Росія не тільки окупувала український Кримський півострів, а й вчиняє там воєнні злочини, серед яких примусовий призов українських громадян до російської армії, намагання змінити етнічний склад населення півострова і мілітаризація свідомості дітей. Такими стали результати моніторингу ситуації в окупованому Криму громадською організацією "Кримська правозахисна група". Зібрана інформація вже стала предметом розслідування правоохоронними органами України. За їхніми результатами зроблені два подання до Міжнародного кримінального суду в Гаазі. Подробиці та нові факти вчинення воєнних злочинів в Криму оприлюднили в Києві Кримська правозахисна група, прокуратура Криму та Севастополя, а також міжнародна організація Global Rights Compliance.
Від 2015 року російська окупаційна влада в Криму провела 13 незаконних призовних компаній в збройні сили Росії, під час яких до армії держави-окупанта призвали 31 тисячу кримчан. Такі дані оприлюднив прокурор Автономної Республіки Крим та Севастополя Ігор Поночовний. Він висловив сподівання, що імплементація норм міжнародного гуманітарного права в кримінальному законодавстві України буде підписана президентом, і правоохоронці матимуть більший діапазон військових злочинів проти людяності в українському Кримінальному кодексі. Адже наразі для кваліфікації таких злочинів право надає тільки одна стаття Кримінального кодексу щодо порушення законів і звичаїв війни. До цього Україна може спиратися переважно на міжнародне законодавство, сказав прокурор:
"Незаконний призов є серйозним порушенням норм міжнародного гуманітарного права, зокрема статті 51 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 1949 року. Вона передбачає заборону на державою-окупантом примушувати цивільне населення окупованої території служити в збройних силах, або здійснювати пропаганду добровільного вступу до своїх збройних сил. На цей час в рамках кримінального провадження ми встановили та повідомили про підозру окупаційним військовим комісарам. Але цю ситуацію ми розглядаємо в ширшому контексті, не тільки як воєнний злочин. Ці дії держави-окупанта розглядаються в контексті політики Росії, що скерована на зміну демографічного складу населення півострова. Адже кримчан змушують служити в збройних силах держави-окупанта і багато хто не погоджується з цим і змушений покидати територією півострова. З метою посилення цієї своєї політики Росія шляхом кримінального переслідування змушує кримчан служити в російській армії. Зараз окупаційними правоохоронними органами в Криму порушено близько 200 кримінальних справ за ухилення від служби у збройних силах. Але я хочу наголосити: цивільні особи півострова, які відмовляються проходити службу в російські армії, або були призвані до їхніх лав під примусом, не є злочинцями за українськими законами. Вони є жертвами збройного конфлікту. Кримчани, які стали жертвами цього збройного конфлікту, є в Україні виключно потерпілими".
Ігор Поночовний стверджує, що предметом розслідування очолюваної ним прокуратури стали не тільки кричущі порушення прав молоді окупованих територій, а й масштабна мілітаризація свідомості дітей, яка впроваджується окупаційною адміністрацією Росії на Кримському півострові:
"Дітей з початкової та середньої школи окрім пропагандистського виховання навчають поводитися зі зброєю. І не тільки стрілецькою зброєю, а й з вибуховими пристроями та різного роду важкою зброєю. Ми висунули підозри двом особам-керівникам об'єднання "Юнармія", яке повністю контролюється, фінансується і створене міністерством оборони Російської Федерації".
Всі ці процеси, як очікувалося, мають бути призупинені, або пригальмовані на тлі епідемії коронавірусу, що спалахнула в Криму два роки тому. Але, як сказав аналітик Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов, російська пропагандистська та військова машина не збирається скидати оберти і турбуватися про здоров'я дітей та молоді. За словами аналітика, всі ці два роки Крим струшували помпезні військові паради, численні зібрання мілітаристського штибу та навчання військової справи великих гуртів дітей та підлітків, незважаючи на загрозу зараження їх коронавірусом:
"Вважалося, що це якось вплине на ситуацію з призовом та ситуацію з ухиленням від призову. Але факти свідчать про інше. За останні три роки під час епідемії відбулися вже три призовні кампанії і вже починається четверта. Щоразу під час таких кампаній призивається три тисячі осіб, частина з яких вивозиться на територію Росії. Тобто те, що Росія нібито якось захищає людей від коронавірусу ніяк не вливає на кількість тих, кого призивають. Очікувалося, що Росія якось знизить переслідування тих, хто ухиляється від призову, але це також ні. Ще на початку 2021 роки ми розповідали, що кількість справ, переданих до так званих судів на окупованих територіях в 2014-2019 роках становила 82 справи. І лише тільки за 2020 рік було передано ще 81 справу, тобто майже стільки ж, скільки за всі попередні роки. На вересень 2021 року кількість таких справ перевищує 100. Тобто щороку кількість справ проти тих, хто ухиляється від служби в збройних силах Росії росте в геометричній прогресії. Незважаючи на епідемію коронавірусу проводяться масові збори "Юнармії" та "Кримського патріотичного центру". І це не тільки дії Міноборони Росії, а й представників Росгвардії, працівники МВС, ФСБ, які проводять свої власні заходи з мілітаристського виховання молоді та підлітків. В жовтні відбулася церемонія присяги в кадетському класі МВС, де учні одразу навчаються у військовій формі. І таке відбувається х дітьми майже з перших класів".
Частина фактів примусу до служби населення окупованого Росією півострова в російських збройних силах вже була донесена до Міжнародного кримінального суду в Гаазі (МКС). Цим поданням дали певний хід, але новий склад офісу прокурора МКС не поспішає провадити судове слідство у справах воєнних злочинів Москви в Криму. Про це повідомила юрисконсультантка та проєктна менеджерка міжнародної організації Global Rights Compliance Ганна Микитенко:
"Злочин примусового призову на службу в збройних силах супротивника є саме воєнним злочином, оскільки це забороняє не лише Женевська конвенція, а й Римський статут Міжнародного кримінального суду. Це дає нам змогу до цього суду звертатися з інформаціями про воєнні злочини і очікувати певних кроків. Станом на сьогодні канцелярія прокурора Міжнародного кримінального суду сказала, що ця інформація, яку передала Україна, вже лягла в основу декількох щорічних звітів прокурора і дає підстави стверджувати, що в Криму відбуваються саме воєнні злочини. За цими фактами має бути порушене повне розслідування ситуації. Так було станом на грудень 2020 року, але відтоді жодних кроків на виконання цієї ініціативи зроблено було. Там постає та проблема, що Міжнародний кримінальний суд не має ресурсів для повноцінного розслідування, а українські органи не мають важелів, щоби взяти в свої руки найбільш високопосадових підозрюваних".
Проте прокурор Криму і Севастополя Ігор Поночовний все ще сподівається, що після звершення наприкінці 2020 року стадії попереднього вивчення ситуації зі справ, поданих до МКС з України, ще є підстави розраховувати на офіційне розслідування фактів військових злочинів у Криму Міжнародним кримінальним судом.
Запрошуємо послухати передачу в доданому файлі
Вільгельм Смоляк