X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Відносини Україна – НАТО в контексті сталого миру на Донбасі

19.11.2020 16:15
Головними висновками українських військових експертів щодо співпраці України з НАТО стало визнання того факту, що Київ не зможе самотужки успішно протистояти російській воєнній агресії і виграти війну проти російської ядерної держави без допомоги Північноатлантичного альянсу буде майже неможливо
Аудіо
-
Штаб-квартира НАТО в БрюсселіVon Senior Master Sgt. Adrian Cadiz - Secretary of defense visits NATO, Gemeinfrei, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=47394716 - public domain

Якими є механізми вирішення війни на Донбасі, яка в цьому є роль НАТО, як подолати поширені в регіоні негативні стереотипи щодо діяльності Альянсу, як протидіяти дезінформаційним операціям Росії на Донбасі – відповіді на ці та інші проблеми намагалися відшукати українські експерти та представники Північноатлантичного союзу під час дискусії «Відносини Україна – НАТО в контексті сталого миру на Донбасі». Її організували Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння і Центр інформації і документації НАТО в Україні.

Головними висновками українських військових експертів щодо співпраці України з НАТО стало визнання того факту, що Київ не зможе самотужки успішно протистояти російській воєнній агресії і виграти війну проти російської ядерної держави без допомоги Північноатлантичного альянсу буде майже неможливо. Зокрема, в протидії російській агресії надзвичайно важливими є технологічна перевага й залучення суспільства за підтримки НАТО, сказав директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак:

- Нещодавно прочитав, що Україна веде вже 24 війну проти Росії, захищається від Росії в 24-й раз. Ми не віримо в сталий мир у нинішній ситуації. Нам потрібна технологічна перевага. Якщо ми її досягнемо, тоді ми можемо розраховувати на мир. На щастя, обмежень, які були в 2014-16 роках, стає все менше. Є позитивні приклади надання Україні летальної зброї, ми розраховуємо на взаємопоєднаність технологій. Ми не можемо стільки витрачати на пряму закупівлю зброї, суспільство це не вибачить владі. Нещодавно ухвалена Стратегія національної безпеки України і там багато речей визначають, що ми саме в такому контексті і будемо розвивати співпрацю. Зокрема, щодо намагань України стати членом НАТО. В Україні вже готовий проєкт воєнної безпеки, нова воєнна доктрина. Там головна ідея – воєнна оборона, де задіяні не тільки Збройні сили, а й все суспільство.

Головною проблемою тут є подальша налаштованість українського суспільства щодо співпраці з НАТО. За даними опитувань громадської думки, половина українців ще не впевнена в тому, що НАТО є запорукою безпеки держави і перебуває в полоні російських міфів про НАТО, зазначив старший науковий співробітник відділу зовнішньої політики Національного інституту стратегічних досліджень Валерій Кравченко:

- НАТО – це безпека. На жаль, навіть на неокупованій частині Донбасу люди не розуміють, чим є НАТО і чому ми туди рухаємося, люди перебувають у полоні міфів. Тому потрібна концепція інформування людей на Донбасі і для всієї України. Системне інформування є запорукою розуміння. Розуміння є запорукою розвитку. Держава має робити все, щоби цей рух був не лише на папері. Протидія гібридним загрозам, це добре. Але це має бути не тільки в Києві, а й по всіх містах і містечках України. Коли це буде, в нас буде шанс.

Незмінність антизахідної риторики російської пропаганди – ось що робить її передбачуваною та дає змогу протидіяти інформаційним атакам та інформаційним спецопераціям, вважає старша аналіткиня групи з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіацентру Олександра Цехановська:

- Основою таких операцій є образ ворога. НАТО було і є однією зі страшилок з обробки місцевого населення на Донбасі. Кремлівська пропаганда використовує не тільки прямі канали комунікації, роль яких знизилася після заборони російських соцмереж і телеканалів. Це спричинило зростання ролі місцевих агентів впливу. Те, що в Україні 6 відсотків населення дивиться російське телебачення, не означає, що лише ці 6 відсотків отримують у свої вуха те, про що їм там говорять. Щоб створити образ ворога, використовуються всі доступні засоби.

Цехановська нагадала, що тут йдеться і про брехню, що Україна буцімто є під «зовнішнім управлінням», а НАТО – приклад такого управління, що є одним із ключових у кремлівської пропаганди. Місцеві агенти впливу Кремля й доступні їм засоби масової інформації адаптують цю риторику для українського населення. І люди, які поширюють цю риторику в Україні, – це ті ж самі люди, які використовують НАТО як страшилку, сказала Цехановська.

Що саме дає Україні НАТО тепер? Які переваги можна відчути від співпраці України з Альянсом? Відповіді на ці питання спробував надати експерт Центру оборонних стратегій Олександр Хара:

- Безумовно, НАТО нам потрібне не тільки для отримання певних спроможностей. А й для того, щоби захищати себе, коли є окуповані території і не дозволяти Росії розширювати ці окуповані території. Але це і перспектива повернення цих територій, в тому числі й військовими методами. Україна має на це право і з точки зору ООН, і з точки зору Конституції та закону про оборону. Реформи нашого війська і підвищення обороноздатності, це добре. Але найголовніша річ – злагода в суспільстві і більша демократія в українській політичній системі. Тільки це нам дозволить включити всі ресурси держави і суспільства, щоби протидіяти супротивнику. Тому тут невійськова допомога і досвід НАТО надзвичайно позитивні.

Офіційний Брюссель і далі готовий допомагати Україні в запровадженні реформ з підготовки до членства в Північноатлантичному альянсі, сказала директорка київського Центру інформації та документації НАТО Вінета Клейне:

- Двері наші відкриті. Те, що Північна Македонія стала нашим членом у березні, про це свідчить. НАТО відстоює тривалі зусилля України, хоча ці реформи мають і далі відбуватися і щоби був цілісний підхід до цих реформ. Щоби в цьому процесі були враховані всі можливі аспекти. Щоби був демократичний контроль, верховенство права, повноцінна діяльність Збройних сил та органів безпеки. Досвід моєї країни свідчить, що в нас забрало досить багато часу і серйозної важкої роботи з досягнення такого статусу. Реформи і справді бувають, як крок вперед і два назад. Але немає короткого обхідного шляху до членства в НАТО.

Клейне привітала зусилля української влади зі впровадження таких реформ і відзначила, що роль у співпраці з Альянсом громадських експертів і організацій, їхня взаємодія з подібними структурами на Заході в подальшому буде тільки зростати.

Вільгельм Смоляк