Українська Служба

Північний потік 2: чи його роботі вже не запобігти?

01.07.2021 15:00
Намагання нинішньої адміністрації президента України Володимира Зеленського домовитися з Кремлем про компенсації економічних збитків України від припинення транзиту російського газу до Європи виглядають нереалістичними та шкідливими для держави, впевнені експерти
Аудіо
Ілюстраційне фотоpxhere.com, CC0 Public Domain

На тлі скасування Сполученими Штатами Америки частини санкцій, що скеровані проти учасників спорудження російсько-німецького газогону Північний потік-2 в України зростає тривога щодо наслідків завершення цього проєкту. Переважна більшість експертів сходиться на тому, що обхідні газогони Росії мають на меті економічне і військово-стратегічне придушення України, становлять загрозу її державності та створюють умови повернення Києва під протекторат Москви. В цьому контексті намагання нинішньої адміністрації президента України Володимира Зеленського домовитися з Кремлем про компенсації економічних збитків України від припинення транзиту російського газу до Європи виглядають нереалістичними та шкідливими для держави, впевнені експерти.

Будівництво газогону Північний потік-2 на фінішній прямій – російський віцепрем'єр Алєксандр Новак заявив, що газогін запрацює уже до кінця 2021 року. Україна може зазнати від цього мільярдних втрат, адже транзит російського газу через її територію стане непотрібним. Незважаючи на воєнну агресію Росії проти України на Донбасі та незаконної анексії Криму, надання транзитних послуг Росії з постачання її газу до європейських держав було одним з найвизначніших джерел наповнення українського державного бюджету. За підрахунками економістів, втрата цих доходів загрожує значним подорожчанням в Україні не тільки газу, а й транспорту та більшості товарів та послуг. Щоби запобігти цьому, команда президента Зеленського почала переговори про отримання економічних компенсацій з керівництвом Росії. Однією з озвучених версій є намагання домовитись про отримання Україною туркменського газу через російську газотранзитну систему. Іншою версією є ідея отримувати російський газ не від "Газпрому", а від незалежних російських постачальників. Проте екс-голова "Нафтогазу України" Андрій Коболєв застеріг від розмов на такі теми. Він переконаний, що в Росії немає незалежних постачальників газу і всі вони залежать від волі Путіна. І хоча для запуску Північного потоку-2 Путін може піти на тимчасові поступки, вже за деякий час він неодмінно відмовиться від своїх зобов'язань заради поневолення України і встановлення над нею московського контролю. Тому, як вважає Коболєв, говорити про компенсації втрат з Росією немає жодного сенсу:

- Треба говорити тільки про компенсації які будуть надходити із Заходу. Російські гарантії не вартують паперу, на якому вони написані. Якщо є якісь гарантії економічних доходів, безпекових заходів, військових аспектів будуть надані європейською стороною, то ці гарантії чогось варті. Їх треба домагатися. Гарантії з російського боку, щоб у нас був туркменський газ – сьогодні є, а завтра їх нема. Ми маємо отримати щось матеріальне ще до того, як буде запущений в роботу Північний потік-2. Якщо діяти не шляхом паперів і обіцянок, а щоби українська сторона отримала конкретні речі перед запуском Північного потоку-2, оце і буде найкраща гарантія. Це коли те, чого ти хочеш – вже отримав і від тебе не можуть вимагати його повернення, доки виконуються зобов'язання.

Наприкінці травня Сполучені Штати Америки вирішили не оголошувати санкції проти компанії-оператора Північного потоку-2 та її керівника Маттіаса Варніґа, якого західна преса називає союзником російського президента Володимира Путіна. Спроби домовлянь з Росією відбуваються на тлі втрати чіткої та недвозначної позиції України щодо її міжнародної політики, вважає голова Комітету Верховної Ради України з інтеграції до Євросоюзу Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона зазначила, що за правління Зеленського Київ втратив моральну перевагу, яку мав від 2014 року. І перемога проєкту Північного потоку-2 є лише одним з наслідків цієї втрати ініціативи, переконана вона:

- Те, що ми чуємо як Росія продовжує наполягати на тому, що це, мовляв, суто економічний проєкт, на жаль, такої ж публічної думки притримується сьогодні і Німеччина. Ми розуміємо, що до 2038 року вона планує закрити всі вугільні електростанції і диверсифікувати постачання газу, щоби не бути залежною виключно від сланцевого газу Сполучених Штатів Америки. Ми знаємо чітко розуміємо що цей проект для Росії буде політичною зброєю. Буквально сьогодні Путін вже розпочав публічний шантаж і буде пропонувати наповнювати український транзит в замін на те, щоби ми відмовилися, фактично, від своїх Збройних сил.

Саме безпека і протистояння російській агресії мають стати центральною темою дискусій навколо добудови Північного потоку-2, заявив екс-посол України в Сполучених Штатах Валерій Чалий. На його думку, говорити про економічні та фінансові компенсатори взагалі недоречно. Щоби ліквідувати дефіцит безпеки на східному фланзі НАТО, треба ухвалювати дуже швидкі рішення, наприклад, про допомогу Україні включно з наданням летальної зброї, сказав Чалий:

- Ми маємо зараз виробити єдину позицію. І ця позиція не має починатися зі слів "компенсатори". А якщо вже слово "компенсатори" комусь захочеться використовувати, то тоді компенсатори тільки з підсилення обороноздатності держави. Це єдиний шлях, який потрібен в короткостроковій перспективі. В довгостроковій – я не думаю, що нам треба розраховувати на постачання енергоресурсів з Росії. Треба шукати рішення "зеленої" енергетики, енергозбереження, які надають величезне ресурс для того щоб ми не були більше під таким тиском в майбутньому. А Європі ми можемо допомогти не втратити той рівень впливу в цьому світі, де зростає Китай, де Європа може мати свою позицію. Ми можемо додати до цієї позиції. В тому числі й через енергетичну безпеку.

Колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін також вважає, що завдання України – отримати реальні гарантії, а не декларативні запевнення, як це було під час підписання Будапештського меморандуму. За ним п'ять ядерних держав зобов'язали Україну до добровільного ядерного роззброєння, а навзаєм лише на папері гарантували їй безпеку і збереження її кордонів. Водночас, дипломат нагадав, що це принесе користь не тільки самій Україні:

- Якщо Північний потік-2 буде добудований, а це ще не доконаний факт, це буде етапом путінської стратегії з тотального обходу всього центральноєвропейського простору. Це відкриває для Росії можливість "перезавантажити" цей простір, який колись називався пострадянським. За внутрішньоросійською інформацією, надходження в бюджет Росії від вуглеводнів триватимуть ще 15-20 років. Це той коридор, коли в середньостроковій перспективі Росія може перезавантажити реальність навколо.

Своєю чергою, народний депутат України, голова Постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО нагадав, що під приводом охорони газогонів РФ дестабілізує ситуацію в Чорному морі. Те саме буде і в Північному морі, якщо Росії із Німеччиною таки вдасться запустити роботу Північного потоку-2, переконаний він. Ці побоювання поділяє і глава МЗС Польщі Збіґнєв Рау. Він заявив, що побудова газопроводу Північний потік-2 створює величезний дефіцит безпеки на східному фланзі НАТО, і німці мають взяти на себе відповідальність за цей дефіцит безпеки. "Польща готова взяти участь у компенсації дефіциту, що виник внаслідок цього", - заявив Збіґнєв Рау.

Вільгельм Смоляк