X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Україна та Молдова у протистоянні з Росією

13.05.2021 17:30
Спроби офіційної Москви відновити свій вирішальний вплив на пострадянські держави стали офіційною зовнішньополітичною доктриною Кремля і тривають ще від минулого століття, набуваючи щораз більшої агресивності та жорсткості
Аудіо
  • Україна та Молдова у протистоянні з Росією
,
Київ, ілюстраційне фотоpxhere.com/CCO Public Domain

Намагання Росії зберегти свій вплив на Україну та Молдову є однією з найважливіших тем для обидвох держав. Москва вкрай негативно сприймає перспективи, євроінтеграційні проекти України та Молдови, а також намагання встановити добросусідські відносини між ними. Методи, що їх використовує Кремль для унеможливлення співпраці двох держав подібні, але враховують місцеву специфіку. Про це та про способи протистояння цій інформаційній та воєнній агресії українські та молдовські експерти обговорили під час круглого столу, влаштованому благодійним фондом "Акцент", Центром суспільних досліджень "Український меридіан" та громадською ініціативою "Бурштиновий шлях". 

Спроби офіційної Москви відновити свій вирішальний вплив на пострадянські держави стали офіційною зовнішньополітичною доктриною Кремля і тривають ще від минулого століття, набуваючи щораз більшої агресивності та жорсткості, - заявив під час експертної дискусії голова співтовариства WatchDog.md, розслідувач та політтехнолог з Молдови Валеріу Паша: 

- Незважаючи на дуже агресивну політику, починаючи від 2008 року і її ескалацію 2014-го, Росія і далі лишається впливовою, важливою, але регіональною державою, що нездатна, на відміну від радянського Союзу, впливати на глобальні процеси у світі. Тому мрією російської еліти від 1993 року є фактичне відновлення Радянського Союзу і повернення в її сферу впливу всіх пострадянських держав. Так, Москва уважно стежить за стосунками між Києвом і Кишинівом і бачить у їхньому поліпшення величезний ризик для проведення своєї політики. Нашими двома країнами у вищому ешелоні влади Росії займаються одні і ті самі люди. І з реакції на випадок із суддею Чаусом, яка в українській проросійській пресі навіть більша, ніж в Молдові, ясно виглядає, як Москва намагається зіпсувати особисті зв'язки і симпатії на рівні двох президентів України і Молдови.  

Загаданий суддя Микола Чаус був одним з фігурантів у справах проти мирних демонстрантів під час Євромайдану в Україні, але тоді він уникнув люстрації. 2016 року Чаус був спійманий на хабарі, переховувався в Молдові від українського правосуддя і здався там місцевим правоохоронцям та просив політичного притулку. На початку квітня Чауса викрали в Кишиніві. Це сколихнуло Молдову, президентка якої Мая Санду закликала поліцію та спецслужби "вжити негайних дій". Молдовські правоохоронні органи повідомили, що Чауса вивезли з Молдови через кордон з Україною. Парламент Молдови створив комісію з розслідування обставин викрадення Чауса. Українська сторона спочатку заявляла, що не знає про це викрадення, але за місяць СБУ повідомила про порушення і розслідування кримінальної справи про викрадення. Директор київського Інституту світової політики Євген Магда вважає, що ці події стали міною уповільненої дії, закладеної під стосунки Кишиніва і Києва. Вибух цієї бомби політолог прогнозує вже цього року, під час кампанії з виборів депутатів молдовського парламенту. Така інформаційна спецоперація, на думку Магди, є цілком в річищі політики розбрату між двома країнами, яку вже давно провадить Москва: 

- Росія хоче показати, що вона на пострадянському просторі грає дуже активно, дуже впливово. І що це її сфера максимального впливу. Україна й Молдова залишилися одними з небагатьох держав, які не приєдналися до жодного військово-політичного союзу. Так само, як існування Європейського Союзу стримує експансію Росії в напрямі країн Балтії і далі на захід. Російський вплив значною мірою здійснюється однаковими інструментами – це соціальні медіа, анонімні телеграм-канали, які формують не реальний, а паралельний порядок денний, і в цьому суттєва небезпека. Росії критично важливо продемонструвати всьому світові, а насамперед новій адміністрації в США, що пострадянські держави неспроможні на ефективну європейську чи євроатлантичну інтеграцію. Там добре знають і пам'ятають ревнощі, з які були в Києві, коли Молдова першою отримала угоду про асоціацію з ЄС. Тому дестабілізація ситуації в наших країнах є важливим завданням Росії, над яким вона працюватиме надзвичайно активно. 

Ця дестабілізація відбувається через захоплені Росією території: Крим та окремі райони Донецької і Луганської областей в Україні, а також Придністров'я в Молдові, - зазначили учасники дискусії. Ці непідконтрольні урядам обох держав анклави стали тяжким тягарем для української та молдовської економік, а також джерелом сепаратистських настроїв і злочинності. Не меншу загрозу суверенітету держав містить в собі й інформаційна агресія з боку Москви, зазначили експерти. Навіть за умов заборони каналів російської пропаганди в Україні, проросійські видання всередині держави продовжують тиражувати брехню, наклепи та дезінформацію, скеровану на населення обох держав, зазначив виконавчий директор благодійного фонду "Акцент" Олег Лісний. Він вважає, що і українцям і молдаванам слід давати рішучу відсіч і асиметричну відповідь на прояви гібридної агресії Росії. І перш за все – викривати істинні цілі і наміри російської пропаганди: 

- Не варто соромитися називати Росію тим, чим вона є. Ми соромилися і тепер глибоко про це шкодуємо. Якщо це ворог – то це ворог. Ілюзія про те, що якщо ти не росіянин і говориш не російською, Росія тебе не розтопче, це ілюзія. Вся історія Радянського Союзу, Російської  імперії показує, що всі спочатку в них ми всі неправильні, а потім станемо росіянами, - зазначив Лісний. 

Із цим погодився і доктор історичних наук з Молдови Руслан Шевченко. На його думку, навіть під час епідемії корнавірусу росіяни активно поширювали чутки про неспроможність урядів двох держав протистояти цій хворобі і домоглися поширення цих чуток на Україну через Молдову. Ще одним методом ведення інформаційної війни, за словами науковця, є свідоме перекручення російськими пропагандистами назв місцевостей, імен та інших ідентифікаторів в пострадянських країнах за старим радянським зразком. Отруєнню умів громадян незалежних України і Молдови може запобігти тільки правда, висловлена у незаперечний і гранично ясний спосіб, вважає експерт: 

- Особливо слід підкреслювати злочинну роль особисто Путіна. Практично ніхто й ніде не демонструє його злочинну роль, ніхто не порівнює його з Гітлером. Діяльність Путіна в багатьох аспектах - це пряме продовження діяльності Адольфа Гітлера в 30-і роки. І це потрібно фактами, чітко і ясно доводити нашим співгромадянам. Путін є міжнародний злочинець і продовжувач справи Гітлера. Те ж саме потрібно розповідати про злочинні діяння Росії, як в історії, так і сьогодні. Потрібно застосовувати не менш жорсткі заходи відносно російських пропагандистських каналів - аж до їх закриття, як це недавно зробила українська влада, та великі штрафи для видавців і авторів образливих для наших країн публікацій, - сказав Руслан Шевченко. 

Він додав, що часи, коли Росія могла домінувати на пострадянському просторі, відійшли безповоротно, і до цього слід привчати мешканців незалежних країн. Користь від цього, як впевнений Шевченко, буде не лише для України і Молдови, а й для самої Росії, яка зможе позбутися, як він сказав, «шовіністичного психозу і домінуючого в цій країні постімперського синдрому». 

Вільгельм Смоляк