X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Ексміністр оборони Польщі: Поступки Росії будуть початком поразки всього Заходу

09.01.2022 21:00
За словами Яна Париса, Росія нині хоче погрозами змінити статус-кво в Європі
Аудіо
  • Ustępstwa Rosji mogą stać się początkiem klęski całego obozu zachodniego
Ілюстративне фотоPAP/EPA/SERGEY DOLZHENKO

Криза на польсько-білоруському кордоні та загрози дестабілізації регіону через можливий новий повномасштабний напад Росії на Україну – це деякі із загроз, які значною мірою загрожують серед іншого також безпеці Польщі.

Ексміністр оборони Польщі в уряді Яна Ольшевського Ян Парис зазначив, що попередній рік був «вступом до серйозних битв, конфліктів та дилем, що нас чекають у новому, 2022 році»:

«Минулий рік був часом розминки. Різні учасники міжнародної гри тільки починали свою діяльність і намагалися випробувати свої сили. Були досить брутальні, агресивні амбіції Китаю, показалися амбіції Росії, а водночас США із новою владою намагалися знайти себе у цій новій ситуації, не завжди ефективно. Але життя – це найкращий урок і ця недосвідчена американська адміністрація після чергового жорсткого кроку Росії відреагувала, на мою думку, теж рішуче. Я говорю про появу 14 грудня в Середземному морі великого авіаносця „Гаррі Трумен” із понад 60 бойовими літаками у супроводі кораблів військово-морського флоту, що є близько Греції і може оперувати також на території Чорного моря та неподалік України. І ці літаки можуть бути використані у разі такої потреби. Це показує, що адміністрація Байдена відповідає не тільки словами, але теж починає показувати певну рішучість, зваженість та демонструє силу. Бо 60 бойових літаків – це великий потенціал, яким можна зрівноважити ті 100 тис. військових та броньовану техніку, яку тримає Росія навколо України».

Ян Парис наголосив, що Росія нині є країною, яка хоче змінити статус-кво в Європі, до якого ми призвичаїлися за попередні 30 років. Він додав, що така ситуація для Польщі, для нас була зручна, оскільки не вимагала «великих витрат і великих ризиків»:

«Це був час розкішного комфорту – ми забезпечували свою безпеку низькою ціною. А тепер ситуація змінюється через агресивну та непередбачувану політику Путіна. Звісно, є також слабкості з боку Заходу та США. Але особисто мене турбує ситуація після нещодавніх переговорів між США і Росією, коли Москва поставила ультиматум, а Вашингтон заявив, що деякі російські вимоги готовий прийняти для обговорення і це без будь-якої компенсації. Це дуже дивний спосіб вести перемовини, адже дипломатія – це торгівля. Натомість у мене складається враження, що американці поводяться наче у тітки на іменинах, приходячи із подарунками для Путіна, не вимагаючи нічого за це. Бо якщо Путін вимагає, аби Україна була нейтральною і не входила до альянсів, то західна сторона мала би зажадати, аби, наприклад, Калінінградська область стала нейтральною та не входила до жодних союзів. Якщо Росія хоче відведення зі східного флангу інсталяцій НАТО, то на це треба відповісти, що ми очікуємо від російської сторони відведення наступальних військових інсталяцій за лінію Петербург-Курськ. Має бути симетрія, не може бути односторонніх поступок. У дипломатії немає чогось такого як подарунки».

Він висловив надію, що до майбутніх перемовин між США та Росією цього тижня такий м’який підхід зміниться на більш жорсткий. Ексміністр оборони Польщі наголосив, що йдеться навіть не про підписання якихось угод, а про баланс сил та хто кому поступиться і хто залишиться зі своєю попередньою позицією:

«Я сподіваюся, що Захід не зацікавлений поступатися Росії своїми нинішніми позиціями. Це було би початком поразки всього західного табору».   

При цьому Ян Парис, коментуючи згуртованість Заходу та НАТО, зазначив, що країни східного флангу краще розуміють російську загрозу і він позитивно оцінив можливе зближення Фінляндії до Північноатлантичного альянсу, хоча цей процес, за його словами, триватиме. Для оборони Європи принципове значення має позиція найбільших держав Євросоюзу, тобто Німеччини та Франції, додав колишній міністр оборони Польщі:

«Як відомо, Франція зацікавлена розвитком стратегічної самостійності ЄС, тобто певної військової автономії щодо США. А Німеччина взагалі не зацікавлена зміцненням своєї армії, німецький уряд не поспішає збільшувати свій оборонний бюджет і доозброювати свою армію. Це означає, що фактично оборона Європи лежить на Румунії, Польщі, Швеції, Туреччині, Великій Британії і на американській допомозі. Німецька політика є дуже проросійською і тому Німеччина не зацікавлена у цьому, попри те, що має величезні економічні можливості».

Водночас за словами польської публіцистки із Вашингтону Ірени Лясоти, Росія обрала найкращий момент для можливої ​​ескалації конфлікту в Україні:

«Зараз зима, є енергетична криза, є слабка адміністрація США і є НАТО, яке стало дуже розслабленим. Росія збирає величезні війська на кордоні з Україною, заявляючи, що НАТО і Україна, країни Балтії, також Польща, є стратегічним і ядерним викликом для Росії. Але якщо ми подивимося на те, що відбувається в Росії, навколо неї, що вона робить, відколи існує, то йдеться не про якусь безпеку росіян, а про те, що Україна рухається до незалежної, демократичної держави. Неможливо повірити у те, що Росія вважає, що кілька десятків чи сотень або навіть тисяч військових інструкторів НАТО в Україні змінять щось в стратегічному становищі Росії, натомість те, що в Україні будуть вільні вибори, демократично вибраний уряд, що буде незалежна місцева влада, що не буде політичних в’язнів і є найбільшою загрозою для сьогоднішньої Росії».

Натомість напередодні перемовин між Заходом та Росією у НАТО наголосили, що відкриті до переговорів з Росією щодо заспокоєння ситуації на кордоні з Україною. Однак у військовому блоці запевнили, що не підуть назустріч вимогам Москви і не відмовляться від своїх союзників.

Також у Білому домі вкотре спростували можливість скорочення чисельності американських військ у Східній Європі. Натомість високопоставлений представник американської адміністрації зазначив, що масштаби військових маневрів у прикордонних регіонах можуть стати предметом переговорів з Росією.

Вказуючи на так звані занепокоєння Росії щодо можливого розміщення американських «наступальних ракетних систем» в Україні, чиновник Білого дому запевнив, що США не мають таких намірів і припустив, що прогрес з цього питання може бути досягнутий під час перемовин. Він підкреслив, що американо-російські переговори будуть проводитися за «повноцінної участі» союзників США.

PR24/Т.А.