X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Провал Путіна на кордоні Польщі

24.11.2021 19:00
Російський та білоруський диктатори не зуміли створили міграційний шлях через Польщу для дестабілізації ЄС
Аудіо
Президент Росії Владімір ПутінPAP/EPA/MIKHAIL METZEL/KREMLIN POOL/SPUTNIK / POOL

Концепція Путіна та виконавця його доручень Лукашенки пробитися через кордон Польщі на територію ЄС та НАТО зазнала поразки. Диктатори не зуміли утворити міграційного шляху територією Польщі з метою дестабілізації цілого ЄС у час чергової хвилі зростання агресії окупаційних військ Путіна на фронті південно-східної України. Внаслідок героїчного та професійного захисту кордону польськими службами, а також солідарності Польщі з Литвою, Латвією та Естонією, Путін та Лукашенка зазнали поразки.

Останнім часом американська адміністрація почала проявляти дедалі більшу активність у захисті східного флангу НАТО. 19 листопада прем’єр Матеуш Моравєцький зустрівся у Варшаві із директоркою Національної розвідки США Евріл Гейнс. Достовірні джерела повідомляють, що пані Гейнс приїхала з метою підтримати зусилля Польщі задля згуртування зусиль держав-членів східного флангу НАТО чинити опір гібридному наступу Путіна. Американці вважають, що атака Путіна на Україну за теперішніх обставин дуже імовірна, й тому Евріл Гейнс особисто бажала зустрітися з прем’єром Матеушем Моравєцьким. Негайно після зустрічі з директоркою Національної розвідки США шеф польського кабміну подався на переговори до Вільнюса, Таллінна та Риги. Після зустрічі із прем’єркою Естонії Каєю Каллас Моравєцький висловив переконання, що загроза з боку Путіна інтегрує зусилля держав східного флангу НАТО ставити опір наступу Путіна та Лукашенки:

Щиросердечно дякую за запрошення сюди, до Таллінна, і за можливість обміну не лише думками на тему подій на східному фланзі НАТО та східному фланзі ЄС, але також за аналіз нашої стратегії дій і представлення різних варіантів співробітництва нашим союзникам. Перш за все треба наголосити, що нині на нашому східному фланзі, східному фланзі НАТО маємо справу із війною нового виду. Війною, де мігранти є зброєю, зброю становить дезінформація – і це гібридна війна. Зокрема, нині потрібна зброя проти цієї пропаганди, з якою ми боремося. На жаль, пропаганда режимів Путіна та Лукашенки працює дуже ефективно.

Шеф польського кабміну, перебуваючи у Таллінні, підкреслив ряд загроз не лише для держав східного флангу НАТО, але також для цілого ЄС:

Споглядаючи на події довкола нас, не можемо не помічати, що паралельно маємо справу із кількома кризами, які посилюються. По-перше, це політична криза, де людей з Близького Сходу використовують як живі щити. По-друге, ми маємо справу із енергетичною кризою, газовою кризою, яку штучно спричинили, а також спричинили внаслідок збігу обставин пов’язаних із політикою Європейської Унії щодо клімату. По-третє, добре помітно, і про це повідомляють агентства з цілого світу, зростаючу військову активність Росії у цій частини Європи, зокрема навколо України. І тому треба поглянути на це також з перспективи останніх кількох років. Атака на Україну, Молдова, нині атака з боку Білорусі цією війною нового виду на кордон Польщі  - ми однозначно бачимо, що тиск на східний фланг НАТО, на східний кордон Європейської Унії зростає. Тому настільки цінне наше співробітництво з нашими союзниками, як нині в Естонії, де ми обмінялися думками, але хочу щиросердечно подякувати пані прем’єрці за запропоновану допомогу – функціонери естонської прикордонної служби допомагатимуть нашим прикордонникам у захисті польсько-білоруського кордону. Це дуже вагомий знак солідарності, а також практичної підтримки наших сил залучених до захисту кордону на сході.

Прем’єр Моравєцький нагадав, що Путін з Лукашенкою намагаються підтримувати стару сталінську традицію ведення зовнішньої політики - ,,розподіляй і володарюй’’:

Лукашенка та Путін намагатимуться розділити Захід, розділити Європейську Унію – це нині їхня основна зброя. У зв’язку з цим вони намагаються штучно спричинити гуманітарну кризу. Цю гуманітарну кризу нині в Білорусі можна було б швидко вирішити. Польські гуманітарні конвої не пропускають через білоруський кордон. Ми готові також будь-якої миті профінансувати повернення мігрантів до країн-походження.

Тим часом становище на кордоні надалі залишається не прогнозованим. Щодня та щоночі організовані службами Лукашенки групи мігрантів, або, як пишуть деякі слухачі Української Служби Польського радіо – «диверсійно-розвідувальні групи Лукашенки» - атакують польський кордон. Про одну з таких атак розповідає речниця Прикордонної служби Польщі Анна Міхальська:

Це були групи дуже агресивних іноземців. Найбільша така група нараховувала близько сто осіб і атака відбулася близько півночі. З білоруського боку привезено групу іноземців. Додатково, із вантажівок білоруські служби витягнули дерев’яну колоду, яку білоруські служби перекинули через нашу огорожу. Вони почали закидати дровами і камінням польські служби.

Про іншу атаку, неподалік місцевості Черемха, розповідає пані Евеліна Щепаньска із Головної комендатури Прикордонної служби. Там також атакувала кордон група із близько ста мігрантів, якій допомагали служби Лукашенки:

Вони кидали каміння. Спробу відбили. Чергова спроба, яка мала місце цієї доби відбулася у Мельнику, де відділок Прикордонної сторожі. Там кільканадцять іноземців – також дуже агресивна група - намагалася штурмувати кордон – кидали каміннями, перетинали дротяну огорожу, знищили машину війська.

Велику проблему для захисників кордону становлять тзв. ,,кур’єри мігрантів’’, тобто особи, які намагаються траспортувати порушників закону до Німеччини. На жаль, на трагедії мігрантів інколи хочуть заробити також громадяни України. Тільки за один день поліція затримала п’ятьох іноземців за допомогу у нелегальному перетині кордону. Разом вони перевозили 15 осіб і направляли їх на Захід.

Міхал Ґавел із Головної комендатури поліції сказав Польському радіо, що затримання ,,кур’єрів’’ відбулося завдяки дорожньому контролю:

Неподалік Дубичів Церковних поліціянти затримали для дорожнього контролю громадянина Грузії, який намагався перевезти дванадцять нелегальних іммігрантів. Черговий контроль відбувся у місцевості Трещутки, де громадянин Білорусі намагався перевезти трьох нелегальних мігрантів – громадян Сирії та у місцевості Пйонтниця – там поліція затримала два транспортні засоби, у яких було троє громадян Нідерландів. Чоловіків підозрюють у підготовці нелегального перетину кордону.

Представник польської поліції Міхал Ґавел додав, що поліцейські та інші служби супроводу відчувають атмосферу напруженості, яку намагаються влаштувати білоруські служби:

Під час патрулювання польсько-білоруського кордону з території Білорусі чути звуки холостих пострілів. Отже, ці провокації продовжуються. Поліція підтримує інші служби. Військові служби підтримують прикордонників і разом, спільно, ми захищаємо польський кордон.

Гібридна війна Путіна та Лукашенки продовжується на лише на кордоні, але також у залах та закулісних інтригах європейських установ. Агентура впливу Путіна відпрацьовує свої схеми також тут. Щасливо в Європейському парламенті працюють також євродепутати, які не піддаються сумнівним принадам ,,рускава міра’’. Відома також в Україні польска євродепутатка Анна Фотиґа не живе ілюзіями, що Путін та Лукашенка припинять дестабілізувати кордони держав східного флангу НАТО. Тому пані Фотиґа підтримує намагання польської дипломатії інтегрувати всіх членів Європейської Унії задля її захисту від атаки Путіна:

Така ситуація продовжуватиметься. Тому всі дії польської влади я вважаю необхідними та правильними. Також потрібна дипломатична активність з приводу дезінформаційної кампанії, яка становила складову гібридної атаки, як у Польщі, так і у світі.

Соратниця президента Лєха Качинського, який загинув під Смоленськом у Росії Путіна у 2010 Анна Фотиґа переконана, що атаки Путіна та Лукашенки на Польщу та Європу мають на меті схилити членів ЄС визнати цих двох диктаторів повноправними партнерами переговорів. Пані Фотиґа сказала Польському радіо, що політика поступок Росії - це велика помилка:

Кремль застосовує тоді політику «салямі»,  нарізає ковбасу по одному шматку, тестуючи колективний Захід, які його частини стануть елементом переговорів, торгів. Одне напевно – Путін переконався, що Польща не стане таким елементом торгів. Добре було б, якби наші союзники на Заході взяли це також до відома.

Якщо старі члени ЄС – Німеччина та Франція - не змінять однозначно своєї політики поступок Путіну, то дуже швидко можуть переконатися, що їхні інтереси в Європі можуть стати «шматком салямі», про який згадувала євродепутатка Анна Фотиґа.

Андрій Рибалт