Міхал Марек із Центру дослідження сучасного середовища безпеки на своїй сторінці у фейсбуці вважає, що у поширенні інформації та в коментарях щодо подій, які відбулися під час протестів польських аграріїв поблизу польсько-українського кордону, зокрема, український інформаційний простір мало уваги приділяє реакції польської держави та суспільства на ті події.
У себе на сторінці у фейсбук експерт пише про те, що польський політичний клас, експерти та публіцисти помічають той факт, що російська агентура впливу (яка, зрештою є набагато слабша в Польщі, ніж у таких країнах, як Німеччина чи Франція) намагається використати протести для дій проти Польщі та України.
«І в Польщі, і в Україні ведеться також дезінформаційна активність, метою якої є, між іншим, розпалювання ненависті між поляками та українцями. Слід також підкреслити, що як з польського, так і з українського боку кордону "працюють" проросійські провокатори, які намагаються розпалити емоції та блокувати шлях до порозуміння між Варшавою та Києвом», — зазначає Міхал Марек.
Про виклики, дезінформацію та провокації, які б’ють по відносинах Польщі та України, ми поговорили в ефірі Польського радіо для України.
— Фермера, який розміщував проросійське гасло, — говорить Міхал Марек, — заарештували, йому загрожує до п'яти років позбавлення волі (стаття про «розпалювання війни»). Акти вандалізму зі знищенням українського зерна поліція кваліфікує як злочин. Зловмисників розшукують, справу розслідує прокуратура. Представники польської держави, переважна більшість політичного класу, публічно засуджують таку діяльність. Неправда, що польське суспільство підтримує вищезгадані акти вандалізму. Протестувальники почали помічати присутність проросійських провокаторів на протестах та намагаються усунути їх від протестів. Організатори протесту зазначають, що за розсипання зерна відповідають не фермери, а «провокатори». Такими є аргументи Міхала Марека.
На провокації щодо розсипаного зерна, сільгосппродукції з України, і слоган, про путіна із закликом до нього розібратися з Україно, Брюсселем і польським урядом, як каже експерт Центру дослідження сучасного середовища безпеки, відреагували польські служби. Тому не можна говорити, що польська держава згідна з тим, що діється, чи такі вчинки толерує польське суспільство. Вони таких речей не підтримують і не підтримують таких дій.
«Варто також звернути увагу на те, що російська сторона через польськомовні джерела чи через агентуру впливу, яка діє у Польщі, намагається стимулювати найбільш негативні настрої щодо українців, так і російськомовні джерела, а також джерела, що діють в Україні, навіть україномовні, але пов’язані з російською стороною, також висвітлюють антипольський меседж», — говорить Міхал Марек.
Ми маємо дуже складні і контроверсійні події для однієї та іншої сторони, і цю складну ситуацію намагається використати росія різними способами.
Отже, по-перше, ми маємо дії, посилення дезінформаційних та пропагандистських дій, які підігрівають емоції, що, з одного боку, має ефект антагонізації обох націй, викликає протистояння, налаштовує обидві нації одна на одну, перешкоджає діалогу для розв’язання цієї проблеми, а з іншого боку, є просто такі класичні провокації, які ще більше резонують у місцевих ЗМІ без участі навіть російського дезінформаційного апарату.
«І тут видно, що російська сторона, як з нашого боку, тобто з польського боку кордону, так і з українського боку, використовує людей, які з різних причин вдаються до провокацій», — говорить експерт.
Тож і з українського, і з польського боку є люди, які не пов’язані з протестами, але приходять туди, з’являються на короткий час, з гучним гаслом, наприклад, антиукраїнським чи антипольським, роблять фото, а потім зникають.
Міхал Марек говорить, що ситуацію із зерном російська агентура використала недаремно. З одного боку відомі настрої польського селянина, польського аграрія, суспільної верстви дуже широкої і доволі впливової у Польщі, а з іншого — гра на історичних асоціаціях українців, пов'язаних із хлібом і голодомором.
«Так, зерно тут в центрі уваги не просто так. Ми розуміємо, що для пересічного українця, який знає, наприклад, історію Великого голоду, для нього це фактор історичний — Великий Голодомор. І недаремно такі акції проводяться, щоб ще більше зіграти на емоціях українців. Російський пропагандистський апарати впливає на те, що українці просто починають відчувати серйозні соціальні збурення, які спрямовані також проти поляків. Так само в Польщі. Росіяни та проросійські кола також оновлюють важливі для поляків наративи, які вражають наше хворе місце. І тут, на жаль, росіяни користуються ситуацією. Вони намагаються грати з нами і, на жаль, їм це вдається. І в наших інтересах, і, напевно, в інтересах українського суспільства — охолоджувати емоції, підходити до поширення цих меседжів дещо відсторонено. Намагатися тримати дистанцію. Підходьте до обговорення максимально предметно, обмежуючи емоції. На жаль, ситуація складна. Будемо сподіватися, що її буде вирішено найближчим часом шляхом предметного діалогу між Варшавою та Києвом, але, на жаль, наразі ще можна припустити, що подібні провокації відбуватимуться. Але тут я наголошую, що в Польщі держава реагує, служби працюють і цих людей розшукують і затримують. З іншого боку, ні в дискусії між експертами, ні між коментаторами, ні взагалі, коли йдеться про коментарі політичного класу, немає згоди на такий тип провокацій чи на такий тип актів вандалізму», — зазначає експерт.
Так само, як каже Міхал Марек, польська сторона чітко наголошує, що протести не спрямовані на те, аби завдати труднощів українцям, щоб ускладнити життя українцям, а йдеться про інтереси польських фермерів.
«На жаль, — говорить Міхал Марек, — російська сторона намагається це представити так, ніби протести мають суто антиукраїнський характер. Мовляв, поляки були проти подальшої підтримки Києва з боку Варшави. Це не так. І тут потрібно бути обережним з подібними маніпуляціями».
Тут є цікавим аспект заяви прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска 29 лютого після зустрічі з прем’єркою Латвії Евікою Сіліною, а днями і заяви про подання до Сейму проєкту ембарго на російську та білоруську агропродукцію. Про наявність на ринках ЄС і Польщі російської та білоруської продукції агросектора говорили і польські політики, і експерти. На цьому тлі українці бачать блокування українського кордону і згадані нами вже вище провокації, тож цим можна пояснити і реакцію українського суспільства. Можливо, якби не було таких приводів, російській агентурі було б важче впливати на настрої поляків та українців?
«По-перше, у питанні транспортування зерна з росії та Білорусі до Польщі відбувається багато маніпуляцій та дезінформації, — вважає Міхал Марек. — З одного боку, українська сторона, і тут, напевно, була просто помилка, повідомила про те, що до Польщі імпортується 12 мільйонів тонн зерна з росії. Згодом виявилося, що мова про 12 тисяч тонн, а не 12 мільйонів тонн. Отже, по-перше, якщо говорити про масштаби перевезень, масштаби кількості зерна, яке везуть зі Сходу, з Білорусі, з росії до Польщі, то вони значно менші. У рази менші, ніж позиціонується в Україні. Отже, ми маємо справу з першою маніпуляцією, можливо, через помилку. Що стосується наявності зерна з Білорусі та росії, то, звичайно, такого не можна допускати, і я не здивуюся, що польська сторона вживатиме заходів, щоб припинити таку практику. Інша справа, що Польща закрила ряд пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю. Якщо я не помиляюся, там лише один пункт. Тут також є певні обмеження. Вони пов'язані і з іншими факторами, але це не так, що з Білорусі до нас можна вільно везти необмежену кількість товарів. Побачимо, як далі розвиватиметься ситуація, чи вдасться її повністю зупинити, але в будь-якому випадку ми маємо справу з такими маніпуляціями, які перебільшують реальний стан справ», — говорить Міхал Марек.
Під час протестів у мережах з’являлося багато вкидів — як з польського, так і з українського боку — що мали на меті викликати резонанс в наших суспільствах. З польського боку поширювалося відео про птахів, які начебто загинули внаслідок поїдання українського зерна на залізниці. В українському ж сегменті соцмереж «гуляв» відеоматеріал про те, що начебто «польські фермери» потрощили автівки, приготовані для відправлення ЗСУ. Цю інформацію, за повідомленням Посольства України у Польщі, начебто підхопили українські ЗМІ. В Посольстві заявляють, що інформація, поширена у відео, — фейк.
Міхал Марек, експерт Центру дослідження сучасного середовища безпеки говорить, що в контексті таких вкидів варто холодно підходити до справи і перевіряти інформацію. А також враховувати те, що Польща, як держава, однозначно найбільше допомогла Україні в міру своїх можливостей, якщо порівнювати їх з можливостями інших країн. І позиція польського суспільства не змінилася і переважна більшість із поляків далі виступають за те, щоб підтримувати Україну.
«Ми абсолютно на українському боці. Українське суспільство має й бачити, і розуміти це і дивитися на різноманітні суперечливі матеріали, які з’являються в Інтернеті, під таким кутом зору. Якщо є запис або допис, які радикально суперечать такому образу, має загорітися червона лампочка — щось тут не так! Якщо раптом у нас буде новина про те, що поляки повсюдно ненавидять українців, чи новина про те, що поляки нібито напали на українське посольство чи що вони нібито просто знищили українські машини, які мали їхати на фронт. У того, хто таке бачить, має спрацювати запобіжник — загорітися червоний вогник. Увага, тут щось не так! Почекайте, не впадайте в емоції. Почекайте офіційних повідомлень. Можливо, незабаром з'явиться спростування з відповідного джерела. Українська сторона є абсолютно нашим партнером, і ми все одно хочемо допомогти Україні. Нічого не змінилося, ми не орієнтуємося на росію. Ми абсолютно не йдемо в бік росії і тут нічого не змінилося. Якщо є суперечливі повідомлення, які серйозно порушують цей цілісний та логічний образ, нам слід двічі подумати. Росія вже не раз вдавалася до провокацій, намагаючись посварити поляків та українців, і це були дуже негативні акції, які часом били в історичний контекст. Щоправда, часом зроблені дуже криво з точки зору конспіративності, вуха москви було видно за тими акціями дуже чітко», — говорить Міхал Марек.
«Можливо, дехто з вас пам’ятає обстріл із гранатомета консульства Польщі в Луцьку, — розповідає Міхал Марек. — Якщо не помиляюся, це був 2017 рік. Так само сталося зі знищенням пам’ятника жертвам Волинської трагедії в Гуті Пеняцькій в Україні. Так само були провокації в Польщі. Наприклад, у Кракові на пам’ятнику Пілсудському невідомі залишили дивні написи, що мало свідчити, що це ніби українці зробили. Але це було зроблено так незграбно, що відразу було видно, що це провокації. Так само антипольські гасла були намальовані в Харкові. Чи у Меморіалі у Биківні під Києвом. Такі ж акти вандалізму сталися як на польському, так і на українському цвинтарях. Російська сторона тут вже діяла і можна очікувати повторення подібних подій».
Тому ще раз повертаючись до провокацій, які вже були, і розуміючи, що їх буде ще багато, Міхал Марек радить дуже ретельно перевіряти інформацію і ставитися до таких проявів у міру з холодним розумом та виважено.
«Російська сторона продовжить ту діяльність, яку вона вже здійснює. Буде ще багато фейкових новин, маніпуляцій і повідомлень, які будуть лише частково правдивими, а їхня інтерпретація, яка з’являтиметься в ЗМІ, буде неправдивою. Перш за все треба відкинути емоції і увімкнути розум. Якщо щось з'являється в соціальних мережах, це не означає, що це правда. Зачекайте. Якщо у вас є анонімні джерела або джерела, що не є офіційними, які публікують у соціальних мережах і посилаються на невизначені джерела, наприклад, "ми чули від кіл, близьких до важливих експертів, Міністерства оборони", але конкретного джерела не вказано, то вже ясно, що тут, ймовірно, є певні маніпуляції», — зазначає експерт.
Міхал Марек вважає, що залишається великий ризик проведення серйозної провокації на кордоні чи поблизу дипломатичних установ обох країн. І тут, якщо такі явища відбуваються, то варто пам’ятати, що, на жаль, швидше за все це сталося за сценарієм росії.
«Не впадаймо в емоції відразу. Ситуація складна, але разом ми впораємося і подолаємо дії російської сторони, які явно спрямовані на розділення наших двох народів», — говорить експерт.
Слухайте розмову у доданому звуковому файлі.
Розмовляв Володимир Гарматюк