Від початку цього року публічний інтерес до війни Росії проти України почав виявляти Китай. Він оголосив свій план встановлення миру між Україною та Росією й скерував спеціального представника офіційного Пекіна з Євразії, який має відвідати Київ і лише потім поїде до Москви та до ще кількох держав. Однак залишається дискусійним питання, що криється за цими намірами та діями Китаю і який взагалі китайський підхід до вирішення конфліктів? Українські експерти-міжнародники скептично оцінюють миротворчість Китаю та його обіцянки зупинити російську агресію проти України.
Китай має досвід участі в польових операціях та розведенні сторін, — зазначив доцент інституту міжнародних відносин Київського національного університету Віктор Константинов. Але зараз ніхто не зможе стати між українськими та російськими військами, бо це дуже небезпечно, — нагадав експерт. Він вважає миротворчі зусилля Китаю дипломатичними каналами сумнівними, бо Пекін раніше стояв на позиції невтручання аж до початку дев'яностих років, але зараз він від цього принципу вже відійшов. До того ж, Китай ще й досі не набув достатнього досвіду з вирішення війн мирним шляхом, вважає Костянтинов:
— Ймовірно, найбільша відмінність Китаю може бути дуже цікавою для глобального Півдня, але нецікавою для нас. Цей підхід відрізняється від західного. Захід будує миротворчість та вирішення конфліктів на основі так званого «хорошого урядування» та прав людини. Натомість Китай акцентує увагу на вирішенні соціально-економічних питань та на інвестиціях. Це дуже добре для Африки, це має попит в Латинській Америці й Азії, але навряд чи це саме те, чого прагнемо ми. З цієї точки зору посередницький досвід Китаю розроблений для глобального Півдня. Україна не належить до цієї сфери і тому цей досвід дуже складно адаптувати до завершення війни Росії проти України. Ну і Китай, на відміну від французів, британців й американців, взагалі не має досвіду посередництва між країнами. Посередництво між країнами цілком виходить, коли держава, що виконує цю роль, є нейтральною щодо сторін конфлікту. З Китаєм тут все дуже складно. Хоч ми іноді намагаємося дивитися на нього як на месію, який може прийти й завершити війну, але при цьому ми не довіряємо йому та сприймаємо Китай як країну, що стоїть на боці Росії.
Яку вигоду для себе може переслідувати Китай у врегулюванні війни Росії поти України? Екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко вважає, що Китай зараз очолює світовий авторитаризм. А тому розраховувати на те, що Пекін працюватиме на захист демократичних цінностей, не доводиться. Дипломат перелічив ті кроки Пекіна, які не можна назвати дружніми до України:
— Як Китай називає агресію Росії проти України? Українська криза! З цього вже зрозуміла позиція Китаю щодо російської агресії. Є непідтверджені дані, що Китай все ж таки допомагає Росії отримувати товари подвійного призначення, які використовуються Москвою у війні проти України. Про це є розвіддані, які не публікуються, але на них можна посилатися з більшою чи меншою достовірністю. Тож очікування від миротворчих зусиль Китаю в нинішній війні Росії проти України нульові. Китай гратиме, в основному, для глобального Півдня, щоби продемонструвати там себе миротворцем і заробити на цьому собі якісь бали. Для того ж Пекін скерував і спецпредставника з Євразії. Він 10 років працював у Росії і буде однозначно не проукраїнським.
«Ми пропонуємо стабільність, тоді як Сполучені Штати підривають світ конфліктами у Сирії, Афганістані, Іраку та колишній Югославії», — так кажуть китайці країнам глобального Півдня. І ця політика Китаю не відповідає ані українським, ані західним інтересам, бо Київ потребує збільшення підтримки у світі. А західні партнери України під час відбиття російської агресії намагаються цю підтримку консолідувати, — нагадала експертка зі Східної Азії Наталія Плаксієнко-Бутирська. За її словами, Китай допомагає Москві поширювати тези про те, що російський напад на таку суверенну європейську державу як Україна — це насамперед боротьба Росії із Заходом. Своєю чергою голова парламентського комітету із зовнішньої політики Олександр Мережко заявив, що дії Китаю свідчать про його стратегію на руйнування світоустрою, що постав після Другої світової війни:
— Головний конфлікт XXI століття — це конфлікт між світом автократії, де центральну роль відіграє Китай, та світом демократії. Тому я дуже скептично ставлюся до того, що робить Китай. Мені здається, і західні науковці також про це говорять, що нейтральність Китаю насправді є проросійською нейтральністю. Ми це бачимо з конкретних китайських дій. Для Китаю Росія на сьогоднішній день є молодшим партнером. Відбувається васалізація Росії. Росія перетворюється на економічну колонію Китаю. Й агресивна війна Росії проти України може спричинити прискорення цього процесу васалізації. Тож коли Китай намагається вирішувати проблеми встановлення миру між Україною та Росією, то з цього ніколи не постане справедливий світ на основі міжнародного права, на підставі територіальної цілісності та суверенітету України. Це буде, як ми вже бачимо за оголошеним Китаєм «мирним планом», спробою посприяти своєму молодшому партнерові.
З Китаєм можна і треба торгувати на взаємовигідних умовах. Але при цьому не варто йти на компроміси щодо проблем, які не відповідають національним інтересам України та країн Заходу. А також ставити під сумнів цінності, на яких збудований світ після Другої світової війни, — вважають українські експерти.
Олександр Савицький