X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

«Чому Україна не в НАТО?»

11.02.2021 18:05
Спроба українських експертів і політиків відповісти на це запитання в Українському кризовому медіа-центрі
Аудіо
  • Володимир Зеленський поставив питання президентові США Джо Байдену: «Чому ми досі не в НАТО?»
Ілюстрація pixabay.com/Bernd Hildebrandt

1 лютого президент України Володимир Зеленський у 15-хвилинному інтерв’ю програми Axios для американського телеканалу HBO заявив, що членство в НАТО є найважливішим питанням безпеки України. Зеленський поставив запитання президентові США Джо Байдену: «Чому ми досі не в НАТО?». Попри очевидний політичний характер цього запитання, українські експерти та політики здійснили спробу відповісти на нього по суті під час публічної дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.

На якому етапі знаходиться Україна на шляху до НАТО, які кроки державі слід зробити, щоби наблизитися до членства в Альянсі, чи є підстави очікувати надання Україні Плану дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО на наступному саміті Альянсу цього року, чого слід очікувати від нового президента США Байдена – такі питання стали головними під час обговорення євроатлантичних перспектив України українськими експертами та політиками. 

Заступниця голови парламентського комітету з нацбезпеки, оборони та розвідки від фракції партії «Слуга народу» Мар'яна Безугла пишається досягненнями з парламентського контролю за діяльністю силових структур, що є одним з критеріїв відповідності України стандартам НАТО:

– Серед пріоритетів комітету на 2021 рік – врегулювання питання державної таємниці. Якщо ми можемо говорити саме про євроатлантичний акцент, приведення у відповідність до того, як у країнах НАТО військові звання: сержантські, офіцерські, генеральські. Ведеться робота з осучаснення статутів. Посилюється функція парламентського нагляду і контролю. В комітеті з нацбезпеки, оборони та розвідки зараз це постійні заслуховування та контроль виконання бюджету, здійснення оборонних закупівель. Це вже відбувається і буде посилюватися в 2021 році.

Натомість, голова правління Центру оборонних стратегій Андрій Загороднюк, який раніше був міністром оброни України нагадав, що в Україні і досі немає механізмів цивільного контролю за армією, який є у всіх членів НАТО:

– Найстрашніше те, що в нас неконтрольовані Збройні сили. Збройні сили зараз, за законом, який був прийнятий 2018-го року, мають масу звітів від іноземних експертів щодо невідповідності законодавства України стандартам НАТО щодо цивільного контролю. Фактично, Збройні сили не знають, у який спосіб підпорядковуватися уряду. Про яке НАТО  взагалі ми говоримо, якщо в нас така ситуація? Зараз цивільного контролю практично немає. Збройні сили підпорядковані президенту, але президент фізично не може їх контролювати. Доки ми не будемо мати чітку систему, як громадянське суспільство, парламент, уряд будуть контролювати сили оборони, про НАТО ми можемо говорити скільки завгодно, але цього просто не буде. Тим часом, цього року є велика можливість, що Грузія отримає ПДЧ.

На відміну від Загороднюка, директорка Центру «Нова Європа» Альона Гетьманчук не вважає, що Грузія чи Україна здійснили такий прорив у реформах, який дозволить країнам НАТО запросити ці дві держави до виконання Плану дії з набуття членства в Альянсі. Експертка очікує, що лише 2023 року, коли настане час звітувати про досягнення наданої Києву програми посилених можливостей, з'явиться реальна можливість отримати ПДЧ: 

– Якщо ПДЧ – це інструмент для реформ, ми маємо це аргументувати, що дійсно ПДЧ – це спосіб пришвидшити реформи в Україні. Що без цього ті чи інші реформи будуть буксувати. Якщо ми це доведемо, то НАТО ж виступає за реформи в Україні, адміністрація Байдена теж виступає за реформи в Україні. Вони мають нас підтримати. Для мене є щонайменше п'ять рівнів інтеграції до НАТО: політичний, дипломатичний, безпековий, оборонний та суспільний. Я вже в своєму блозі ставила питання до пана Зеленського: де його відеоролики для українців Сходу України, які він обіцяв ледве не щодня записувати, щоб показувати, що «НАТО – то не звірюки», як він обіцяв під час своєї виборчої кампанії.

Курс України на повноправне членство в НАТО закріплений у Конституції України два роки тому, а отримання Плану дій щодо членства в НАТО – мета, зафіксована у Стратегії національної безпеки України, нагадала голова парламентського комітету з інтеграції України з Євросоюзом Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона вважає, що зараз керівництву держави слід припинити подавати суперечливі сигнали Заходу щодо того, що Україна то хоче, то не хоче стати членом НАТО:

– Мені подекуди здається, що наш рух до Північноатлантичного альянсу дуже нагадує останнім часом такі собі вправи на орбітреку: в нас рухаються руки, ноги, у нас підвищується кров'яний тиск але, одночасно, ми нікуди не йдемо. Навіть такі політичні сигнали, які виходять з України, коли ми рік тому чуємо від нового міністра оборони, що, мовляв, Україна взагалі не спроможна виконати стандарти НАТО, а наприкінці року від того самого міністра чуємо, що ми вимагаємо негайного надання Україні ПДЧ вже зараз, на саміті НАТО 2021 року, такі сигнали не допомагають нас сприймати серйозно.

Не меншої шкоди репутації України як надійного партнера і кандидата на вступ до НАТО завдали нещодавні скандали навколо викриття спроби замовлення вбивства колишнім заступником Служби безпеки України чинного офіцера цієї Спецслужби. А також позови проти міністра оборони України з боку головнокомандувача Збройних сил і ще кількох найвищих офіцерів. Зрив спецоперації СБУ спільно зі спецслужбами інших держав із затримання російських бойовиків, які раніше воювали проти України на Донбасі також негативно вплинув на довіру до українських контррозвідників у світі. Ось як це прокоментувала депутатка Мар'яна Безугла:  

– Тобто, на жаль, в Службі безпеки це довго тривало, і вже, як мінімум, років 10-15 був негативний відбір, спотворена культура, постали питання використання і нагромадження невластивих функцій зі зміщенням акценту щодо роботи спецслужби як такої. Неповне очищення після 2014-го року агентурної мережі. І, звісно, величезне недофінансування. Якщо ми подивимося на динаміку грошового забезпечення працівників Служби безпеки, то воно найгірше порівняно з усіма силовими відомствами, я вже не говорю про бюджет на розвиток. І цей комплекс факторів призводить до того, що ми зараз бачимо. І це тільки один із прецедентів.

Екс-міністр оборони України Андрій Загороднюк сказав, що лідери НАТО готові вже хоч зараз надати Україні і ПДЧ, і повноправне членство. Але такі рішення мають ухвалювати всі держави Альянсу одноголосно. Натомість Франція, Німеччина та кілька інших впливових членів НАТО і досі не підтримують позитивне політичне рішення щодо України і з їхніми урядами має ретельно працювати українська дипломатія, вважає Загороднюк. Він закликав якнайскоріше призначити посла від України до НАТО, бо на ключові засідання лідерів Альянсу українські дипломати в Брюсселі просто не можуть потрапити через брак такого статусу.

Вільгельм Смоляк

Побач більше на цю тему: Україна НАТО безпека