X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Міграційна агресія Путіна і Лукашенки проти Польщі та Литви - лиш початок тривалої дестабілізації

18.11.2021 20:00
Міграційна російсько-білоруська агресія проти Литви та Польщі є лише початком тривалої кампанії з дестабілізації Кремлем, вважають українські експерти
Аудіо
Президент Росії Владімір ПутінPAP/EPA/MIKHAIL METZEL/ KREMLIN/ SPUTNIK/ POO

Український "Центр стратегічних досліджень та інформаційної безпеки" встановив незаперечну причетність Росії до міграційної кризи на білорусько-польському кордоні, яка триває від серпня. Польща звинувачує Білорусь у навмисно створеному міграційному тиску на неї та на Євросоюз. 8 листопада велика група мігрантів зробила спробу силового перетину кордону з Польщею і відтоді ситуація стала критичною. Опитування експертів довело, що "міграційна навала Лукашенка" стала ланкою гібридної агресії Росії та підлеглої їй Білорусі проти Євросоюзу.

Участь офіційної Москви в міграційній кризі на білорусько-польському кордоні викриває риторика російських політиків та контрольованої Кремлем російської та білоруської преси. До такого висновку дійшла авторка моніторингу інформаційного супроводження гібридної агресії Кремля на пострадянському просторі, аналітикиня української організації VoxCheck Мирослава Маркова:

"Щонайменше з літа повторюються банальні заперечення, що у міграційній кризі винен на Лукашенко, а винятково Захід. І не лише Євросоюз, а інколи і США. Звинувачення лунають у втручаннях на Близькому Сході і, як наслідок, буцімто через це виникають проблеми з міграційною політикою. Йде розповідь про нібито агресію ЄС на кордонах, про те, що до біженців застосовані нелюдські умови прийняття. З нового за останній період – почалися виправдання, що білоруські вояки допомагають біженцям дістатися кращого життя. Щодо дестабілізації ситуацію в Євросоюзі: з'явилися публікації про те, що в ЄС незадоволені діями Польщі. І це нібито не просто якісь окремі країни, а з'являються публікації із посиланням на анонімні джерела та соцмережі про вихваляння Росії. Це новий інструмент, який намагаються подати, як показник думки всього населення держав про підтримку політики диктатора Лукашенка. Це також спроба викликати антипольські настрої в ЄС, коли йдеться про нібито незадоволення діями Польщі".

Росія не просто підтримує пропагандистів, вона грає м'язами. Це свідчить про те, що Росія справді активно залучена до спроб прориву біженцями з Близького Сходу польського кордону з боку Білорусі, стверджує активіст "Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки" Максим Майоров:

"Яка мета такої акції? Крім того, що зруйнувати європейську єдність, засадити європейських політиків за стіл перемовин, є і найгірший варіант. Ми чудово пам'ятаємо 2014 рік, коли цивільних людей, що піддалися російській пропаганді, використовували, як перший ешелон перед військами для захоплення українських територій. Ми бачили це в Криму і на Донбасі. Здавалося б, що там, де немає контингенту проросійськи налаштованого населення, такий сценарій неможливий. Але виявляється, що такий сценарій можливий скрізь, оскільки замінником місцевого проросійського населення можуть бути біженці і мігранти, які діятимуть на будь-якому напрямку, бо можуть бути зібрані і туди доставлені".

Нинішню міграційну кризу на білорусько-польському кордоні слід розглядати в ширшому контексті, ніж просто прикордонний конфлікт між двома державами, переконаний литовський оглядач Олег Кудрін. Він запропонував взяти до уваги події, що передували нинішній міграційній кризі у подібній ситуації раніше, коли близькосхідні мігранти доставлялися білоруськими силовиками до кордону з Литвою з метою їхнього незаконного переходу східного кордону Євросоюзу:

"Найпотужніший удар і перша гібридна атака була скерована на Литву. Чому саме на неї? Чому Польща пішла вже другою хвилею? Тому, що в Білорусі найдовший кордон з Литвою. А по-друге тому, що Литва на порядок менша за населенням і має менші ресурси. Їй було важче витримати цей удар. До серпня близько чотирьох тисяч нелегальних мігрантів були затримані і розміщені в п'ятьох центрах утримання. Там були заворушення, було все непросто. Одночасно в самій Литві сталися антиковідні заворушення які, скоріш за все, були спровоковані східним сусідом. Таким чином, були заворушення всередині і ззовні таборів утримання мігрантів. Але на литовському кордоні не помічається таких, як у Польщі централізованих проривів. Як сказала литовська розвідка, інструктаж білоруських силовиків мігрантам був таки: проходити групами по 5-7 осіб. Остання статистика зафіксувала 110 спроб переходу за добу".

Всі опитані експерти зійшлися на тій думці, що міграційна російсько-білоруська агресія проти Литви та Польщі є лише початком тривалої кампанії з дестабілізації Кремлем та союзним з ним білоруським диктатором Лукашенком демократичних держав. Зокрема, ніхто не виключає, що згодом міграційна зброя може бути застосована і проти України, яка має кордон з Білоруссю у понад тисячу кілометрів. Речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко повідомив, що його відомство вже почало інженерні заходи з посилення захисту ділянки українського кордону з Білоруссю. Він визнав, що цей кордон залишається найменш захищеним:

"Загалом, для посилення кордону має прибути близько 8,5 тисяч військових та поліцейських. Наші сили вже почали виходити на лінію кордону. На даний момент, охорона кордону посилена тепловізійними комплексами, відбувається моніторинг за допомоги безпілотних літальних апаратів. Ми враховуємо всю інформацію, яку збирає розвідка. Для себе ми чітко розуміємо на яких маршрутах може відбутися підвезення цих мігрантів і де вони намагатимуться перетнути державний кордон України. Є законні механізми повернення мігрантів. Це насамперед, реадмісія, яка діє у нас з Білоруссю. Не виключаємо, що Білорусь може піти на той крок, що вони не прийматимуть біженців, але в подальшому можна застосовувати механізм примусового видворення або примусового повернення іноземців до країни, з якої вони прибули, чи до країн походження, чи до третіх країн. Добре, що кордон з Білоруссю непрохідний просто так. Є ліси, є болотна місцевість і це звужує місця, де може з’явитися велика кількість нелегальних мігрантів".

Експерти, що взяли участь в дослідження ситуації з міграційною кризою на білорусько-польському кордоні привітали намір офіційної Варшави ініціювати в Євросоюзі запровадження нових санкцій проти Білорусі, а також проти авіакомпаній, які доставляють мігрантів з Близького Сходу до цієї країни.

Вільгельм Смоляк