X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Реакція в Україні на переговори США, НАТО і ОБСЄ з Росією

13.01.2022 20:00
Як очікували політики та дипломати багатьох держав, дива в січні не сталося: під час женевських перемовин делегацій Росії та Сполучених Штатів, а також першого за останні роки засідання Ради НАТО-Росія досягти прориву не вдалося
Аудіо
  • Україна – реакція на переговори США, НАТО і ОБСЄ з Росією
,
Київ, ілюстраційне фото pixabay.com/Zephyrka

Росія не спромоглася переконати НАТО позбавити Україну перспективи набуття членства в Альянсі. НАТО не домоглося від Москви гарантій безпеки для України і визначення графіка дискусій щодо контролю озброєнь. Такими стали головні підсумки переговорів США і Росії в Женеві з питань безпеки 10 січня і засідання Ради Росія-НАТО 12 січня в Брюсселі. В Україні політичну підтримку Заходу називають важливою, але недостатньою для усунення загрози ескалації бойових дій з боку Москви.

Як очікували політики та дипломати багатьох держав, дива в січні не сталося: під час женевських перемовин делегацій Росії та Сполучених Штатів, а також першого за останні роки засідання Ради НАТО-Росія досягти прориву не вдалося. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ зазначив, що між сторонами була «серйозна пряма дискусія» щодо ситуації навколо України та наслідків для європейської безпеки, але існуючі розбіжності буде складно подолати.

Винний у цьому Кремль, вважає український військовий експерт Олег Жданов:

Очільник Росії – Путін – не може зупинитися, або зробити крок назад. Для нього це буде політичний кінець. Враховуючи ситуацію в Казахстані, вирішення цього питання може бути здійснене в межах самого Кремля і, можливо, за допомогою силовиків. Я маю на увазі державний переворот в найкращих традиціях Російської імперії. Вони зайшли в глухий кут у перемовинах із Заходом і ці перемовини не можуть принести жодних результатів. Тому оточення Путіна може здійснити спробу усунення його від влади, бо інших шляхів врегулювання цих питань із Заходом нема.

Водночас, як сказала депутатка Верховної Ради Інна Совсун, Кремль вже виграв у Заходу перший раунд дипломатичного бою:

Путін переграє поки що американців. Тому що він зафіксує, що він є лідер глобального масштабу, з яким сідають за один стіл перемовин з ним говорять і так далі. Це важливо для Росії, яка насправді втрачає свої позиції в дуже багатьох питаннях. Ще півроку тому, коли ми говорили про ситуацію Росія-Україна-Сполучені Штати стояло питання, чи будуть санкції проти Північного потоку-2. Зараз ми взагалі забули про санкції проти Північного потоку-2. Зараз американці кажуть: добре, санкцій проти Північного потоку-2 не буде, ми знімаємо це питання взамін на те, що ми не будемо обговорювати нерозширення НАТО на Схід і включення України. Зараз уже зрозуміло, що Північний потік-2 буде запущений. Путін додав іншу планку питань і тим самим нав'язав інші задачі і виклики.

І Сполучені Штати Америки, і генсек НАТО Столтенберґ лякають Москву економічними санкціями, що здатні зруйнувати економіку Росії в разі її повномасштабного наступу на Україну. Але українські фахівці-міжнародники застерігають, що такі заяви не можуть зупинити Кремль, зазначив експосол України до США, голова правління Українського кризового медіацентру Валерій Чалий:

Я вважаю, якщо б ці санкції, хоча б їхня частина, були введені, як превентивний захід, тоді – так. А якщо як наслідки повномасштабного вторгнення, тоді це не зупинить Росію. Такі санкції запроваджуються не за один день, а Росія ніколи не діє відкрито. Вона просто використає ці кілька днів, чи навіть тижнів, і вирішить свої питання. Тому я вважаю, що лякати Росію – це помилкова лінія. Треба демонструвати діями вже сьогодні, як економічні чинники можуть вплинути на російську можливість утримання значної кількості війська. Як приклад, якщо Росія отримає Північний потік-2, добре, що зараз все на паузі і уряд Німеччини співпрацює з партнерами, насамперед США, і що Росія вже зараз не може взимку використати цю газову зброю. Але на майбутнє, якщо давати росіянам заробляти мільярди на нафті і газі, вони будуть мати можливість утримувати ще більші війська і шантажувати Європу і світ.

Запобігти цьому, як переконаний ексміністр закордонних справ України, керівник Центру досліджень Росії Володимир Огризко, можна лише у спосіб військового стримування агресивної Росії і підсиленням оборонної спроможності України:

Робити потрібно лише одне: не просити, а вимагати від наших західних партнерів негайного надання Україні зброї, яка дозволить стримувати Росію. Я виходжу з простої логіки – в дев'яностих роках Україну позбавили засобу стримування, якою була ядерна зброя. І позбавили її спільно Росія і Захід. Сьогодні моральний і політичний обов'язок Заходу – відновити в Україні засоби стримування. Йдеться, звичайно, не про ядерну зброю, а про звичайні види озброєння, які за своєю силою мало чим відрізняються від ядерних.

Яких саме видів озброєнь потребує Україна, пояснив колишній керівник головного департаменту з нацбезпеки та оборони адміністрації президента України Євген Добряк:

Якщо ми на суходолі дійсно можемо дати відповідь Росії, це факт і не треба боятися цих скупчених військ, які зараз є, то головна загроза для України – це повітрянокосмічні війська, ракети і їхня авіація. В нас дійсно відкритий повітряний простір, у нас дуже слабка система ПВО і ми повинні в наших західних партнерів просити закрити наш повітряний простір. Як тільки закриємо повітряний простір, тоді загрози зменшаться вдвічі-втричі, і тоді ми отримаємо нормальний ефект.

Своєю чергою, голова Інституту світової політики Євген Магда заперечив можливість запровадження Заходом превентивних санкцій проти Росії. Він вважає, що проти цього виступають кілька країн Євросоюзу і НАТО, що й досі не приховують своїх проросійських симпатій. Експерт радить київському урядові і українцям готуватися до відбиття подальших зазіхань Москви на суверенітет і територіальну цілісність України:

– Для Заходу ведення переговорів – це елемент політичної культури, і Росія це добре використовує. Росія добре розуміє, що для Альянсу захист членів НАТО – це одне, а от захист України – це зовсім інше. Україна не має жодних юридичних зобов'язань щодо захисту з боку НАТО. Превентивних санкцій не буде. Це не відповідає політичній природі Альянсу. Я прогнозую, що наступний крок з боку Росії – це ескалація. Яка саме, я не можу зараз конкретизувати, але нам треба ставати більш зосередженими, це однозначно.

Цей прогноз підтверджується і заявою очільника російської делегації на переговорах з НАТО Олександра Глушка. Він погрозив «подальшим скочуванням ситуації, яке може спричинитися до найбільш непередбачуваних і найважчих наслідків для європейської безпеки».

Вільгельм Смоляк