X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

«Невизначеність, як основний виклик для Донбасу»

15.10.2020 19:03
Так назвали підсумки свого дослідження громадської думки з 22 по 25 вересня у Слов'янську, Донецької області, соціологи з Центру «Імідж-контроль»
Аудіо
Zdjęcie ilustracyjne
Zdjęcie ilustracyjneSoft Light / Shutterstock.com

Якщо раніше соціологи ділили Україну за суспільними настроями на Схід і Захід, то тепер до цього додалася третя категорія – Донбас. Згідно з дослідженням громадської думки у місті Слов'янську, де навесні 2014 року російський терорист Гіркін дав старт війні на Донбасі, інтерес до місцевих виборів 25 жовтня тут є таким самим високим, як і до парламентських і президентських виборів. А настрої місцевих мешканців віддзеркалюють суспільні настрої цілого підконтрольного Києву Донбасу, стверджують соціологи. Як сказав один з авторів дослідження, заступник директора центру «Імідж-контроль» Констянтин Малєєв, найпопулярнішими політичними силами в Слов'янську наразі є чотири партії:

 - Одна з них, це «Опозиційна партія За життя», яка є на першому місці і має 31 відсоток популярності, «Партія миру і розвитку» Нелі Штепи, яка є цілком місцевою партією, створеної під кандидата в мери Слов'янська з 23 відсотками, «Наш край» з 18 відсотками і «Слуга народу» з 13 відсотками. Решта партій не мають шансів потрапити в міську раду. Таким чином, в майбутній міській раді «Опозиційна партія За життя» може здобути третину місць, хоча ще півроку тому було враження, що ця партія захопила цілий Донбас і панує там одноосібно. Але зараз жодна з цих політичних сил не матиме більшості, а їхня можлива коаліція робить владу ОПЗЖ ефемерною. Як і по всій Україні, переважна більшість виборців, які симпатизують ОПЗЖ, є людьми від 50 років і старші. Натомість «Слуга народу» приваблює до себе, насамперед, молодь. А решта своїми основними виборцями бачать людей середнього віку. При цьому щонайбільше третина виборців знає і позитивно оцінює діяльність депутата, який зараз представляє їхні інтереси в місцевих органах влади. Неля Штепа зараз лідирує у виборчих симпатіях, як кандидатка в мери Слов'янська, але вона не зможе перемогти в першому турі, – сказав Малєєв. 

 

За його словами, раніше в Україні ніхто з місцевих можновладців не мав жодних шансів стати загальнонаціональним лідером – прем'єр-міністром, чи президентом. Кар'єра людей, що могли претендувати на такі посади, пролягала здебільшого через бюрократичний апарат. Натомість в останні 12 років по цілій Україні спостерігається збільшення авторитету та впливовості місцевих політичних та адміністративних лідерів, мерів міст і партій, які навколо них створюються. На теперішніх місцевих виборах місцеві партії можуть здобути більшу суспільну підтримку, ніж партії загальнонаціональні, вважає Малєєв.

Такі настрої є виявом незадоволення українців політикою центральної влади. Виборці готуються дати бій переможцям президентських і парламентських виборів та висловити їм свою незгоду на місцевих виборах, переконаний політолог, президент Центру інноваційного консалтингу «КДА» Дмитро Корнейчук:

- Це протест людей. Люди розчарувалися в Зеленському, в «Слузі народу» і тому будуть голосувати за місцевих чи опозиційних політиків. І тут перед людьми постає вибір. З одного боку їм накидають ОПЗЖ, показують, що це єдина опозиційна сила, яка захистить їхні інтереси, дасть бій і так далі. Але якщо по Україні рейтинг ОПЗЖ її соціологи показують, як мало не такий, що є на першому місці, то коли ми дивимося на конкретні міста і містечка, то тут він не такий вже й значний. Люди не дуже розуміють сенс цієї політичної сили. Бо прославлення Росії було добрим до 2014 року, тепер це не так однозначно сприймається. І ОПЗЖ не пропонує вирішення місцевих проблем, які людям болять. А виборці хочуть голосувати за професіоналів і господарників, а не за політиків і водночас бояться обирати щось нове. Тож ОПЗЖ зараз сягнула вершини своєї популярності і її рейтинг навіть в деяких містах почав спадати. А досвід обрання Зеленського і «Слуги народу» навчив людей, що під виглядом нового їм підсовують щось таке некомпетентне, що ситуація стає ще гіршою. Ключова тенденція нинішніх місцевих виборів – це запит на людей, які будуть працювати, – сказав Корнейчук.

 

Попри те, що ОПЗЖ на національному рівні представлена такими одіозними політиками, як проросійський екс-віце-прем'єр в уряді часів президента Януковича Юрій Бойко і відомий, як «кум Путіна» Віктор Медведчук, чільні політики від партії «Слуга народу» вже висловили готовність співпрацювати з цієї партією на Донбасі, на місцевому рівні після виборів. Зокрема, про це заявив депутат Верховної Ради від «Слуги народу» Олександр Качура. Його слова негайно почали піддавати жорсткій критиці політики від «Європейської солідарності» екс-президента Петра Порошенка, які закидали «Слузі народу» намагання сформувати місцеві коаліції з проросійськими силами. Але Качура заявив, що в його заяві не йшлося про політичний союз:

 - В органах місцевого самоврядування взагалі немає такого, як коаліція, чи об'єднання. Є лише голосування депутатів від різних політичних партій за якісь рішення. Обрані депутати будуть вимушені взаємодіяти, так само, як в парламенті і так далі.

 

 Натомість, Константин Малєєв вважає, що після виборів політичні коаліції в місцевих органах самоврядування на Донбасі будуть невідворотними. Але політики так чи інакше все одно муситимуть зважати на думку виборців і це сильно обмежуватиме їхні прагнення до об'єднання між різними політичними силами:

 - «Слуга народу» не зможе об'єднатися в коаліцію з ОПЗЖ. Принаймні, в офіційну коаліцію. Тому вони природньо будуть прагнути об'єднання з тими, хто буде нести для них менші політичні ризики. Це партія «Наш край», чи «Партія миру і розвитку» Нелі Штепи. Для них це не так небезпечно, як увійти в безпосередню коаліцію з ОПЗЖ, – зазначив Малєєв.

 

Всі ці фактори нинішніх місцевих виборів створюють стан політичної невизначеності на Донбасі. Ткий висновок зробила експертка Українського науково-методичного центру практичної психології та соціальної роботи Академії педагогічних наук України Зоя Гаркавенко:

 - Бути, чи не бути коаліціям заради блага громади – невизначеність. Чи прийдуть голосувати ті, хто не бачить своєї партії в списку – невизначеність. Чи може отримати перевагу кандидат в середині тієї, чи іншої партії – невизначеність. Мені здається, що дуже важливими є три речі. Перша – обов'язково прийти на вибори. Для всіх суб'єктів, для всіх гравців важливою є чесна гра. І по-третє – об'єднання в коаліції і підтримка одне одного в процесі виборчих перегонів, у взаємодії із виборцями, в ситуації після виборів, враховуючи, що це об'єднані територіальні громади, а не тільки політичні сили.

 

Боротьба за владу на місцях на теперішніх виборах 25 жовтня має значно більшу важливість, ніж раніше. Так політологи попереджають про загрозу проведення Росією своїх ставлеників до місцевих рад і подальшої дестабілізації і поглинання України. А фахівці з місцевого самоврядування стверджують, що після підписання 13 жовтня президентом Зеленським закону про розділення районних бюджетів та бюджетів територіальних громад, місцева влада значно посилить свої повноваження і вплив на місцеву і загальнодержавну політику.

 

 Вільгельм Смоляк

 

 

 

 

 

Побач більше на цю тему: політика Донбас