X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Кожен український танк захищає Польщу та Європу

23.06.2022 12:12
Розмова з Міхалом Дворчиком, очільником Канцелярії прем'єр-міністра Польщі 
Аудіо
  • Кожен український танк захищає Польщу та Європу
Ілюстраційне фотоPxhere/domena publiczna

Варшава усвідомлює, що українські герої захищають також Польщу. Водночас польський уряд намагається якнайефективніше використати час задля зміцнення свого оборонного потенціалу й воднораз поширити обсяг допомоги Україні.

Цими днями відбулися зміни в оборонній сфері уряду прем’єра Матеуша Моравєцького. Віцепрем’єр відповідальний за безпеку – Ярослав Качинський подав у відставку. Глава правлячої партії – Право і справедливість своє рішення пояснив необхідістю зосередитися на виборчих кампаніях, які попереду. Наступником Качинського на посаді віцепрем’єра відповідального за безпеку стане шеф відомства оборони – Маріюш Блащак. В інтерв’ю Польському радіо, очільник канцелярії прем’єра – Міхал Дворчик пояснив, чому якраз пан Блащак став віцепрем’єром відповідальним за безпеку.

- Це доволі природна зміна. Міністр Блащак - шеф відомства оборони. Важко собі уявити у час, коли за нашим східним кордоном йде війна, щоб інша особа займалася питаннями безпеки. Звісно це величезний виклик. Адже посада віцепрем’єра з питань безпеки – це не лише питання пов’язані з захистом у розумінні – готовність армії на захист своєї території, але також ряд інших питань пов’язаних із безпекою, тобто нагляд роботи спецслужб та ряд інших дій пов’язаних із захистом нашої держави у широкому розумінні цього слова.

Польський кабмін, як й український до війни, чи литовський зараз, діє за відомим принципом - ,,Хочеш миру, готуйся до війни’’. Журналіст Польського Радіо – Піотр Ґоцєк, у розмові з міністром Дворчиком, згадав про два сумісні із згаданим принципом закони.

Ярослав Качинський казав, що основним завданням, для якого був в уряді -стало ухвалення Закону про захист батьківшини – це вдалося зробити. Але тепер представили передумови нового закону – Закону про захист населення та стан загрози.

У згаданому редактором Ґоцєком Законі про захист батьківщини видно бажання авторів ефективно боротися із інозменими аґентурами, звісно насамперед російською. До 2015 року навіть публікації у змі про бажання російської аґентурної мережі підкорити собі політичне та економічне життя Польщі часто намагалися висміювати комерційні змі. Способи ведення війни росії проти України  від 2014 року наказали деяким публіцистам протверезіти у висновках стосовно методів втілення в життя планів ФСБ та ҐРУ також на територіях держав – членів НАТО.

Шеф канцеларії прем’єра – Міхал Дворчик переконаний, що нові закони дозволять на більш ефективний захист.

- На мою думку, це дуже вагомі закони, документи. Я вважаю, що навйвагоміший закон це той, що впорядкував ряд питань пов’язаних з армією, із захистом, перш за все із наданням змоги додатково фінансувати польські збройні сили та їхнього розвитку – модернізації. За останні місяці міністр Блащак завдяки, серед іншого, цьому закону дуже інтенсивно працює, отримуючи військову техніку для наших збройних сил. Поза сумнівом - це матиме дуже позитивний влпив на підвищення боєздатності Польської Армії, на зростання захисного потенціалу цілої держави.

Редактор Піотр Ґоцєк запитав міністра Дворчика, чи внаслідок поставок польської зброї в Україну, Польська Армія достатньо обладнана у відповідну техніку. У відповідь міністр Дворчик підкреслив, що українці захищають також Польщу.

- Ми мусимо пам’ятати про дві речі. По-перше – українці звісно борються на захист своєї країни, але борються також на захист Польщі та Європейської Унії – це ключове. Ми мусимо пам’ятати, що кожен російський військовий транспорт знищений в Україні, кожен знищений російський танк – це потенційно на один російський танк менше, а такий російський танк, із потенційно поганими намірами, стояв би на польсько-російському кордоні. Одже окрім братньої допомоги Україні, це добра інвестиція в безпеку Польщі. По-друге, міністр Блащак, купуючи військову техніку, також дбає за те, щоб частина техніки, яку купуємо доставляли таким способом, щоб військові негайно проходили вишкіл. Наприклад ми отримуємо, щоб Польська Армія вживала якусь техніку, а потім чекаємо рік, півтора року, чи два роки на вже цю відповідну техніку, але бійці вже після вишколів її знають. Звісно, якщо замовляємо сто танків, то не отримуємо для вишколу цих сто танів, але певну кількість доставляємо до Польщі, саме на те, щоб можна було започаткувати вишкіл.

Радактор Польського Радіо – Пйотр Ґоцєк звернув увагу на два основні аспекти польської допомоги Україні у час російського вторгнення.

- Питання війської допомоги Україні – дуже вагоме. Проте лишається проблема загрози голодом, що висить над світом, бо путін вживає поставки зернових як зброї, щоб задавити світ. Тут виникає декілька запитань. Одне – нещодавно ви бачили на польсько-українському кордоні, йдетья про пропускну спроможність кордону, йдеться про те, як швидко ми можемо доставляти товари. На даний момент питання українського зерна пріоритетне. Йдеться про силоси, будівництво яких обіцяє президент Джо Байден. Воно опісля могло б через польські порти бути експортованим. Це клювоче питання. Що ви побачили на кордоні, щоб ці зернові могли бути широкою течією експортовані?

У відповідь міністр Дворчик повідомив про зусилля української та польської влади збільшити пропускну спроможність прикордонних переходів.

Ми, від кількох тижнів із рядом відмоств та установ польських, ну й звісно з нашими українськими партнерами, ведемо дії задля збільшення пропускної здатності транспорту товарів. Як пан редактор правильно відмітив, після закриття портів Чорного Моря, Польща стала головним транзитним шляхом для українських продуктів. Ви кажете про зернові, про харчові продукти, звісно – це неймовірно важливо. Але також чимала кількість інших продуктів – наприклад руди. Абсолютна більшість товарів, які експортує Україна проходить польською територією. Окрім певних навантажень, про які ми згадували, є також вигода польським підприємцям. Ми розблоковуємо прикордонні переходи, тобто збільшуємо кількість пунктів митного оформлення на кордоні. У це заангажоване відомство внутрішніх справ та адіміністрації, відомство інфраструктури, міністерство фінансів, міністерство фермерства. Якщо коротко – необхідно координувати дії ряду установ, що б транспорт ефективніше перетинав польський кордон. На те, щоб були менші черги на кордоні, на те щоб Польща стала транзитною країною, а польські підприємці також із цього користали, тобто можна сказати, що вигода для всіх - з одного боку допомагаємо Україні, а з другого боку – це вигода польським підприємцям.

Міністр Дворчик прокоментував також заяву президента США – Джо Байдена про допомогу будівництві силосів на українські зернові.

Ми з радістю вітаємо кожне бажання допомоги та заангажованості в цього роду проекти. Напевно тут американська допомога, чи підтримка американська для цього процесу щодо транспорту зерна дуже вагома. Йдеться про мільйони тонн. У зв’язку з цим, з дня на день підготовка до цього інфраструктури дуже вагома. Зате, на даний момент міністерство фермерства веде детальні переговори на цю тему з метою точно розібратися у вислові президента Байдена. Я переконаний, що спільно, з нашими американськими партнерами, зможемо започаткувати дії з метою вчинити транспорт українських зернових та харчових продуктів територією Польщі більш ефективним.

Редактор Польського Радіо – Піотр Ґоцєк питав міністра Дворчика про нещодавний саміт Тримор’я.

Важлива новина з Риги. Відбувся там саміт Тримор’я, де запросили Україну стати партнером – учасником. Вона не може належати до цієї ініціативи за такими ж правилами як держави – члени ЄС, бо не є членом Європейської Унії, але це, мабуть, важливий сигнал насікльки міцно Польща підтримуватиме європейські прагнення України.

На думку міністра Дворчика, зокрема у теперішній час Україні необхідна кожна підтримка.

Важливий сигнал й важливий формат. Адже формат Тримор’я важливий, зокрема, за нинішнього геополітичного становища й він стає дедалі важливішим. Добре, що Україна буде залучена до цього проекту. Звісно – з точки зору України найвагоміший вхід до Європейської Унії. Зате найвагоміше, щоб включати якнайбільше форматів, що зміцнюють тісне співробітництво України з іншими європейськими країнами. Ми, як Польща, зацікавлені формувати разом з Україною нові формати, а водночас закріплювати двосторонні відносини, але також співробітництво з Великобританією, так, щоб поза присутністю в цьому ключовому форматі Європейської Унії, побудувати також міцні зв’язки економічні, політичні, культурні.

Польські публіцисти здебільшого гостро критикують Францію та Німеччину за відсутність однозначної та практичної підтримки України. Голова канцеларії прем’єра Моравєцького – Міхал Дворчик також бачить різні підходи деяких держав до російської агресії, злочинів та російського імперіалізму. Пітор Ґоцєк ставив навіть запитання, чи вже маємо справу із НАТО, чи ЄС двох швидкостей.

Я б не називав цього Європейською Унією двох швидкостей. Зате було б обманом, чи просто неправдою, якби ми казали, що всі країни врамках ЄС подібно споглядають на становище у Центрально-Східній Європі. Подібно споглядають на політику, яка повинна бути ведена стосовно росії. Так не є. Справді Польща та декілька інших країн із нашого регіону від початку російської атаки в Україні рішуче підтримують Україну, однозначно кажуть, що треба приймати рішення, які стануть настільки дошкульними для росії, що вона буде змушена припинити свій військовий тиск на нашого сусіда, й ми – з першого дня війни у цьому послідовні. Звідси санкції накладені на росію, звідси військова допомога, де ми у Європі абсолютні лідери, а у світовому масштабі, якщо йдеться про військову допомогу – ми другі на списку, зразу після США, бо ставимося до того як до інвестиції у свою безпеку. Зате Франція, Німеччина, чи Італія мають інші погляди. Вона дещо змінилася внаслідок діяльності польського прем’єра, президента. Нагадаймо, ще кільканадцять місяць тому Німеччина не хотіла накладення санкції на росію, не хотіла відрізати росію від банківської системи. Німеччина була набагато більш налаштована на угоду. Нині також помітно, що позиція Німеччини, якщо йдеться про тверде відношення до росії доволі нестійка, а ми – поляки, які спостерігаємо за поведінкою росії від століть знаємо, що виключно позиція сили дає результат.

Поляки та українці не мають ілюзії щодо намірів рашистів. Влада Німеччини та Франції, надалі поводитися так як європейські країни напередодні спалаху ІІ світової війни.

Запрошуємо послухати звук у доданому файлі

Андрій Рибалт

Побач більше на цю тему: політика війна РФ проти України