X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Чому за колабораціонізм в Україні нікого не засудять?

15.04.2021 20:00
Незважаючи на те, що агресивна війна Росії проти України ще не завершена, а окуповані території ще не звільнені, українські аналітики вже зараз намагаються дослідити можливі сценарії та проблеми реінтеграції окупованих територій і як далі поводитися з громадянами, які жили на цих територіях під час окупації
Аудіо
   . 14  2014
Російські окупанти у Слов'янську. 14 квітня 2014 рокуYevgen Nasadyuk (Євген Насадюк) - Creative Commons Attribution-Share Alike 3.0 Unported (Wikipedia)

Ще восени 2020 року українська влада заявляла, що має намір провести 31 березня вибори в ОРДЛО. Однак ці плани так і залишились на папері. Між тим, рано чи пізно Донбас знову стане українським. І постає питання: що буде далі? Наразі немає точної статистики, скільки людей живе на Донбасі і скільки з них точно мають глибоко проросійські настрої. Незважаючи на те, що агресивна війна Росії проти України ще не завершена, а окуповані території ще не звільнені, українські аналітики вже зараз намагаються дослідити можливі сценарії та проблеми реінтеграції окупованих територій і як далі поводитися з громадянами, які жили на цих територіях під час окупації. Однією з таких спроб стало дослідження Українського інституту майбутнього: "Чому за колабораціонізм в Україні нікого не засудять?".

Експерти з проблем окупованого Донбасу вважають, що населення ОРДЛО щороку помітно скорочується. Зокрема, там зменшується частка дітей і молоді та зростає частка пенсіонерів. Якби деокупація відбулася зараз, на тих територіях, за попередніми оцінками, залишилося б 2,8 мільйони осіб. Через п’ять років – лише 2,4 мільйони. А за 10 років – 2 мільйони осіб. Міністр з реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Рєзніков оцінив час, необхідний на остаточну реінтеграцію Донбасу та Криму в 25 років. Це містить в собі не тільки відбудову зруйнованої інфраструктури, промисловості та бізнесу, а й повернення оброблених російською пропагандою суспільних настроїв та симпатій до України. Своєю чергою, колишній політв'язень так званої "Донецької народної республіки" Станіслав Асєєв спробував визначити кількість відданих ідеям "руского міра" мешканців окупованих територій Донбасу за дотичними ознаками, виходячи з кількості населення, яке там зараз проживає:

- За даними пана Рєзнікова, там зараз 1,6 мільйони людей, за даними окупантів 3,7 мільйони людей і за даними ООН – 2,8 мільйонів людей. Тобто в середньому там близько трьох мільйонів на кінець 2019 року. Можна сказати, що на окупованій території Донбасу ми маємо щонайменше 70 тисяч бойовиків силового блоку, які мають антиукраїнські погляди. Помножуючи це на 3-4 члени їхній родин ми мажмо 200-300 людей з українськими поглядами. Окрім цього, ми маємо окрему верству населення з радикальними антиукраїнськими поглядами, які втратили своїх рідних – це 60-70 тисяч. І ми маємо щонайменше 400 тисяч громадян вже Російської Федерації, які отримали російське громадянство за спрощеною процедурою і також мають антиукраїнські погляди з огляду на те, на яку державу вони зорієнтовані.

Як Україні слід поводитися з цими категоріями населення окупованих територій? Яку правову оцінку дати тим, хто співпрацював з окупаційними властями? Однозначної відповіді на ці питання, як переконаний правознавець Олександр Чебаненко, наразі не існує. Наявність у можливому складі злочину “колабораціонізм” великої кількості суміжних з іншими злочинами ознак може привести не тільки до значного ускладнення кваліфікації вчиненого діяння, а й до повного чи часткового  уникнення особи від кримінальної відповідальності з огляду на ступінь тяжкості скоєного злочину. Наприклад, за конкуренції норм особи можуть пробувати “ховатися” за менш тяжким складом злочину, у даному випадку – за колабораціонізмом. Крім того, важливим фактором є те, що не можна притягувати особу до кримінальної відповідальності за злочин, який таким не був на момент скоєння відповідного діяння. Експерт вважає недоцільним ухвалення закону про колабораціонізм, а натомість пропонує доповнити Кримінальний кодекс нормами, що передбачають дієві покарання за воєнні злочини, злочини проти людяності, державну зраду, посягання на територіальну цілісність України:

- Аналіз показує більше 20 складів злочинів, які вже є в українському законодавстві, які можуть мати ознаки співпраці з ворогом. Це і дії на насильницьку зміну, чи повалення конституційного ладу, посягання на територіальну цілісність України, державна зрада, тероризм, дезертирство, тощо.

До тих мешканців Донбасу, які співпрацюють з Росією, в жодному разі не слід ставитися, як до учасників громадянського внутрішньоукраїнського конфлікту, закликав колишній суддя Конституційного Суду України Віктор Шишкін. Він пропонує кваліфікацію їхній дій з урахуванням всіх обставин тієї війни, яка точиться на сході України вже сім років:

- В даному випадку, коли ми говоримо про конфлікти в Югославії, конфлікти з басками чи каталонцями в Іспанії, там не йдеться про окупацію. А в нас на Донбасі додалася окупацію іноземною державою, яка вчинила збройну агресію поти України. А ті, хто пішов на співпрацю з нею, є не сепаратистами. Вони – посіпаки окупантів. Це має бути ключовим в усіх наших дискусіях. А теперішня і попередня наша влада боїться назвати те, що відбувається на Донбасі війною. Навіть у мінських угодах ніде нема Росії, як агресора. Там взагалі Росії нема.

Все це ставить питання про поводження з цими проблемами після деокупації Донбасу, вважає виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко. Він наголосив на нереальності озвучених ще минулої осені планів адміністрації президента України Володимира Зеленського організувати місцеві вибори на Донбасі наприкінці березня цього року:

- Це питання що робити з колаборантами, і чи зможе перехідне правосуддя зможе нам допомогти. А інший момент – що можна було би очікувати нам, якби 31 березня відбулися вибори на окупованому Донбасі. Нинішнє загострення на Донбасі, як би воно далі не розвивалося, все одно не змінює парадигму думок Путіна і Кремля. Вони хочуть нав'язати нам цю територію на своїх правилах і перетворити її на таку собі Боснію-Ґерцеговину, коли є навіть не федерація, а конфедерація. ОРДЛО на сьогодні є однією з найбільших контрабандних ям в Європі.

Відбудова Донбасу після його повернення Україні буде коштовною. Міністр Олексій Резніков озвучував оцінку витрат на відновлення Донбасу на рівні 21 мільярд доларів. Офіційних розрахункців українського уряду наразі немає. Віденський інститут міжнародних економічних

Досліджень підрахував, що видатки на відновлення регіону можуть становити 21,7 мільярдів доларів впродовж 14 років. Автори дослідження вказують, що така сума є надто великою для українських платників податків, а спроби стягнути кошти за руйнування Донбасу безпосередньо з Росії видаються примарними. Український "Центр економічної стратегії" оцінив втрати України внаслідок окупації частини Донецької та Луганської областей за 2014-2018 роки щонайменше в 51 мільярд доларів. Своєю чергою, екс-міністр економіки України Володимир Лановий підрахував, що на теперішній момент сума репарацій Росії за її агресію на Донбасі мала би сягнути не менше як 120 мільярдів доларів і буде тільки збільшуватися впродовж наступних років.  

Вільгельм Смоляк