X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Чи польсько-українським газопроводом качатимуть американський газ?

15.05.2021 12:58
Польський сайт Biznes-Alert аналізує рапорт американського агентства міжнародної допомоги USAID, де мовиться про рентабельність поставок скрапленого газу з Польщі в Україну, а навіть зберігання цієї сировини в українських газосховищах
Ілюстраційне фотоpxhere.com, CC0 Public Domain

USAID – агентство розвитку займається просуванням національної безпеки та економічного співробітництва поза кордонами США. За його замовленням підготували звіт, із якого випливає, що співробітництво Польщі та України у поставках скрапленого газу зі США може дозволити отримати дешевий газ та більше використання газової інфраструктури над Дніпром. Документ опрацювала консалтингова компанія Tetra Tech в рамках проекту USAID під назвою енергетична безпека, а оприлюднено його 10 березня 2021 року.

Із документу випливає, що розвиток газового ринку у Польщі може дозволити на надлишки, які поки що ніде буде зберігати. Тому автори аналізують можливість зберігати газ із Польщі в газосховищах України. При тому варто підкреслити, що поляки планують розбудову об'ємів своїх газосховищ на своїй території, хоча нині досягають вони 2,7 мільярда кубометрів, а в Україні ємкість становить 32 мільярди кубометрів. Вагомий факт, що аналітики, які готували рапорт на замовлення USAID, не беруть до уваги одного із сценаріїв оператора газопроводів у Польщі, тобто компанії Gaz-System, який передбачає зростання попиту на газ у Польщі на 60 відсотків порівняно з 2020 роком, тобто із 20 мільярдів кубометрів до понад 31 мільярда кубометрів, оскільки визнає його «значно завищеним».

Автори рапорту оцінюють, що близько 2024 року, взимку з’явиться надлишок газу необхідного Польщі, серед іншого внаслідок закону про надлишок, який примушує зберігати його на випадок кризи поставок. Вони не згадують про зміну цього положення, мета якого – знизити рівень обов’язкового запасу. У рапорті можна прочитати, що за поміркованим сценарієм у піку попиту поставки газу з України до Польщі взимку можуть досягнути 2 мільйонів кубометрів кожного дня. Сценарій, який передбачає швидший розвиток ринку газу в Польщі, – передбачає, що надлишок може становити понад 1,1 мільярда кубометрів у 2030 році і «навіть розбудова газосховищ у Польщі» може виявитися замалою, щоб його зберігати. За такого сценарію поставки з Польщі в Україну влітку, кожного дня, можуть досягнути 8,5 мільйонів кубометрів, якби прийнято рішення накопичувати запас над Дніпром. Тимчасом реальна спроможність перемички в місцевості Германовіце становить 5 мільйонів кубометрів. Отже, висновки експертів підтримують аргумент за розбудову експедиторської здатності між Польщею та Україною. Фахівці переконують, що тарифи за зберігання газу в Україні, враховуючи пільгу, запроваджену Оператором газотранспортної системи України будуть дешевші (15,1 євро за МВт-год) ніж у Польщі (16,5) і в Німеччині (18,3).

Автори рапорту для USAID визнають, що скраплений газ, який нині через Польщу постачають в Україну, дорожчий від пропозиції газопроводів у Європі. Різниця до 2030 року має становити між 2,5 та 7,5 євро за МВт-год. Способом на збільшення привабливості поставок скрапленого газу із Свіноустя над Дніпро може стати зниження тарифів на шляху транспорту газу, а особливо треба взяти до уваги тарифи в польському газопорті та регазифікаційний тариф. Автори рапорту визнають, що тариф визначений оператором терміналу на скраплений газу в Польщі «раціональний», але деякі суб’єкти в Європі мають нижчу ставку. Поляки очікують 2,24 євро за МВт-год, а термінал FSRU в Литві вже лише 0,15 євро.

З рапорту можна дізнатися, що якщо Польща закине поставки газу з Росії у рамках Ямальського контракту, який закінчується у 2022 році, поставки з України у її напрямку випливатимуть лише із можливого зберігання газу над Дніпром та можуть тоді досягнути 0,5 мільярда кубометрів кожного року у 2023 році. Якщо вдасться збільшити поставки газу з Польщі в Україну, вони можуть досягнути від 0,5 до 2 мільярдів кубометрів кожного року після погашення Ямальського контракту. Опісля ця вартість може зростати залежно від розвитку ринків в обох державах і досягнути максимально 5 мільярдів кубометрів кожного року. Зацікавлення ринку залежатиме від відповідної політики тарифів у США, Польщі та Україні, а також від поширення реверсу на польсько-українському кордоні, що вимагає нових узгоджень між операторами Gaz-System та Оператором газотранспортної системи України.

Цікавим є те, що у рапорті не згадується про Газопровід Польща-Україна, будівництво якого розглядають обидві держави, але надалі без остаточного інвестиційного рішення.

– Польща та Україна мають вагомі перспективи співробітництва задля безпеки поставок та розвитку торгівлі газом. Однак залишається ряд перешкод юридичного та технологічного характеру, які можуть бути вирішенні завдяки відповідній підтримці обох сторін, – оцінив Сергій Макогон – генеральний директор Оператора ГТС в коментарі для польського сайту BiznesAlert.pl.

Автор: Войцєх Якубік/переклад – Андрій Рибалт