На кілька днів до падіння ракет російського виробництва на територію члена НАТО – Польщі, 11 листопада – День Незалежності Польщі проходив за виняткових обставин – агресії путіна в Україні. Президент Польщі Анджей Дуда під час промови на площі імені Юзеф Пілсудського в присутності друга Польщі та України – президента Литви Ґітанаса Науседи, найбільше уваги приділив необхідності подальшої згуртованості суспільства у допомозі Україні та українцям, а водночас дякував громадянам за дотеперішній подвиг опору наслідкам злочинів путіна.
- Дякую всім, хто ніс підтримку нашим українським сусідам. Дякую кожному, хто прийняв прибулих з України до своїх домівок – не запитуючи, хто є хто, не питаючи, чи вони бідні, чи багаті, дуже часто не запитуючи навіть про ім’я. Неодноразово приватними автівками приїжджали на прикордонні переходи, щоб прийняти до своїх домівок, запропонувати допомогу й підтримку. Вони приносили цю допомогу, також матеріальну, передавали кошти. Дякую за це всім моїм землякам. Ви показали великий клас. Ви показали, на що поляк здатний – у найкращому значенні цієї фрази. Дякую за всі дії, які здійснено також, щоб підтримати захисників України. Не тільки, що підтримати їх почерез опіку над їх рідними, тут, на місці, почерез гостину для їхніх дружин, матерів та дітей під свій дах, але також почерез допомогу відправлену захисникам України, почерез збір захисного обладнання для бійців, почерез відправлення взуття, мундирів. Все, що Ви робили, що робила величезна кількість приватних осіб – абсолютно спонтанно, виділяючи на це власні, приватні кошти. Так, це були дії задля захисту незалежності Республіки Польща, це були дії задля захисту незалежності нашої та нашої частини Європи. Кажу про це тут, на площі маршала Юзефа Пілсудського – одного з батьків нашої незалежності, очільника держави та засновника Польських Легіонів. Кажу це за присутності нашого сусіда, пана президента Ґітанаса Науседи, його дружини та литовської делегації – наших друзів, сусідів, союзників, які нині разом з нами борються, підтримуючи вільну, суверенну, незалежну Україну, підтримуючи захисників України, такі дії вимагають відваги. Беруть слово на політичній сцені України й відправляють військову й гуманітарну підтримку. Всім серцем за це дякую. Дякую пане президенте за Вашу присутність – щоб показати братство та солідарність нашої частини Європи. Це символічний та переконливий жест – Ваша присутність. Литва та Польща разом – незалежні, суверенні, горді, міцні. Це закріплення безпеки нашої частини Європи.
Президент Анджей Дуда вірить у солідарність Центрально-Східної Європи.
- Вірю в те, що з нами наші сусіди з півдня. Вірю в глибоко в те, що нині духом з нами не тільки велика кількість наших друзів, сусідів з України, але також наших друзів та сусідів з Білорусі з глибоким почуттям та прагненням незалежної, суверенної та демократичної держави, яку, вірю, що кінець кінців отримають, яка буде другом Польщі, другом Литви та України, з якою разом, тут, у нашій частині Європи, стоятимемо спільно переконані у великому прагненні свободи, бажанні жити в своїх суверенних державах, але державах братських, союзницьких, державах взаємозичливих, таких, що співпрацюють. Добре знаєте, що нині це одна з гарантії збереження незалежності. Помітно це сьогодні зокрема в Україні, що дає єдність, що дає підтримка, що означає те, що ти не сам, що тебе не лишили – так як це сталося з Україною у 2014 році, коли майже ніхто не пішов з міцною, реальною, справжньою допомогою. Сьогодні – коли Україна отримує допомогу відбувається зовсім протилежне, й коли також завдяки цієї допомоги, але перш за все завдяки героїзмові українського бійця, Україна здатна захищати свою землю та свою територію. Необхідно надалі надавати Україні цю підтримку. Це також дій задля безпеки Республіки Польща.
Експрем’єр відповідальний за безпеку – Ярослав Качинський, як й лідер опозиції, також експрем’єр – Дональд Туск почали вже виборчу кампанію й проводять ряд зустрічей з електоратом. Качинський на кожній зустрічі говорить про причини й наслідки помилкової політики Європи щодо рф путіна. Качинський також згадав про операцію Шлюз.
- Настала війна, не оця у метафорі, але справжня війна, реальна війна. Можна сказати, що до певної міри почалося у Польщі – якщо говорити про етап, що призвів до 24 лютого. Почалася атака на наші кордони. Наші політичні суперники чинили те, що раніше зробила Анґеля Меркель, тобто хотіли з відкритими руками приймати нелегальних біженців, попри те, що знали, що це була атака, а не жоден стихійний процес втечі людей, котрим загрожують репресії чи злидні. Це були люди здатні оплатити подорож за кілька тисяч доларів, а старші люди пам’ятають наскільки величезну суму за комуністичної Польщі становила сума кількох тисяч доларів – це були величезні гроші. А нині такі ж обставини звідки прибувають оці економічні емігранти. Поза сумнівом це був захід організований Лукашенкою за наказом путіна. Ми стали на захист, й захистилися тому, що вміли приймати рішення. Всі рішення прийнято ще до атаки Комітетом Безпеки, який я очолив. Нині також ми приймаємо рішення швидко – кажу тут про кордон з Калінінградською областю. Не можемо зразу поставити стіни, але будуємо огорожу з дроту, щоб з цього боку атака не відбулася запросто.
Качинський нагадав, що поляки відбули наступ операції Шлюз та негайно надали Україні допомогу, попри погрози путіна.
- Завдяки тому, що ми захистилися перед вторгненням з Білорусі, не стали країною, що перебуває у стані розладу. Не були державою, для якої міграція стала неприйнятним явищем, бо тоді така реакція психо-суспільна відбулася. По-перше народ перевірився, поляки перевірилися, але по-друге держава, держава також перевірилася. Держава зуміла відповісти, й зуміла прийняти відважне рішення, що, попри погрози путіна – хай хтось попробує допомогти Україні! - пригадайте ці слова - то його страшні речі зустрінуть! Попри погрози ми приймали рішення й допомагали Україні з самого початку, й ми прийняли рішення стати головним логістичним хабом, якщо йдеться про допомогу. Маю тут на увазі той хаб, що існує під Ряшевом та ряд інших проектів, мета яких – допомога Україні також іншими партнерами. Якби Польща прийняла інші рішення, то нині Україну вже окупували б росіяни. Українці чудово захищаються, треба перед ними низько поклонитися, перед силою цього суспільства, перед відвагою, героїзмом їхніх бійців, але також військовою майстерністю українських бійців. Але чудес не буває – треба мати зброю, треба мати боєкомплект, треба мати пальне, треба мати десятки інших речей, щоб мати можливість боротися. Вони це все отримують значною мірою територією Польщі, а також значною мірою з Польщі, від нас, від поляків.
У Польщі оглядачі-міжнародники почали помічати небезпечні вислови деяких західних політиків та аналітиків, які заново стають повертатися до риторики з довоєнних часів. У тих висловах помітний дух мінських домовленостей - буцімто з путіном треба почати домовлятися. Абсолютна більшість польських експертів рішуче проти таких тверджень. Режиму путіна не можна вкотре дати час на ,,перезавантаження’’, оскільки після нього відбудеться чергова ще жорсткіша агресія, хоча після звірств орків в України важко нормальній людині таке уявити. Факт, що ракети російського виробництва вбили двох громадян Польщі повинен прискорити процес закриття українського неба силами НАТО.
Запрошуємо послухати передачу в доданому файлі
Андрій Рибалт