решти територій Донбасу, як сказав Олексій Біда, була здебільшого однотипною:

- В Росії досить часто є стандартна процедура: спочатку вона запускає негуманітарні конвої на територію, потім обстрілює інфраструктуру, провокує місцевих мешканців, і вже потім вже запускає гуманітарні конвої. Звісно, що гуманітарні конвої ідуть офіційно, всупереч тому, що негуманітарні конвої ідуть під покривом ночі, під контролем бойовиків.

Приклади застосування російської зброї та створених за участі російських кураторів незаконних збройних формувань навела аналітикиня Центру документування Української Гельсінської спілки з прав людини Анастасія Зоря. За її словами, опитування свідків доводить, що наслідки російських воєнних операцій спричинилися до гуманітарної катастрофи на окупованій території Донбасу:

- Одна з таких провокацій – це обстріл шахтного двору, коли бойовики під українським прапором під'їхали до шахти і відкрили вогонь безпосередньо по ній, де в цей час знаходилися працівники. Після обстрілу на місці звідки вівся вогонь, знайшли візитівки "Правого сектору", що зробило "гарну картинку" для місцевої преси. Інша провокація – це обстріл з терикону однієї з шахт Свердловського району, коли зі слів мешканців, на ньому з'явилася військова техніка і цього ж дня був обстріл селищ Свердловського району. Одразу після цього тут з'явилися російські ЗМІ, які зняли репортаж і сказали, що це зробила Національна гвардія України. Також одразу в селищах які постраждали, з'явилися агітатори, які розповідали що це зробив "Правий сектор". Інший вид провокації – це обстріл шахтарського автобусу влітку 2014 року. В автобусів був лише водій. Він не зазнав ушкоджень і через деякий час цей водій розповів, що це була постановка для новин, щоб показати як українська армія обстрілює місцеве населення, та активізувати до участі мешканців міста до участі в  незаконних збройних формуваннях. Обстріл провела група бойовиків, які були одягнуті у форму, схожу на українську. Двох осіб з цієї групи бачили місті, зокрема одного бачили на блокпості проксі-сил Росії, а інший здійснював перевезення незаконних збройних формувань. Крім провокацій, проксі-сили Росії нападали на місцеве населення, їхніми об'єктами ставали підприємці, люди з проукраїнськими поглядами, або ті, за кого можна було отримати гроші від рідних. Зазвичай, у жертв забирали майно, забирали бізнес, підприємства займали під штаби. Відомий випадок, коли незаконні збройні формування хотіли пограбувати одного з підприємців і розстріляли всю сім'ю з трьох осіб. Відомі імовірні місця масових поховань. Ми нарахували їх вісім. Це ставки Свердловського району та шурфи шахт. Зважаючи на всю цю ситуацію в місті розпочалася гуманітарна криза і вже восени 2014 року ЗМІ почали повідомляти про перші випадки смертей, імовірно від голоду…

Ці висновки підтвердив і шахтар зі Свердловська Роман Романов, який був свідком тих подій:

- До того часу, коли шахти були у концесії компанії ДТЕК та належали до українського законодавства, то більш-менш все було ще нормально. А коли вже в 2014 році неможливо було зняти гроші в банкоматі, то так, це було дуже сумно. Я на власні очі бачив нормальних людей які просто штурмували сміттєві ящики, вибирали собі щось поїсти… Це дуже сумно було, насправді…

Документування подій на Донбасі з 2014 року і до тепер відбувається в рамках програми "Права людини в дії", яка впроваджується Українською Гельсінською спілкою з прав людини за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку. На сайті організації вже опубліковані результати задокументованих подій в Сєвєродонецьку, Мар’їнці, Попасній, Маріуполі, Переможному, Станиці Луганській, Слов’янську, Стаханові (після декомунізації - Кадіївка). Зібрані та подальші документування вчинених на непідконтрольних Києву територіях Донбасі та Криму, за словами правозахисників, мають стати поштовхом до розслідування засвідчених злочинів і передання матеріалів слідства до українських та міжнародних судових органів.

Вільгельм Смоляк