Українська Служба

Москві Путіна довіряти не можна

16.02.2022 19:00
У Польщі як влада, так й опозиція дуже стримано ставляться до повідомлень про буцімто відведення якоїсь частини військ Путіна від кордонів України. Водночас найчисельніші фракції польського парламенту – Об’єднана правиця та Громадянська коаліція - однозначно засуджують дії режиму Путіна та проявляють солідарність з Україною
Аудіо
.  ( )
Москва. Кремль (ілюстративне фото)Pixabay License

Заступник голови опозиційної партії Громадянська платформа та ексочільник міністерства національної оборони Томаш Сємоняк в інтерв’ю Польському радіо наголосив, що якщо атака на Україну не відбулася у ніч проти середи, то Захід все одно не повинен розслаблятися. Західні ЗМІ повідомляли, що атака на Україну може відбутися ще до 20-го лютого. На думку Томаша Сємоняка, не можна втрачати пильність:

«Те, що війна не спалахнула у цю ніч засвідчує лише про те, що повідомлення розвідки – бо не думаю, що американці їх передавали за відсутності рівня достовірності – не перевірили й таке послаблення тепер та відчуття, що вже проблема вирішена, було б для Заходу дуже поганим. Росія розпочала дії проти України, скупчила солдатів і шукатиме інші засоби. Отже, я б не скасовував тривоги».

Подібний погляд висловив віце-міністр закордонних справ Польщі – Шимон Шинковський вель Сенк. На його думку, зарано казати про відведення російських військ, розташованих навколо України. В інтерв’ю Польському радіо Шишковський вель Сенк повідомлення про відвід частини солдатів Південного та Західного Військового округу Росії прокоментував зауваженням, що це може бути елемент російської інформаційної війни:

«Джерела наших партнерів однозначно не підтвердили, що відбувається відвід військ. По-друге, накопичення військ було дуже великим. Відтак, щоб ми могли говорити про будь-яке зменшення напруженості, мусимо говорити не про можливі сигнали – пів кроку назад, - а ми мусимо говорити про декілька кроків назад Російської Федерації, а це напевно не відбувається».

15 лютого російське відомство оборони повідомило, що буцімто солдати Південного та Західного Військового Округу завершили навчання й почали повернення у свої частини. Однак Москва не вказала, які саме навчання має на увазі. Тому, як вказав міністр Шинковський вель Сенк, це може бути елемент російської дезінформації.

Депутат Права і справедливості Кшиштоф Ліпєц – член делегації польського парламенту в Україну - в інтерв’ю Польському радіо підкреслив значення дипломатичних заходів задля зниження напруженості:

«У політично-дипломатичний діалог був залучений президент Республіки Польщі, прем’єр Матеуш Моравєцький, міністри, міністр національної оборони та глава ОБСЄ, а таку честь отримала тепер Польща. Міністр закордонних справ Збіґнєв Рау, який перебував на території Російської Федерації, вів переговори із своїм відповідником у Росії. Можливо це якось вплинуло на зменшення напруженості – не можна про це судити однозначно. Напевно як держава, яка головує в ОБСЄ, ми виконуємо вагому роль».

Депутат Кжиштоф Ліпєц також стримано ставиться до повідомлень про відвід російських військ:

«Ми чуємо добрі сигнали про те, що відбувалося зменшення напруженості в конфлікті, який там загрожує. Однак я переконаний, що з такими оцінками треба бути дуже обережними, бо ніколи невідомо, коли насправді Путін жартує. Я переконаний, що цей великий наступ дипломатії, який відбувся, дає добрий результат. На мою думку – одне напевно – ми далі від спалаху конфлікту, ніж були ще місяць тому. Спрацювали візити, що відбулися».

До повідомлень Москви про буцімто частковий відвід військ від кордону з Україною стримано ставляться не тільки польські, але також західні політики. Генеральний секретар НАТО Єнс Стольтенберґ висловив лише обережний оптимізм щодо дипломатичного вирішення кризи на сході. Столтенберґ наголосив, що досі відсутні з боку Росії ознаки стосовно зменшення напруженості в Україні та неподалік її кордонів:

«Є сигнали з Москви про бажання продовжувати дипломатичні переговори, що дає привід для стриманого оптимізму. Однак досі ми не бачили жодних доказів зменшення напруженості в регіоні. Росія згуртувала найбільші бойові сили від завершення холодної війни. Все підготовано для нової атаки. Союзники НАТО однозначно підкреслили, що будь-яке вторгнення в Україну Росії дорого коштуватиме».

Стриманість щодо заяв Росії Путіна висловив президент США Джо Байден. Під час прес-конференції у Білому Домі він наголосив, що «добре було б», якби запевнення Росії виявилися правдивими:

«Сполучені Штати та НАТО не загрожують Росії. Україна не загрожує Росії. Ані США, ані НАТО не мають балістичних ракет в Україні, у нас також відсутні плани їх розташування в Україні. Росіяни не становлять для нас цілі, ми не хочемо дестабілізувати Росію. Росіянам кажемо – ви не наші вороги і я не вірю, що ви хочете вести криваву, руйнівну війну проти України».

Президент Джо Байден додав, що США не висилатиме в Україну свого війська. Проте водночас запевнив, що якщо Росія прийме рішення атакувати Україну, то це матиме серйозні наслідки, а також будуть введені санкції – набагато жорсткіші, ніж після вторгнення в Крим у 2014 році.

Глава польської держави Анджей Дуда надіється, що війні в Україні вдасться запобігти. Саме з приводу загрози вторгнення в Україну, президент Дуда провів Кабінетну раду, тобто засідання уряду під головуванням президента. Після засідання, президент Дуда повідомив, що разом із членами кабміну обговорив різні сценарії, також такий, що передбачає збройний конфлікт. Водночас він висловив надію, що йому вдасться запобігти завдяки дипломатичним зусиллям. Дуда додав, що у справі України міжнародна громадськість повинна говорити в один голос. Тут потрібна, як висловився Дуда, «союзницька солідарність». Президент наголосив, що східний сусід Польщі мусить лишитися незалежним й має право самостійно вирішувати своє майбутнє:

«Не може бути так, що хтось нав’язує Україні, чи Україна може належати до міжнародних організацій, чи не може належати до міжнародних організацій, намагатися змусити Україну до цього роду постанов. Україна, українське суспільство має право належати до таких організацій, до яких хоче належати й повинно мати право незалежно вирішувати ці питання».

З метою запобігти вторгненню Росії в Україну, як головуючий в ОБСЄ, до Москви поїхав міністр закордонних справ Польщі Збіґнєв Рау. Після зустрічі з Лавровим пан Рау вказав, що єдиним виходом є дипломатія та діалог:

«Його мета – зменшення ризику зіткнення та зміцнення безпеки та стабільності на території ОБСЄ. Ми надіємося, що ця ініціатива дозволить ліпше зрозуміти позиції всіх держав–учасниць та поліпшити передбачуваність дій».

Польське суспільство, всі найбільші польські політичні сили, українська громада в Польщі, неурядові організації, а то й ЗМІ закликають проявити солідарність з Україною та українцями.

У середу в Україну подалася делегація польського парламенту. Глава делегації, віце-спікер парламенту Ришард Терлєцький, ще до початку візиту сказав, що депутати бажають проявити солідарність з Україною:

«Це делегація парламенту – Сейму. Отже, ми їдемо до українського парламенту проявити свою солідарність та підтримку суверенності та територіальної цілісності України».

Світові лідери правильно скептично сприймають заяви Кремля про буцімто частковий відвід солдатів від кордонів України. Адже Лавров, Путін, Шойґу та створений ними апарат дезінформації діє за принципом – «більше брехні та обману – більше напруги та дестабілізації, а тоді ми – користуючись відсутністю пильності вільного світу – можемо втілити в життя свої злочинні проекти». Здається Путін злякався власної нахабності й усвідомив, що повномасштабне вторгнення в Україну пришвидшить знищення його особи та його проекту «рускава міра» руками російських військових та їхніх матерів у Москві, які почнуть отримувати чисельні вантажі «двохсотих» – можливо ще більш чисельні, ніж за часів краху Совєтського Союзу в Афганістані.

Запрошуємо послухати передачу повністю у прикріпленому звуковому файлі

Андрій Рибалт