Рік війни змінив польсько-українські відносини в однозначно позитивному напрямку. Лідери в Києві та Варшаві переконані, що агресія путіна в Україні спонукає тих, хто приймає рішення про світовий порядок влаштувати зовсім нову систему геополітичної безпеки з особливим врахуванням інтересів держав Центрально-Східної Європи.
Редактор Польського радіо 24 Мірослав Сковрон провів дебати з польськими публіцистами та експертами. На думку редактора Сковрона, сам факт візиту в час напруженого графіку президента Зеленського вказує на особливість відносин між Польщею та Україною.
- Що, на вашу думку, означає цей візит? Адже президент Зеленський це не людина, яка має час на візити лише ввічливого характеру. Останнім часом ці візити щось більше, ніж лише стандартна дипломатія.
Публіцист тижневика «Niedziela» Пьотр Ґжибовський:
- Гадаю, ми очікували на цей візит і його сподівалися. Польсько-українські відносини стали більш, ніж ключові, перш за все для України. Цей його візит в якомусь сенсі подяка для нас. Ми сподіваємося на вагомі слова, дії президента Зеленського – це перший аспект. Другий – регіон Центрально-Східної Європи згуртований навколо Варшави, Польщі – формується нове становище. Готується саміт НАТО у Вільнюсі – побачимо, які будуть результати. Гадаю, надалі маємо справу з наслідками візиту президента Байдена у Варшаві та подальших узгоджень, що будуть здійснюватися у трикутнику США-Польща-Україна. Можливо, ще за підтримки Великобританії. Маємо свіжу новину про закупівлю Україною броньованих польських машин – Росомак – це продукт Польської групи озброєнь із міста Сємяновіце. Візит становить певно також якусь форму дипломатичної підготовки до того, чого всі сподіваємося, тобто якогось перелому на фронті, до наступу української армії. Звісно, сама боротьба дуже вагома, але підготовка до ведення військових дій не менш важлива. Паралельно відбуваються інші дії. Для нас це чергове підтвердження того, про що я казав й писав, а саме – тяжіння до Варшави. Ми мусимо нести цю відповідальність, ми мусимо також нести нові ризики пов’язані не лише з тим, що ми стали важливі, що допомагаємо, й, гадаю, значною мірою вирішуємо про долю України на фронті з росією. Проте, ми мусимо усвідомлювати, що заходимо на новий, вищий рівень й пристосувати, після прискорення реформи, всі структури держави, що дозволять нам, внаслідок нового становища, отримати вигоду нашим польським інтересам, для нашого міжнародного становища, для нашої економічної позиції. Адже, на жаль, ми чуємо й бачимо та зазнаємо дій таких ворогів також у Західній Європі, які до нас не доброзичливі. Такі дії проти нас, на жаль, ведуться й детально, й широкомасштабно. Як би по-батьківськи це не прозвучало, то візит президента Зеленського також треба використати в цьому аспекті.
Професор Себастіан Ґаєвський із Центру імені Іґнация Дашинського підтримує необхідність активності Польщі у даний момент геополітичної гри.
- Я згідний з редактором Ґжибовським щодо останнього аспекту. На візит президента Зеленського ми повинні споглядати через призму етапу польсько-українських відносин та на якому етапі війна росії проти України. Нині етап, коли позиція Польщі щодо українського питання, необхідності надання допомоги гуманітарної, військової, підтримки на міжнародній арені не викликає сумнівів – у Польщі одностайна позиція. Впродовж останнього року виконала дуже вагому роль у кожній галузі, це не зміниться. У цьому плані всі політичні фракції згідні, може поза партією Конфедерація. В цьому сенсі Україна та українці можуть бути впевнені, що Польща солідний партнер, й це не зміниться. За те, попри те, що в Україні нині продовжується війна, то ми всі усвідомлюємо, що існують між Польщею взаємовідносини, і суспільні, і економічні, а також те, що на певному етапі ця війна закінчиться, й настане процес відбудови України та залучення її в європейську економічну систему, без огляду на те, чи Україна стане членом Європейської Унії, чи не стане членом Європейської Унії. Цей візит, в ході прямого діалогу між президентами повинен стати нагодою, до мислення вже про майбутнє, маю на увазі гарантувати польські інтереси у відносинах з Україною, гарантувати місце Польщі у відбудові України та владнати польсько-українське економічне співробітництво у поточному процесі. Це також нагода обговорити спірні економічні питання. Нині, у Польщі велику тему становлять українські зернові, а найближчим часом таких тем може бути більше. Треба сподіватися на щирий діалог. Враховуючи важку історію між Польщею та Україною, то, все ж таки, треба надіятися на ефективне співробітництво з Україною. Інколи чуємо також про новий польсько-український трактат. У такому документі треба було б однозначно визначити принципи економічної співпраці. Гадаю, навіть якби вони були суто декларативного характеру, то для нас були б вагомі, а також з точки зору України та українців - значущі. Тому, гадаю впродовж виборчої кампанії в Польщі лунатимуть заяви, що Польща зазнає буцімто втрат внаслідок підтримки України. Якби у нас був якийсь вид міжнародного зобов’язання, що нам це просто оплачується економічно, то цього роду аргументи в публічних дебатах не мали б великого впливу на громадську думку.
Публіцист Пшемислав Шиманьчик з видання «Dziennik Bałtycki» вбачає два пріоритети польсько-українських переговорів.
- На мою думку, у нас два поля переговорів. Одне – польсько-українське, внутрішнього характеру, тобто польсько-українських відносин та ролі, яку Польща має виконати щодо України найближчим часом, а друге питання – зовнішні відносини. Ми мусимо переконати деякі держави Центрально-Східної Європи, а також деякі держави Заходу до подальшої підтримки військових дій в Україні задля того, щоб вони стали дедалі більш ефективними. Якби ми наказали аналітичному центру відслідкувати всі аналізи з початку війни в Україні, то не думаю, щоб ми могли вибрати таку, яка виявилася б правильною. Нині ми у такому моменті війни, щоб однозначно встановити прогноз війни. Можемо вчинити в аналізі дуже серйозну помилку, яку впродовж чергових місяців можна буде помітити. Якщо загально казати, то збереження польської відкритості, польсько-українського співробітництва в економічній, політичній та військовій галузі, а також спроба постійно нагадувати нашим партнерам з Центрально-Східної та Західної Європи наш обов’язок.
Журналістка Польського радіо Дорота Каня про перспективу польсько-українського співробітництва запитала держсекретаря в Міністерстві фондів та регіональної політики, а водночас повіреного у справах будівництва Центрального комунікаційного порту неподалік Лодзі Марціна Горалу. Міністр Горала переконаний, що допомога Україні це польський державний інтерес.
- Наш очевидний інтерес – перемога України у війні, але також нашим інтересом є те, щоб після війни Україна не була слабкою, зруйнованою державою, такою, що стане насіннєвим ложем дестабілізації в регіоні, такою, що, наприклад, буде спричинювати хвилю міграції до сусідніх держав, чи просто надто слабкою, щоб захиститися перед наступною російською агресією. Міцна Україна з економічним розвитком, стабільна, здатна себе захистити, але також така, де нові робочі місця, нові інвестиції в регіоні, також для Польщі, – це наш видимий інтерес.
Впродовж вже понад року повномасштабної агресії рашистів поляки та українці доказали свою готовність ефективного співробітництва попри інколи дуже складні моменти історії, якими агентура рашистів намагалася зловживати напередодні війни. Операції «корисних ідіотів» агентів путіна на зразок офіцера ҐРУ Андрія Деркача продовжуються й до сьогодні як в Польщі, так й в Україні, але вони - безрезультативні.
Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі
Андрій Рибалт